Свято жінок-мироносиць — православний жіночий день

Протягом століть православні християни відзначають жіноче свято — добре, світле та радісне, пов’язане з найголовнішою подією — Воскресінням Христовим. Свято жінки християнки — день святих жінок-мироносиць, нагадує нам про високе призначення жінки-християнки, про великий дар бути матір’ю — милосердною і лагідною, схожою на благовісниць Христа.

В другу неділю після Пасхи Православна Церква прославляє подвиг святих жінок-мироносиць - Марії Магдалини, Марії Клеопової, Саломії, Іоанни, Марфи і Марії, Сусанни та інших.

Вони були супутницями Христа, служили Вчителеві, були віддані йому серцем та страждали разом з Ним. Вони супроводжували Ісуса Христа під час подорожей та йшли з ним на хресну смерть — на Голгофу. Вони були свідками хресних страждань Господа. Після хресної смерті Спасителя саме вони затемна поспішили до Гробу Господнього аби помазати тіло Христа миром. Вони ж першими і дізналися, що Христос Воскрес. Вперше після хресної смерті Спаситель явився жінці – Марії Магдалині.

Святі жінки-мироносиці являють нам приклад скромності, відданості, мужності, істинної жертовної любові і самовідданого служіння Господу. В цей день відзначається їх особливо важлива роль у сім’ї та суспільстві.

Жінка віднаходить своє благословення через віру в Сина Божого. І саме через жінку Бог виявляє свої величні діла. Від жінки прийшов Спаситель. Через жінку сталось перше чудо на весіллі в Кані Галилейській і виявилось Божество Ісуса Христа. Жінка стала прикладом глибокого навернення в особі Марії Магдалини. На прикладі Марії, сестри Марти, жінка стала взірцем віри, яка народжується через слухання. Жінки стали символом вірності, бо залишились біля хреста до кінця.

Ось бачимо, як новозавітні жінки відновили через віру в Ісуса Христа образ достойної жінки. Кожна жінка, котра наслідує приклад жінок Нового завіту стає мироносицею – тобто тією, котра несе мир – «Мир Божий». А, щоб його нести, цей мир потрібно мати. Щоб мати, логічним випливає – потрібно його отримати від Бога. Як це прекрасно, коли жінка стає благовісницею, жінкою мироносицею, святою жінкою.

Жінки, котрі були постійно з Ісусом, пройшли етап очищення і переміни. Стали вже іншими жінками – віруючими. Тут показується унікальність віруючої жінки яка має покликання нести мир і надію. Ось бачимо, як через віру в Ісуса Христа у жінці відновлюється образ першої людини.

Поміркуймо ж про чесноти, що спричинили цю відзнаку. Про скромність, відданість, мужність і жертовність служіння Христу. Про вміння непомітно лишатися біля Христа, коли це небезпечно. Про вміння постійно перебувати з Христом, тобто жити по-християнському. Вчімося цінувати й плекати в собі ці якості, аби в майбутньому кожен із нас у центральну мить свого життя зумів разом із жінками-мироносицями стати біля розчиненої брами до Небесного Царства й почути радісне: «Він воскрес... Він іде... попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив». Амінь.