Тяга до наживи затьмарила очі.

Нещодавно в Каневі відбувся страшенний інцидент.

Забирали на війну наших канівських хлопців. Викликали до військомату, провели певні процедури по підготовці необхідних документів та відправили у двір військомату очікувати подальших наказів. Хлопці зібралися у альтанці, що розташована у дворі військового комісаріату та неголосно розмовляли, розуміючи куди і навіщо вони йдуть та які нерайдужні перспективи можуть їх очікувати. Усі розуміють, що таке війна.
Аж тут до них з`явилася Людмила Сандига. І все б нічого, а що, ініціативна «баришня» в межах міста, так бимовити, активістка скрізь і всюди. Прийшла провести хлопців, побажати їм всього найкращого, солдатської удачі та найскорішого повернення усіх живими та цілими. Та не тут то було. Розпочала вона з того, що запропонувала за певну суму усім застрахувати своє життя та здоров'я. Бо, мов, усі знають, що таке війна. Когось може вбити, комусь руку чи ногу відірве, а чи й пів голови… Одним словом, якщо сьогодні вони заплатять її страховій компанії невеликі(на її думку) гроші, то, у разі чого, якщо не хлопці то їх родини чи батьки отримають кругленьку суму. Тисяч так по 15-20… І так далі у том ж дусі.
Хлопці на першій порі втратили дар мови від такого нахабства. Потім вказали Людмилі куди б вона могла сходити зі своєю пропозицією. Та горе-страхувальниця не зупинилась. Почала доказувати, що вони нічого не тямлять, що вона ж хоче, як краще…
Тоді вже хлопці послали її у відомому напрямку відверто, та трохи не надавали тумаків.
При цьому Людмила, мабуть, забула(так вигідно) про те, що держава Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(ст.ст.16,16-1, 16-2 і т.д.) вже передбачила і умови і розміри отримання військовослужбовцями і їхніми сім`ями компенсацій у разі, не приведи Господи, лиха. Тільки держава страхує кожного військовослужбовця обов’язково й безкоштовно, а Сандига – за гроші, які, у випадку, коли нічого, дай Господи, з людиною не трапиться, залишаться Люді.
Здавалося б, інцидент вичерпано. Людмилу послали… Але ж, факт залишається фактом. Він показав істинну низенну суть вказаної особи. Не гребуючи нічим, за ради власної наживи, ця особа готова заробляти навіть на людському горі. Істину кажуть, кому війна, а Люді мамка родна. Ніякої людської моралі, ніякого співчуття, тільки гроші-гроші-гроші. Та ще влада.
І ця особа має наглість і на теренах сайту, і поміж людей розповідати небилиці про те, як вона вболіває за місто та іі мешканців. Все це блюзнірство. Ця особа «піарить» себе де тільки можливо.
На мою думку, після таких її дій, потрібно поставити великий жирний хрест і на діяльності у Каневі страхової компанії Людмили Сандиги, і на її політичній та громадській кар’єрі. Після того, що відбулося їй не можна довіряти взагалі і ні в чому. Якщо у (язик на повертається так сказати про дану особу) цієї людини в душі замість співчуття калькулятор, яка може бути до неї довіра. І ця особа призиває надсилати кошти для допомоги бійцям АТО на її благодійний фонд «Кобзарева світлиця». Де гарантія, що вона там не має «ґешефту».
Ганьба! Ганьба і призрення!