Бенедикт Арнольд у Каневі?

ЗМІ м. Канева часто публікують інформацію про події на сході України. Одна з таких публікацій, розміщена у нещодавньому виданні місцевої газети не може не привернути увагу.

Мова йде про публікацію у газеті «Час Пік» від 31 грудня 2014 року № 53 (стор. 2) Автор (Іван Волошенюк)  «Про що говорив канівчанин Василь з командиром роти «Оплот»

У статті автор оповідає про місцевого «героя» Василя. Зазначається, що Василь – у минулому міліціонер (що звичайно не надає йому честі та довіри), а зараз займається волонтерською діяльністю на сході України, крім того, не цурається і спілкуванням з сепаратистами, один з яких, очевидно, є другом нашого «героя».

З огляду на викладене у статті, та дружні відносини Василя з вбивцями українських патріотів, довіра до Василя у мене особисто відсутня, чого не скажеш про жителів Канівщини, які довіряють такій особі, та допомагають «герою» у здійсненні його волонтерської діяльності, не знаючи при цьому, на допомогу яким саме силам направлена така «волонтерська діяльність»

Хотілося б навести художню ремарку такої поведінки Василя з фільму «Вогнем і мечем» режисера Є. Гофмана (до речі, Василь, наскільки нам відомо, є членом місцевого осередку козаків), таким чином, у одній з сцен фільму, козацьке братство, дізнавшись про спілкування своїх побратимів з ворогом, без пощади та вагань кинули на списи своїх «побратимів». Це й вірно, адже бездіяльність суспільства щодо такої поведінки, особливо у військовий період, є неприпустимою та безвідповідальною. Звичайно, що вказане не є закликом до вкрай рішучих дій, але безумовно, що суспільство мало б перейматися такими діями своїх членів як спілкування з ворогом.

Отже, зі змісту статті випливає, що наш «герой» Василь займається наступним:

- збирає гуманітарну допомогу на Канівщині;

-  їздить у Донецьк (підконтрольний сепаратистам);

- зустрічається та спілкується з сепаратистами;

Таким чином, під питання можна було б поставити дійсне надходження допомоги, зібраної Василем від жителів Канівщини на адресу бійців України.

Отже, автор статті, висвітлює Василя як героя, на якого, очевидно, виходячи зі змісту поняття «герой» повинні рівнятися всі інші.

Вважаю таку поведінку як спілкування з ворогом та перебування на підконтрольній бойовикам території для спілкування з сепаратистами, такою, що не підлягає популяризації та сприянню зі сторони суспільства.

До речі, на мою думку також неприпустимою є популяризація такої поведінки з боку місцевих ЗМІ. Деякі з них, на мою думку, кричуще безвідповідально відносяться до такої благородної місії як інформування суспільства рідної землі про події сучасності.

До таких ЗМІ, на мою думку, можна віднести місцеву газету «Час Пік», з огляду на зміст деяких публікацій даного видання.

Посилання на фотокартку публікації: http://saveimg.ru/show-image.php?id=ec521ba0ce153d9adefad31839d7abf8