громада УПЦ написала відкрите звернення митрополиту Онуфрію

Ваше Блаженство!

 Ми, клірики і прихожани УПЦ, звертаємося до Вас в нинішній тяжкий для нас всіх час не з гнівом і обуренням, а з глибоким болем і переживанням за святу Церкву Православну. Ми не націоналісти і не прагнемо до єдності з КП, ми поступово один за одним губимо приходи, нам тепер нема чого втрачати і саме тому відверто, не підбираючи слів вимушені Вам сказати прямо: Ваше мовчання і негласна підтримка політичного курсу Патріархії є основною причиною розколу, що відбувається в УПЦ. В нас забирають храми, а Ви непомітно втрачаєте паству і не відчуваєте цього. Патріарх це називає гонінням на Руську Церкву. Ні, це не правда, люди не вірять Патріарху, вони не знають що їм думати, вони втрачають своїх дітей, синів і батьків, і наші віряни, слухаючи Патріарха, (бо Вашого слова не чутно) знаходяться в відчаї.Вашим мовчанням і конкретними словами Патріархії користуються представники КП, та інші конфесії, щоб ранити наші душі.

 Ми Вам задаємо ті запитання, які люди задають нам, простим священикам. Ви не можете цього не чути і мовчите, не можете цього не бачити і закрили очі. Ми не закликаємо Вас до якихось надреальних дій, протистояти Патріарху, чи ще до чогось подібного, ми просимо Вас потурбуватися про свою паству, що живе на Україні, поки Господь судив бути цій землі українською, а Ви ведете себе як євангельський (в данному контексті російський) найманець.

 Ми, священики УПЦ, опинилися між молотом і наковальнею, між горем свого народу і ворожою щодо цього народу позицією Патріархії. Для того, щоб зберегти Церкву, ми вимушені говорити людям те, що прямо суперечить Вашим прихильним до Патріарха діям і словам. Сьогодні склалася ситуація недовіри духовенству ввіреної вашому керівництву Церкви, тому що церковні люди не вірять ні Митрополиту Київському, ні Патріарху Московському. Ми не обмануті ніякою антиросійською пропагандою, в нас є совість, якісь знання і глибока повага до Церкви. Церковний народ не вірить своїм пастирям — ось в чому біда, а цей вакуум заповнює різна брехня та ідеологеми російського політичного православ'я, засудженого в свій час Вашим попередником Митрополитом Володимиром. Прості російські пастирі і богослови, затиснені в патріархійних шорах системи керівництва РПЦ, розуміють це і, співчуваючи, підтримують нас. Невже ви цього не помічаєте, невже боротьба за свою посаду і страх втратити благовоління Патріарха перемагає страх Божий? Ми від Вас не ухиляємось, а Ви, Ваше Блаженстао, намагаєтесь від нас ухилитись. Прикро усвідомлювати, але настав час, коли не можна слухати Патріарха без болю в серці, без страху за майбутнє нашого народу і нашої Церкви. Його Святість надто далеко зайшов у своїй політичній діяльності, рівно настільки, наскільки «православна армія Новоросії» заглибилась на територію України.

 Сьогодні ми вимушені — підкреслимо це — вголос на єктенії поминати Патріарха, а вчора він нагороджував вищими церковними нагородами за внесок у духовну просвіту Кисельова, людину, яка сіє ненависть між нашими народами і сплітає чорну брехню на Україну, брехню нечувану за всю її історію. Головний імперський наклепник виконує державне замовлення і Бог йому суддя, а Патріарх по церковних каналах беззастережно сприяє поширенню цієї брехні, і Церква йому не авторитет.

 Ми поминаємо Патріарха на проскомідії, і це правильно з точки зору євхаристичної єдності нашої православної Церкви, однак Ви, Ваше блаженство, наполягаєте обов'язково поминати його ще й вголос — це ідеологічна вимога, шо сіє розбрат між людьми в нинішній ситуації. Ви вимагаєте від людей надприродної любові, не проявляючи її до них взаємно. В Болгарії, наприклад, приходське духовенство молиться вголос лише за правлячого єпархіального архієрея, не згадуючи імені свого Патріарха. Питання поминання Патріарха не принципове в літургічному житті Церкви, і Ви це прекрасно знаєте. Ми поминаємо вголос Вас, як Предстоятеля Української Помісної Церкви, а також місцевих єпархіальних архієреїв. Патріарх просто єпископ столиці сусідньої держави та Предстоятель своєї Помісної Церкви. Виголошувати йому многоліття на приходах, де оплакують сотні загиблих на війні з російськими найманцями людей, це просто безглуздо, як безглуздо також переслідувати адміністративними методами священиків, які цього не роблять, — ось це й є не канонічна дія єпископа. Невже митрополія буде поширювати космогонічні побрехеньки Патріархїї про боротьбу секулярного західного світу із воїнами святої Русі? Це спекуляція святинею, поляризація світу на святий — російський і грішний — весь інший світ, неприпустима в Церкві. Головний злочин Патріарха проти нашого народу — це те, що збройний конфлікт між нашими державами він трактує як священну війну.

 Для всіх мислячих і люблячих Церкву людей в повній мірі зрозуміло, що Патріарх всеціло підтримує державну політику Росії, саме тієї Росії, яка веде сьогодні війну з нашим народом, а Патріарх виступає її ідеологічним рушієм. Київська Митрополія УПЦ вимушена бути складовою частиною ідеологічної системи російської пропаганди. На духовенство чиниться тиск з боку архієреїв, добре проінстуктованих з імперського центру. Наша совість не дозволяє проголошувати з амвона московські циркуляри, в яких збройний конфлікт між Росією і Україною називається “внутрішнім протистоянням”.

 Патріарх на колінах лицемірно «молиться» за наш народ і в той же час російському народу відкрито заявляє, що «вороги руського міра» допитують славних воїнів так званої Новоросії і віддають їх на страту, якщо вони стійко тримаються так званих «слов’янських цінностей». Патріарх не за Церкву свою вболіває, а за «величезну імперію від океану до океану». Клірики і священики РПЦ відверто благословляють російських солдат і людей на «священну війну», з якимись «американцями», служать подячні молебні за перемогу російської зброї, але в кого конкретно ця зброя стріляє? Вона вбиває українців! Невже Патріарх нічого цього не бачить? Чому ж він жодного слова не сказав у захист своєї пастви на Україні тоді, коли російське духовенство на телеканалах ображає наш народ, звинувачує його в зраді, клеймить «бандерівцями» і на офіційному рівні називає його «таким, що не існує»? Чому Ви не скажете, що це неправда, і не попросите Патріарха зупинити цей гріх лукавства і обману? Чи, може, на даний момент заповіді Божі про те, що бажати чужого і говорити неправду є гріхом, неактуальні для Вас?

 Коли будь-який місцевий батюшка скаже для людей ту правду, яку бачить перед собою, то ризикує попасти в опалу від архієрея або благочинного, а коли говорить те, що предписано архієреєм, то втрачає прихід. Ми прагнемо втішного слова архіпастиря. Але що ж ми чуємо натомість? В своєму останньому виступі в Думі Росії Патріарх відверто показав, виказав себе – не згадуючи ні словом, ні духом Христа в своїй промові, він говорив як політик, якому не цікава доля Церкви, і його слово можна зрівняти з більшовистським конспектом по атеїзму. І в цьому “конспекті” Бога названо якимось «принципом вищої справедливості», а Церкву — «ціннісним орієнтиром», здобутком російської нації. Ця риторика, характерна для римського папізму і російського шовінізму, не сумісна ні з православним переданням, ні зі здоровим глуздом, вона несе розкол не тільки в Українській Церкві, але й нищить основи церковного життя РПЦ.

 Ви разом з Патріархом завіряєте, що війна на Сході — це внутрішній конфлікт, що ми нібито вбиваємо одне одного. У Вас вистачить мужності подивитися в очі тим, хто покалічений і знедолений приїжджає зі Сходу України, тим, хто бачив священиків нашої Церкви, які проклинали наших воїнів, як ворогів Церкви? А нам доводиться зустрічатися і з біженцями, і з солдатами та їх матерями, які благословляли своїх синів (на противагу Вашому мовчанню) не на священну війну, а на виконання свого християнського та громадянського обов’язку. Благословляємо й ми, тільки оглядаючись, щоб архієрей не побачив. Наша армія і наша державна влада вважається нашою Церквою «не православними», а російський президент, виходить, “православний”? Чи може, Ви спитаеєте в Патріарха яким чином відспівувати ворогів його улюбленого дітища «руського міра», Ваших земляків, Ваших ближніх, Ваших духовних чад? Патріарх зрадив свою Церкву, продав за тридцять срібників, на які російською державою будуються величезні храми і монастирі, де проповідується не Христос, а «великий релігійно-політичний синтез», на кшталт комуністичної пропаганди. Постійні патріарші виступи на Соборах Руського міра, в Парламенті Росії, де Глава Церкви мав би волати про захист свого церковного народу, навпаки підтверджують те, що відбувається сьогодні в Україні і підливають масла в вогонь.

 Ні, не “правий сектор” і не фанатики націоналісти є причиною розколу в УПЦ, а поступова втрата духовенством канонічної УПЦ підтримки у церковного народу. Там, де паства стоїть за батюшкою, а в батюшки вистачає мужності сміливо заявити про свою позицію, жаліти людей і проповідувати апостольське, а не патріарше православ’я, там і приходи міцно стоять і храми розкольники не забирають, і врата ада Церкву не подолають.

 Ми відчуваємо, що Ви і Ваше оточення байдужі до того, що для нас є дорогим і святим. Ви нещодавно поїхали на Афон помолитись і не по дорозі невідомо для чого заїхали в Москву. Повернувшись на Україну, проїхалися на швидкості в свою вотчину в Чернівці, і так і не зустрілися з людьми і простими священиками, не запитали як ми живемо, як нам вийти з ситуації, що склалась на нашій землі і в нашій Церкві. Найповніше визначення Церкви дане нам апостолом Павлом: Церква – це Тіло Христове, частиною якого являється церковний народ. Якщо болить один член, то цей біль торкнеться і всієї його повноти. Ви мовчите, і складається враження, що не відчуваєте цього болю. Ви швидше схожі на якогось функціонера МП, а не на такого пастиря, яким був Ваш попередник, блаженніший Володимир. Це ми констатуємо не зі зверхністю, а з болем. Сподіваємось на розуміння, очікуємо сердечного співчуття, просимо молитви.

 Священик Олег Шліхта. Тернопільска єпархія, Шумське благочиння. Настоятель храму Іверської Божої Матері с. Круголець з паствою.

Перевод на русский язык:

Ваше Блаженство!

Мы, клирики и прихожане УПЦ, обращаемся к Вам в нынешней тяжелый для нас всех час не с гневоми негодованием, а с глубокой болью и переживанием за святую Церковь Православную. Мы ненационалисты и не стремимся к единству с КП, мы постепенно один за другим теряем приходы, нам теперь нечего терять и поэтому откровенно, не выбирая слов, вынуждены Вам сказать прямо: Вашемолчание и негласная поддержка политического курса Патриархии является основной причинойраскола, который происходит в УПЦ. У нас забирают храмы, а Вы незаметно теряете паству и нечувствуете этого. Патриарх называет это гонением на Русскую Церковь. Нет, это не правда, люди неверят Патриарху, они не знают, что им думать, они теряют своих детей, сыновей и отцов, и нашиверующие, слушая Патриарха (потому что Вашего слова не слышно) находятся в отчаянии. Вашиммолчанием и конкретными словами Патриархии пользуются представители КП, и другие конфессии,чтобы ранить наши души.

Мы Вам задаем те вопросы, которые люди задают нам, простым священникам. Вы не можете этого неслышать и молчите, не можете этого не видеть и закрыли глаза. Мы не призываем Вас к каким-тосверхъестественным действиям, противостоять Патриарху, или еще к чему-то подобному, мы просимВас позаботиться о своей пастве, которая живет на Украине, пока Господь судил быть этой землеукраинской, а Вы ведете себя как евангельский (в данном контексте российский) наемник.

Мы, священники УПЦ, оказались между молотом и наковальней, между горем своего народа и враждебной этому народу позицией Патриархии. Для того, чтобы сохранить Церковь, мы вынужденыговорить людям то, что прямо противоречит Вашим благосклонным к Патриарху действиям и словам.Сегодня сложилась ситуация недоверия духовенству вверенной вашему руководству Церкви, потому что церковные люди не верят ни Митрополиту Киевскому, ни Патриарху Московскому. Мы не обманутыникакой антироссийской пропагандой, у нас есть совесть, кое-какие знания и глубокое уважение кЦеркви. Церковный народ не верит своим пастырям - вот в чем беда, а этот вакуум заполняет разнаяложь и идеологемы российского политического православия, осужденного в свое время Вашимпредшественником митрополитом Владимиром. Простые русские пастыри и богословы, зажатые впатриархийных шорах системы руководства РПЦ, понимают это и, сочувствуя, поддерживают нас.Неужели вы этого не замечаете, неужели борьба за свою должность и страх потерять благоволениеПатриарха побеждает страх Божий? Мы от Вас не уклоняемся, а Вы, Ваше Блаженстао, пытаетесь от нас уйти. Досадно осознавать, но пришло время, когда нельзя слушать Патриарха без боли в сердце,без страха за будущее нашего народа и нашей Церкви. Его Святейшество слишком далеко зашел всвоей политической деятельности, ровно настолько, насколько «православная армия Новороссии»углубилась на территорию Украины.

Сегодня мы вынуждены - подчеркнем это - вслух на ектении поминать Патриарха, а вчера оннаграждал высшими церковными наградами за вклад в духовное просвещение Киселева, человека, который сеет ненависть между нашими народами и плетет черную ложь на Украину, ложьнеслыханную за всю ее историю. Главный имперский клеветник выполняет государственный заказ и Бог ему судья, а Патриарх по церковным каналам безоговорочно способствует распространению этойлжи, и Церковь ему не авторитет.

Мы поминаем Патриарха на проскомидии, и это правильно с точки зрения евхаристической единстванашей православной Церкви, но Вы, Ваше блаженство, настаиваете обязательно поминать его еще ивслух - это идеологическое требование, которое сеет раздор между людьми в нынешней ситуации. Вытребуете от людей сверхъестественной любви, не проявляя ее к ним взаимно. В Болгарии, например,приходское духовенство молится вслух только за правящего епархиального архиерея, не упоминаяимени своего Патриарха. Вопрос поминовения Патриарха не принципиальный в литургической жизниЦеркви, и Вы это прекрасно знаете. Мы поминаем вслух Вас, как Предстоятеля Украинской ПоместнойЦеркви, а также местных епархиальных архиереев. Патриарх просто епископ столицы соседнего государства и Предстоятель своей Поместной Церкви. Произносить ему многолетие на приходах, гдеоплакивают сотни погибших на войне с русскими наемниками людей, это просто бессмысленно, какбессмысленно также преследовать административными методами священников, которые этого не делают, - вот это и есть неканоническое действие епископа. Неужели митрополия будетраспространять космогонические побасенки Патриархии о борьбе секулярного западного мира своинами святой Руси? Это спекуляция святыней, поляризация мира на святой - российский и грешный -весь остальной мир, недопустима в Церкви. Главное преступление Патриарха против нашего народа - это то, что вооруженный конфликт между нашими государствами он трактует как священную войну.

Для всех мыслящих и любящих Церковь людей в полной мере понятно, что Патриарх всецелоподдерживает государственную политику России, именно той России, которая ведет сегодня войну с нашим народом, а Патриарх выступает ее идеологическим двигателем. Киевская Митрополия УПЦвынуждена быть составной частью идеологической системы российской пропаганды. На духовенствооказывается давление со стороны архиереев, хорошо проинстуктованных из имперского центра. Нашасовесть не позволяет провозглашать с амвона московские циркуляры, в которых вооруженныйконфликт между Россией и Украиной называется "внутренним противостоянием".

Патриарх на коленях лицемерно «молится» за наш народ и в то же время российскому народу открытозаявляет, что «враги русского мира» допрашивают славных воинов так называемой Новороссии иотдают их на казнь, если они устойчиво держатся так называемых «славянских ценностей». Патриархне о Церкви своей болеет, а об «огромной империи от океана до океана». Клирики и священники РПЦоткровенно благословляют российских солдат и людей на «священную войну», с какими-то«американцами», служат благодарственные молебны за победу русского оружия, но у кого конкретноэто оружие стреляет? Оно убивает украинцев! Неужели Патриарх ничего этого не видит? Почему же он ни слова не сказал в защиту своей паствы на Украине тогда, когда российское духовенство нателеканалах оскорбляет наш народ, обвиняет его в измене, клеймит «бандеровцами» и наофициальном уровне называет его «таким, что не существует»? Почему Вы не скажете, что это неправда, и не попросите Патриарха остановить этот грех лукавства и обмана? Или сейчас заповедиБожьи о том, что желать чужого и говорить неправду является грехом, неактуальны для Вас?

Когда любой местный батюшка скажет для людей ту правду, которую видит перед собой, то рискуетпопасть в опалу от архиерея или благочинного, а когда говорит, что предписано архиереем, то теряетприход. Мы стремимся к утешительному слову архипастыря. Но что же мы слышим взамен? В своем последнем выступлении в Думе России Патриарх откровенно показал, выдал себя - не упоминая нисловом, ни духом Христа в своей речи, он говорил как политик, которому не интересна судьба Церкви,и его слово можно сравнить с большевистским конспектом по атеизму. И в этом "конспекте" Бог названнеким «принципом высшей справедливости», а Церковь - «ценностным ориентиром», достижениемрусской нации. Эта риторика, характерная для римского папизма и российского шовинизма, не совместима ни с православным преданием, ни со здравым смыслом, она несет раскол не только в Украинской Церкви, но и уничтожает основы церковной жизни РПЦ.

Вы вместе с Патриархом заверяете, что война на Востоке - это внутренний конфликт, что мы якобыубиваем друг друга. У Вас хватит мужества посмотреть в глаза тем, кто искалечен и обездоленныйприезжает с Востока Украины, тем, кто видел священников нашей Церкви, которые проклинали нашихвоинов, как врагов Церкви? А нам приходится встречаться и с беженцами, и с солдатами и ихматерями, которые благословляли своих сыновей (в противоположность Вашему молчанию) не насвященную войну, а на выполнение своего христианского и гражданского долга. Благословляем и мы,только с оглядкой, чтобы архиерей не увидел. Наша армия и наша государственная власть считаетсянашей Церковью «не православными», а российский президент, значит, "православный"? Может, Выспросите у Патриарха, каким образом отпевать врагов его любимого детища «русского мира», Вашихземляков, Ваших близких, Ваших духовных чад? Патриарх предал свою Церковь, продал за тридцатьсребреников, на которые российским государством строятся огромные храмы и монастыри, гдепроповедуется не Христос, а «большой религиозно-политический синтез», в духе коммунистическойпропаганды. Постоянные патриаршие выступления на Соборах Русского мира, в парламенте России,где Глава Церкви должен взывать о защите своего церковного народа, наоборот подтверждают то, что происходит сегодня в Украине и подливают масла в огонь.

Нет, не "правый сектор" и не фанатики националисты являются причиной раскола в УПЦ, апостепенная потеря духовенством канонической УПЦ поддержки у церковного народа. Там, где паствастоит за батюшкой, а у батюшки хватает мужества смело заявить о своей позиции, жалеть людей ипроповедовать апостольское, а не патриаршее православие, там и приходы крепко стоят и храмыраскольники не забирают, и врата ада Церковь не одолеют.

Мы чувствуем, что Вы и Ваше окружение равнодушны к тому, что для нас является дорогим и святым.Вы недавно поехали на Афон помолиться и не по дороге неизвестно для чего заехали в Москву.Вернувшись на Украину, проехались на скорости в свою вотчину в Черновцы, и так и не встретились слюдьми и простыми священниками, не спросили как мы живем, как нам выйти из сложившейся ситуации на нашей земле и в нашей Церкви. Полное определение Церкви дано нам апостолом Павлом:Церковь - это Тело Христово, частью которого является церковный народ. Если болит один член, тоэта боль коснется и всей его полноты. Вы молчите, и создается впечатление, что не чувствуете этой боли. Вы скорее похожи на какого-то функционера МП, а не на такого пастыря, каким был Вашпредшественник, Блаженнейший Владимир. Это мы констатируем не из-за высокомерия, а с болью.Надеемся на понимание, ожидаем сердечного сочувствия, просим молитвы.

Священник Олег Шлихта. Тернопольская епархия, Шумское благочиние. Настоятель храма ИверскойБожьей Матери с. Круголец с паствой.

www.religion.in.ua