Новини Блоги Бізнес Оголошення Афіша Галерея Радіо "Кручі" Мапа Wi-Fi

Головна > Офіційно > Влада

Зміни в чинному законодавстві

ПРОЕКТ

Вноситься

Кабінетом Міністрів України

А. ЯЦЕНЮК

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України «Про загальну середню освіту (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 2-3, ст. 41):

1) частину шосту статті 11 викласти у такій редакції:

«6. Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників).»;

2) у статті 21:

абзаци другий та третій частини першої викласти у такій редакції:

«Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;

абзац другий частини третьої викласти у такій редакції:

«Учні 1-4 класів комунальних загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» забезпечуються харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;

3) абзаци другий – дев’ятий частини першої статті 25 викласти у такій редакції:

«Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку.

Умови оплати праці працівників загальноосвітніх навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України»;

4) абзац шостий частини другої статті 37 викласти у такій редакції:

«організовує забезпечення підручниками учнів;»;

5) у абзаці другому статті 41 слова «, методичних кабінетів» виключити;

6) у частині першій статті 42 слова «районні (міські) методичні кабінети» виключити.

2. У Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2005, № 26, ст. 1484):

1) абзац третій частини другої статті 9 викласти у такій редакції:

«збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду;»;

2) статтю 14 доповнити частиною сьомою такого змісту:

«7. Реорганізація і ліквідація позашкільних навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників).»;

3) частину восьму статті 20 викласти у такій редакції:

4) у частині четвертій статті 21:

перше речення абзацу четвертого викласти у такій редакції:

«Педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів, які працюють у сільській місцевості і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»;

абзац п’ятий викласти у такій редакції:

5) абзаци перший - шостий частини першої статті 22 викласти у такій редакції:

«1. Норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об'єднань позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, а також педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата роботи здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження.

Умови оплати праці працівників позашкільних навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.»;

6) абзац четвертий частини другої статті 26 після слів «(школах естетичного виховання)» доповнити словами «та у дитячо-юнацьких спортивних школах».

3. У Законі України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259):

1) абзаци перший та другий частини шостої статті 16 викласти у такій редакції:

«6. Реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності (крім закладів, визначених у частині четвертій цієї статті) здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності – за рішенням засновника (засновників).»;

2) частину п’яту статті 25 виключити;

3) частину п’яту статті 35 викласти у такій редакції:

«5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі, у розмірі, що складає не менше 60 відсотків (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.

Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.».

4. У Законі України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; 2004 р., № 8, ст. 67):

1) абзац четвертий частини другої статті 12 викласти у такій редакції:

«організовує забезпечення підручниками учнів;»;

2) абзац восьмий частини першої статті 14 викласти у такій редакції:

«можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;

3) частину першу статті 25 викласти у такій редакції:

«Організація та відповідальність за харчування у навчальних закладах державної та комунальної форми власності покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів.»;

4) частину другу статті 35 викласти у такій редакції:

«2. Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватись у різних типах навчальних закладів. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/ інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.»;

5) частину четверту статті 36 викласти у такій редакції:

«4. Створення загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників).»;

6) частину п’яту статті 41 викласти у такій редакції:

«5. Учні державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення учнів державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів стипендією, організації харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/ інвалідів І-ІІІ групи визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;

7) частину третю статті 53 викласти у такій редакції:

«3. Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;

8) у статті 57:

частини першу та другу викласти у такій редакції:

«1. Держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам:

належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування;

підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років;

правовий, соціальний, професійний захист;

компенсації, встановлені законодавством, у разі втрати роботи, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці;

призначення і виплату пенсії відповідно до законодавства.

Держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Умови оплати праці працівників навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.»;

друге речення абзацу першого частини четвертої викласти у такій редакції:

«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

5. У Законі України «Про професійно-технічну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 32, ст. 215):

1) частину третю статті 21 вилучити;

2) абзац сьомий статті 22 викласти у такій редакції:

«організація харчування учнів з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/ інвалідів І-ІІІ групи»;

3) абзац одинадцятий статті 37 викласти у такій редакції:

6. У Законі України «Про вищу освіту» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 63, ст. 1728):

1) у пункті 3 частини першої статті 28 слова «проводить прикладні наукові дослідження» виключити;

2) у статті 29:

частину першу викласти у такій редакції:

«1. Університету, академії державної форми власності може бути надано статус національного закладу згідно з законодавством.»;

пункт 1 частини третьої викласти у такій редакції:

«1) отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах кошти для проведення фундаментальних та прикладних досліджень;»;

3) пункт 2 частини п’ятої статті 30 викласти у такій редакції:

«2) отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах кошти для проведення фундаментальних та прикладних досліджень;»;

4) у статті 44:

частину третю викласти у такій редакції:

«3. Переважним правом на зарахування до державних і комунальних вищих навчальних закладів користуються особи у випадках, передбачених законом. Не допускається вступ поза конкурсом чи переважне зарахування для здобуття ступеня магістра чи доктора філософії.»;

частину тринадцяту виключити;

5) частину другу та третю статті 59 викласти у такій редакції:

«2. Умови оплати праці працівників вищих навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.»;

6) частину дев’яту статті 62 викласти у такій редакції:

«9. Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;

7) у Прикінцевих та перехідних положеннях:

у пункті другому:

із підпункту 1 виключити друге речення;

із підпункту 3 виключити друге речення;

підпункти 3, 4, 5, 9 пункту п’ятого виключити.

7. У Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2005 р., № 17, 18-19, ст. 267):

1) у частині третій статті 5:

абзац п’ятий викласти у такій редакції:

«організацію харчування учнів 1-4 класів комунальних загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;»;

абзац шостий викласти у такій редакції:

2) у статті 13:

пункт 4 частини шостої виключити;

доповнити новою частиною наступного змісту:

«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3 та 4 частини третьої та пунктом 1 частини шостої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

3) у статті 19:

частину п’яту викласти у наступній редакції:

«Учні державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення учнів державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів стипендією, організації харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/інвалідів І-ІІІ групи визначається Кабінетом Міністрів України.

частини дев’яту та десяту викласти у наступній редакції:

«Діти-інваліди, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та інші категорії дітей, які потребують соціального захисту, у тому числі діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти користуються переважним правом на зарахування до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України за умови успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів.».

8. Статтю 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 42-43, ст. 293, 2013 р., № 30, ст. 341) викласти у такій редакції:

«Стаття 5. Особливості здобуття освіти

Шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, користуються переважним правом на зарахування до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України за умови успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів, з наданням місць у гуртожитках на час навчання.».

9. У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст. 80; 2014 р., № 2-3, ст. 41):

1) доповнити статтю 10 новими частинами у такій редакції:

«Порядок та розмір плати за навчання у дитячо-юнацьких спортивних школах встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Діти із багатодітних сімей, діти із малозабезпечених сімей, діти-інваліди, діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування навчаються у дитячо-юнацьких спортивних школах безоплатно.»;

2) у статті 26:

частину третю виключити;

у частині п’ятій слово «трьох» замінити на слово «двох»;

3) частину дванадцяту статті 48 виключити.

10. У Законі України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 24, ст. 243):

1) у абзаці другому частини першої статті 26 слова «коштів Державного бюджету України для забезпечення молоді, яка здобула професійно-технічну або вищу освіту, першим робочим місцем за отриманою професією (спеціальністю)» виключити;

2) статтю 28 виключити;

3) статтю 49 виключити.

11. Частину п’яту статті 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 16, ст. 167) викласти у такій редакції:

12. Друге речення частини п’ятої статті 6 Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р., № 45, ст. 602) викласти у такій редакції:

«Реорганізація та ліквідація закладів бюджетної сфери комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників).».

13. У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170):

1) абзац другий пункту 30 частини першої статті 26 викласти у такій редакції:

«Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.»;

2) у статті 32:

підпункт четвертий пункту а) викласти у такій редакції:

«4) забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів»;

підпункт шостий пункту б) викласти у такій редакції:

«забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/ інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти;»;

у підпункті восьмому пункту б) слова «дітей у школах (групах з подовженим днем);» замінити словами «учнів 1-4 класів комунальних загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.».

14. У Закону України «Про театри і театральну справу» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 26, ст. 350):

1) частину другу статті 13 виключити;

2) у статті 21 абзаци шостий та сьомий частини другої виключити;

частину четверту викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці працівників театрів визначаються Кабінетом Міністрів України.».

15. У статті 28 Закону України «Про музеї та музейну справу» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 25, ст. 191; 1999 р., № 28, ст. 231; 2010 р., № 5, ст. 45):

абзаци восьмий та дев’ятий частини другої виключити;

частину третю викласти у такій редакції:

«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені частиною другою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

доповнити новою частиною у такій редакції:

«Умови оплати праці працівників музеїв визначаються Кабінетом Міністрів України.».

16. У Законі України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168):

1) у статті 29:

абзаци другий і третій частини першої викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці працівників державних і комунальних закладів культури визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

частину третю виключити;

абзац другий частини п'ятої викласти у такій редакції:

«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

2) абзац перший пункту 1 Прикінцевих положень викласти у такій редакції:

«1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини першої статті 29, яка набирає чинності з 1 січня 2011 року, частини другої статті 29, яка набирає чинності з 1 січня 2012 року».

17. У статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р, № 7, ст. 45):

частину третю викласти у такій редакції:

частину четверту викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці працівників бібліотек визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

частину шосту виключити.

18. У Законі України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (Відомості Верховної Ради України, 1997, №50, ст. 302):

1) перше речення частини третьої статті 4 після слова «доставку» доповнити словом «державних»;

2) у частині другій статті 9 слова «друкованих періодичних видань» замінити словами «державних друкованих засобів масової інформації»;

3) частини четверту – шосту статті 14 викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці журналістів та інших працівників державних та комунальних засобів масової інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.».

19. Статтю 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 27, ст. 904) доповнити частиною п’ятою наступного змісту:

«5. Умови та розміри оплати праці працівників Національної суспільної телерадіокомпанії України визначаються Кабінетом Міністрів України.

До приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці у відповідність з вимогами цього Закону умови оплати праці працівникам НСТУ зберігаються на рівні умов, встановлених Кабінетом Міністрів України для працівників державних телерадіокомпаній.».

20. У Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України 1992 р., № 12, ст.165; 2012 р., № 12-13, ст.82; 2014 р., № 2-3, ст.41):

1) частину четверту статті 14 викласти у наступній редакції:

«Фінансування заходів щодо утримання і збереження наукових об'єктів, які включені до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.»;

2) статтю 23 викласти у наступній редакції:

«Умови оплати праці працівників державних наукових установ визначаються Кабінетом Міністрів України.

Дійсним членам та членам-кореспондентам Національної академії наук України та національних галузевих академій наук встановлюється плата, розмір і порядок виплати якої визначається Кабінетом Міністрів України.»;

3) у статті 24:

у частині третій цифри „80” замінити цифрою „60”;

у частинах двадцятій та двадцять другій цифри «80» і «60» замінити відповідно цифрами «60» і «50»;

частину двадцять дев’яту виключити;

доповнити новою частиною такого змісту:

«Науковий (науково-педагогічний) працівник, звільнений з роботи у зв’язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченого цією статтею. У таких випадках пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається на загальних підставах.».

21. Статтю 18 Закону України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994, №24, ст. 232) викласти у наступній редакції:

«Стаття 18. Оплата праці судових експертів

Умови оплати праці працівників судових експертів визначаються Кабінетом Міністрів України.».

22. У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 41-42, № 43, № 44-45, ст.529; 2011 р., № 23, ст. 160; 2012 р., № 12-13, ст. 82):

1) у статті 129:

у частині першій слова «та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами» виключити;

у частині третій:

у абзаці першому цифри «15» замінити цифрами «10»;

абзац шостий виключити;

доповнити частиною дев'ятою такого змісту:

«9. Судді з моменту закінчення його повноважень до моменту прийняття рішення про його звільнення (відставку) здійснюється виплата суддівської винагороди у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку за повний календарний місяць»;

2) у статті 138:

у частині першій слова і цифри «статтею 37 Закону» замінити словом «Законом»;

у другому реченні частини другої слова і цифри «призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» замінити словами «пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», або пенсії, передбаченої іншими законами України»;

частини третю викласти у такій редакції:

«3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.»;

частину четверту викласти у такій редакції:

«4. Умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

3) у пункті 2 частини першої статті 139 слова «за вчинення умисного злочину» замінити словами «за вчинення умисного кримінального правопорушення, або у зв’язку із притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією.»;

4) частину першу статті 144 викласти у такій редакції:

«1. Умови оплати праці працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

5) частину шосту статті 149 доповнити абзацом другим такого змісту:

« Загальна чисельність працівників апаратів судів не може перевищувати величину, визначену із розрахунку 3,7 посади працівників на одну посаду судді, виходячи із загальної кількості посад суддів вцілому у місцевих та апеляційних судах.»;

6) частину другу статті 150 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Загальна чисельність працівників апаратів судів не може перевищувати величину, визначену із розрахунку 4 посади працівників на одну посаду судді.»;

7) Розділ XII «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 4 такого змісту:

«4. Обмежити у 2015 році максимальний місячний розмір суддівської винагороди 15 розмірами мінімальної заробітної плати.».

23. У Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (Голос України, 25.10.2014, №206):

1) частину першу статті 14 викласти у такій редакції:

«Загальна чисельність органів прокуратури становить 18785 осіб.

Структура та чисельність Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України затверджується наказом Генерального прокурора України за погодженням з Радою прокурорів України з урахуванням обсягу роботи прокуратури та у межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання органів прокуратури.»;

2) у статті 86:

у частинах другій та п’ятій цифру «70» замінити відповідною цифрою «60»;

частину дванадцяту викласти у такій редакції:

«Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією. У таких випадках пенсія прокурорам і слідчим призначається на загальних підставах.»;

частини шістнадцяту, сімнадцяту, вісімнадцяту, виключити;

3) частину двадцяту викласти у такій редакції:

«Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

4) частину третю статті 89 виключити;

5) абзац третій підпункту другого пункту 13 розділу ХІІІ «Перехідні положення» виключити.

24. У Законі України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 3, ст. 17; 2001 р., № 42, ст. 212; 2005 р., № 4, ст. 100; 2006 р, №№ 9-11, ст. 96; 2007 р., № 7 - 8, ст. 66; 2008 р., №№ 5 - 8, ст. 78; 2009 р., № 36-37, ст. 511, № 38, ст. 535; 2012 р., № 12-13, ст. 82, № 34-35, ст. 414):

1) у частині дванадцятій статті 20:

у абзаці першому цифри «70» замінити відповідно цифрами «60».

абзац одинадцятий викласти у такій редакції:

«Умови та порядок перерахунку призначених пенсій народним депутатам визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

доповнити частину абзацом такого змісту:

«Положення, передбачені абзацами першим-восьмим, одинадцятим цієї частини не поширюються на народного депутата, повноваження якого припинено достроково у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього, або за рішенням суду у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата, з іншими видами діяльності, або якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією, наслідком чого не стало дострокове припинення повноважень цього народного депутата. В таких випадках пенсія народному депутатові призначається на загальних підставах.»;

2) у статті 32:

частини першу та другу виключити;

у частині четвертій слова «а також відшкодовуються витрати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі місячної заробітної плати народного депутата,» виключити;

3) доповнити частину третю статті 34 абзацом сьомим такого змісту:

«Обсяг коштів на утримання помічників-консультантів народного депутата України незалежно від їх кількості не може перевищувати розміру місячного фонду оплати праці члена комітету Верховної Ради України без врахування премії.»;

у частині шостій слово «тримісячної» замінити словами «середньої місячної».

25. У Законі України «Про дипломатичну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 29, 2011 р., № 31, ст. 296):

1) частини четверту та п’яту статті 26 викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці працівників Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

2) статтю 35 викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці працівників дипломатичної служби та надання компенсаційних виплат визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

3) статтю 38 виключити.

26. Частину другу статті 37 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448, із наступними змінами) виключити.

27. Частини другу та третю статті 39 Закону України «Про Рахункову палату» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст. 212, із наступними змінами) виключити.

28. У Законі України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2012 р., № 12 - 13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 60, ст. 2134):

1) частини четверту та шосту статті 31 виключити;

2) статтю 33 викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

3) у частині першій статті 35 слова «,з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу» виключити;

4) у статті 37:

у частині першій цифру «70» замінити цифрою «60»;

третє речення частини четвертої виключити;

5) статтю 37-1 викласти у такій редакції:

«Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.».

29. У статті 27 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472; 2000 р., N 41, ст. 343; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66):

1) частину другу виключити;

2) у частині третій слова «відповідно до закону» виключити.

30. Частину четверту статті 38 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218) викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби визначається Кабінетом Міністрів України.».

31. У статті 102 Закону України «Про ветеринарну медицину» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5 - 6, ст. 53):

1) частину четверту викласти у такій редакції:

«4. Умови оплати праці спеціалістів державних установ ветеринарної медицини визначаються Кабінетом Міністрів України»;

2) частину шосту виключити.

32. Частину другу статті 39 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 11, ст. 81; 2007 р., N 10, ст. 91; 2011 р., № 23, ст. 160) викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці працівників архівних установ, крім зазначених у статтях 32 і 33 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.».

33. Частину першу статті 17 Закону України «Про державну виконавчу службу» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36 - 37, ст. 243) викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці працівників органів державної виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.».

34. Статтю 22 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 258) викласти у такій редакції:

«Умови та розміри оплати праці працівників протитуберкульозних закладів визначаються Кабінетом Міністрів України.».

35. У Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 29, ст. 228):

1) у третьому реченні частини третьої статті 37 слова «умови оплати праці,» виключити;

2) у статті 40:

у частині першій слова «відповідно до законодавства» замінити словами «Кабінетом Міністрів України.»;

частину другу виключити.

36. Частину восьму статті 25 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 1997 р., № 4, ст. 20; 2009 р., № 40, ст. 579; 2014 р., № 2 - 3, ст. 41) викласти у такій редакції:

«Умови оплати праці державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою визначаються Кабінетом Міністрів України.».

37. Статтю 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 33, ст. 175; 2003 р., № 46, ст. 367; 2004 р., № 10, ст. 104; 2005 р., № 2, ст. 32; 2006 р., № 1, ст. 18; 2008 р., № 5–8, ст. 78; 2012 р., № 12–13, ст. 82) доповнити новою частиною такого змісту:

«Посадова особа місцевого самоврядування, звільнена з посади або яка достроково припинила свої повноваження у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої частиною сьомою цієї статті. У таких випадках пенсія посадовій особі місцевого самоврядування призначається на загальних підставах.».

38. У Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст.19):

1) у статті 18:

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

«Послуги з харчування у закладах охорони здоров’я в умовах стаціонару (у тому числі і у випадках подання екстреної (швидкої та невідкладної) медичної допомоги) надаються безоплатно інвалідам, малозабезпеченим громадянам, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування.

Порядок надання послуг з харчування, що надаються закладами охорони здоров’я громадянам під час лікування в умовах стаціонару (у тому числі і у випадках подання екстреної (швидкої та невідкладної) медичної допомоги), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування мають право додатково визначити категорію осіб, на яку поширюватиметься право на безоплатне отримання послуг з харчування, що надаються закладами охорони здоров’я громадянам для забезпечення життєвого рівня під час їх лікування в умовах стаціонару (у тому числі і у випадках подання екстреної (швидкої та невідкладної) медичної допомоги), і передбачати відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;

2) абзац другий пункту "ї" частини першої статті 77 викласти у наступній редакції:

39. У Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., №16, ст. 200; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 37, ст.543; 1996 р. №35, ст. 162; 2003 р., № 10-11, ст. 87):

1) статтю 2 виключити.

2) у статті 20:

у частині першій:

пункти 15, 19 виключити;

пункт 26 викласти у такій редакції:

«26) протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти користування переважним правом на зарахування до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України за умови успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів, з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;»;

доповнити статтю частиною третьою такого змісту:

«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 11, 28 частини першої та частиною другою щодо пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.»;

3) у статті 21:

у частині першій:

пункт 2, 4 та 9 виключити;

доповнити статтю частиною третьою такого змісту:

«Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою щодо пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом 5 частини першої надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

4) у статті 22:

у частині першій:

пункти 2, 13 виключити.

пункт 6 викласти у такій редакції:

«6) переважне право протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти на зарахування до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України за умови успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів.

Студентам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;».

доповнити статтю частиною третьою такого змісту:

«Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою щодо пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом 14 частини першої надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

5) статтю 23 виключити;

6) у статті 24:

цифри і слова «і пунктом 2 статті 23» виключити;

доповнити статтю новою частиною такого змісту:

«Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

7) у статті 30:

у частині першій:

пункти 1, 3, 5, 6, 8, 12 виключити;

у пункті 10 абзац другий виключити;

у частині другій:

пункт 4 викласти у такій редакції:

«4) протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти користування переважним правом на зарахування до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України за умови успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;»;

пункт 1 частини третьої виключити;

доповнити статтю частиною сьомою такого змісту:

«Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

8) статтю 31 виключити;

9) статті 37, 39 виключити;

10) статтю 41 викласти в такій редакції:

«Стаття 41. Оплата праці працівників, які перебувають у відрядженні на територіях радіоактивного забруднення

Умови та розмір оплати праці працівників, які перебувають у відрядженні на територіях радіоактивного забруднення, визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

11) статтю 43 викласти у такій редакції:

«Стаття 43. Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини і матеріалів з підвищеною внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивністю, а також контролем, ремонтом і спеціальною обробкою радіоактивно забруднених технічних засобів

Умови та розмір оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини і матеріалів з підвищеною внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивністю, та працівників, зайнятих ремонтом і обслуговуванням технічних засобів та обладнання, їх спеціальною обробкою, проведенням дозиметричного контролю, визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

12) статтю 44 викласти у такій редакції:

«Стаття 44. Оплата праці у вихідні та святкові дні на територіях радіоактивного забруднення

Розмір оплати праці у вихідні та святкові дні на територіях радіоактивного забруднення визначається Кабінетом Міністрів України.»;

13) статтю 45 виключити;

14) статтю 48 викласти у такій редакції:

«Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника

Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»;

15) статтю 50 викласти у такій редакції:

«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»;

16) статтю 51 викласти у такій редакції:

«Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»;

17) частини першу та другу статті 52 викласти у такій редакції:

«Щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»;

18) статтю 53 викласти у такій редакції:

«Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.»;

19) статтю 54 викласти у такій редакції:

«Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.»;

20) статтю 60 викласти у такій редакції:

«Стаття 60. Право вибору пільг та компенсацій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.».

40. У Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 1996 р., № 1, ст. 1; 2003 р., № 27, ст. 209; 2004 р., № 7, ст. 52; 2005 р., № 1, ст. 19, № 9, ст. 185; 2008 р., № 5-9, ст. 78; 2014 р., № 6-7, ст.80, № 12, ст. 181):

1) у статті 14:

у частині першій:

пункти 7 та 16 виключити;