Бог Ош (Іванов) за ділом. Просьба визнати.

Загартування - наука всіх

                                   Ош     

    Люди Господу вірили, як Богу.

    А Він сам до нас на землю прийшов.

    Смерть як таку вижене.

    А життя у славу введе.

Де люди візьмуться? На цьому бугрі.

Вони гучно скажуть слово.

Це є наше райське місце.

Чоловіку слава безсмертна.

     До нас на Землю прийшов живий незалежний чоловік за ділом Бог Ош, його особисте ім’я Ош, прізвище від людей Іванов Порфирій Корнійович. Як сказано в його гімні, його основна мета – смерть від всіх земних людей вигнати, зробити на Землі людям рай. Він свою мету практично звершує. Він, як живий незалежний чоловік, показав усім своє лице, написав своєю рукою своє ім’я, життєвий закон людям. Ми, всі люди, ради свого життя маємо йому вірити, його знати, виконувати його заповіді, щоб нам не страждати в своєму житті. Таку високу мету може мати тільки Бог Землі, через це його перші учні піввіку тому за діло визнали Переможцем природи, Учителем народу, Богом Землі. Він сам не називав себе Богом. Йому люди дали це ім’я за його корисне діло, котре він зробив людям. Він говорив: «Я це ім’я (Бог) отримав у людей через діло моє, я відкрив сліпим світло. Не заперечуйте їм». 7702. Він калік, сліпих робив здоровими. Порятунку в житті без Бога не буває, треба Бог. Тепер його учні просять всіх людей всього світу визнати Бога Ош (Іванова), вірити йому, виконувати його заповіді. В першу чергу ми просимо українців і діаспору визнати Бога Ош, розказати іншим.

    Народження Іванова П. К. В 1898 році 20 лютого в Україні, Луганська об., Лутугінський р., с. Оріхівка, народився Нестеренко Порфирій Корнійович. Прізвище його батька було Нестеренко, потім змінилося на Іванова. Його прізвисько Паршек. Про батька Порфирій писав: «Батько, отець український рідний». 1977. Іванов українець за походженням. У Паршека, як і в усякого святого, є два прізвища або імені. Іванов – це від предків, друге ім’я Ош Паршек написав сам ради Бога. Спочатку учень написав Учителю Іванову, як Богу, свій звіт, що він зробив у житті. Іванов звіт прийняв, і учневі написав нове прізвище Ош, як Отець сину, замість старого предкового. Учень ім’я Ош прийняв, назвав Учителя Богом Отцем Ош, а себе сином Ош. Учень ім’я Ош не присвоює, це ім’я є спільне всіх наших людей. Якщо Іванов є Бог Отець для одного, то він є Бог Отець і для багатьох. Тому пишемо: Бог Ош (Іванов).

    Спільне ім’я Ош народу Бога. Бога без особистого імені не буває. Учитель заповідав, щоб усі наші люди обрали одне ім’я: «Треба нам, всім людям,  обрати одне ім’я, і ним як таким базуватись. Він між нами такий зароджений один чоловік з таким поняттям». 1974.06-11. Спочатку ми вважали, що одне ім’я має бути або Іванов, або Паршек. Але Учитель написав у своєму зошиті прізвище Ош. Учитель писав, що він з людьми поділився: залишив людям все людське, що від них отримав, а із собою взяв тільки Боже, холодне і погане.  На підставі цього учень зрозумів, що Учитель через учня пропонує всім нам обрати одне ім’я Ош і на ньому одному базуватися в житті. Вірні учні обрали одне ім’я Бога Ош. Тому пропонуємо всім обрати Ош, як спільне ім’я народу Бога. Ім’я Ош є велике, святе, через нього звершиться все. Бог Ош (Іванов) є наш Отець, а ми його сини. Тепер ми просимо вас усіх визнати Бога Ош. З живим Богом всім буде легше і краще.

    Дорога Бога – незалежність від природи. Паршек 35 років жив, як усі люди, залежні від природи. У них є потреби їжа, одяг, житловий дім, котрі придбаваються через труд в природі. Потім йому пришла свідомість, що всі люди через свою залежність хворіють і вмирають, не задовольняються в житті. Таке залежне людське життя він не визнав істиною. Треба пробувати жити незалежно від природи, без потреб їжі, одягу, житлового дому. Він вирішив на собі провести такий експеримент, став обходитись без потреб, не вживав їжу щодня, ходив в одних трусах зимою і літом, не мав потреби житлового дому. Шукав людям в природі засоби для здоров’я, допомагав бідним, хворим, учив. Так без потреб прожив 50 років. Йому допомагала природа, давала йому сили для життя, він її любив, як матір рідну. Природа його народила. Повітря, вода і земля – це його милі, невмираючі друзі, йому в усьому допомагали. Природа дала йому сили допомагати бідним, нужденним, хворим людям. Люди, котрим Іванов допоміг в здоров’ї, назвали його за корисне діло Учителем народу, Богом землі. Так народився Бог через своє діло: не одягався, не вживав їжу, не потребував житлового дому. Можна сказати, Паршек є послідовник Христа. Іванов взяв вчення від Христа, виконав всі заповіді Христа, доповнив своїм вченням, і навчив людей, тому прославив Христа. Христос для Паршека є дорога, істина і життя. Він заслужив називатися великим у царстві Божому. У Іванова, як Бога, закони такі само, як у Христа. Люби Бога твого. Люби людей, як себе. Бажай людям те, що собі хочеш. Зробити з ворога любимого друга. Іванов піввіку, від 1933 до 1983 року, виконував заповіді Христа, а в 1983 році всім написав: «Я зробив те, що колись говорив нам Христос». 1983.02. Іванов жив не за рахунок технічного, штучного, а за рахунок святого духу в природі, котрого отримував через загартування в природі. Він говорив, що зима, мороз, сніг – це його дух святий. Через це Іванов називається Бог Дух Святий, він об’явився в 1979 році. Христос виконував волю свого Бога Отця, через це він називав себе сином Його. Подібно до цього Іванов виконував волю Христа, через це він називав себе сином відносно Христа. Отже, Христос для Іванова був Бог Отець. Так Христос завдяки Іванову зробився в людях Богом Отцем. Так Іванов через Христа прийшов до Бога Отця. Виконались слова Христа. Він говорив, що до Отця приходять тільки через Христа. Христос говорив, що Отець і Син є одне. «Хто бачив мене, той бачив Отця». Христос говорив, що він іде до Отця. Це виконалось. Ми пропонуємо всім його заповіді знати і виконувати.

    Іванов створив науку незалежність, вона записана в його працях, їх близько 300. Він є Бог всіх людей світу, всіх людей планети Земля. Це його заповіт. Все, що він має, його вчення, рукописи, слова, діло – все це належить народу всієї Землі, незалежно від національності, релігії тощо. Це все є спільне надбання всього людства. Праці Іванова П. К. належать всім людям і кожному. Він любить всі національності однаково. Це все треба не одним руським, а всім людям всього світу. Мова рукописів Іванова – це суміш російської й української мови, приблизно порівну. Праці Іванова ми переклали на літературну російську мову, щоби була можливість перекладати праці на мови всіх народів світу з допомогою словників. В працях Іванова є все, що треба для життя. Всі читайте, розумійте, виконуйте. Кожен бажаючий має право перекласти праці Іванова П. К. з російської на свою рідну національну мову, і розповсюджувати без авторського права не з корисною комерційною метою, як подарунок. Просимо українську діаспору перекласти  праці Іванова П. К. на англійську та інші різні національні мови, і розповсюдити, як подарунок.

    Праці Ош (Іванова) – це життєвий закон Бога для всіх людей. Заповіді Іванова – це закон для виконання прямої дії. Таким чином Бог замінить законодавчий орган будь-який, він не треба буде. Якщо люди будуть виконувати закон Бога, в житті людства буде порядок, мир, любов, природа людей не буде карати, а піде назустріч. Незалежні люди не будуть красти, убивати, не будуть хворіти і вмирати. Не буде тюрми і лікарні. Не буде армії, зброї, не буде війни. На землі буде рай. При цьому будуть виконані всі заповіді Христа, бо Іванов робив те, що колись говорив нам Христос.    

    Іванов виконав заповіді Христа і навчив інших. Христос говорив: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж, подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і пророки». Мф 22:37. «Все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і їм робіть. В цьому є Закон і пророки». Мф 7:12. Христос не виконував закон Божий від Мойсея, котрий учив євреїв любити євреїв і ненавидіти ворогів, їх убивати, мало-помалу завоювати світове панування, щоб залишились євреї й їх раби. (Див: Второзаконня гл.7, 11, 20). Христос говорив учням, що любіть ворогів ваших, благословляйте їх, прощайте їм провини, але не карайте, не вбивайте. Найдорожча заповідь Христос – людям бути в житті незалежними від природи, тобто основних потреб людей їжі, одягу, житлового дому. Бо через свою залежність люди втрачають здоров’я і вмирають. Залежність веде до смерті, а незалежність до продовження життя. Він заповідав: «Не турбуйтесь і не кажіть, що нам їсти?  Чи що пити? або: у що одягнутись?» Мф. 6,31. Терпінням спасати свою душу, терпіти холод, голод. Причина всіх бід людства в тому, що не виконують заповіді Бога, які ведуть людство до незалежності від природи. Далі про це докладно.

    Христос учням на прийомі обливав холодною водою ноги до колін, учив, щоб і вони обливали ноги один одному. Христос говорив: «Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам». Ін13:5.  Христос заповів любити всіх, вітати знайомих і незнайомих, щоб мати нагороду від Бога. Він говорив: «Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Отже, будьте досконалі, як Отець ваш досконалий». Мф 5:48. Христос заповідав поститися щотижня. Дні посту визначені через такі слова: «Чи сумують весільні друзі, поки з ними жених. Але настануть дні, коли відберуть у них жениха, і тоді будуть поститись». Мф 9:15. Очевидно, Він говорив про Себе. Христа відібрали в учнів у п’ятницю, Його розіп’яли, тіло поховали. А в неділю Він вийшов із гробу, прийшов до учнів, їв разом із ними рибу і мед. Лука 24:43. Отже, Христа відібрали в учнів з вечора п’ятниці  до неділі приблизно 42 години, у цей час треба поститись. Христос заповідав допомагати бідним, нужденним, дати милостиню на хліб на день. Голодного нагодувати, роздягненого зодягнути. Христос сказав: «Коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною». Мф 19:21.  Учив усі блага суспільства розподіляти між усіма людьми порівну, має бути всім однакова зарплата. Згадаймо притчу про зарплату один динарій в день. Багатий не ввійде в Царство небесне. Прощати людям провини, не карати тюрмою, не вбивати. Христос заповідав просити в ім’я Його: «Якщо перебуватимете в Мені, і слова мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам». Ін 15:7. Ці заповіді Христа треба виконувати: "Всякого, хто слухає ці слова і виконує їх, уподібню мужеві мудрому. А всякий, хто слухає ці слова і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному". Мф 7:24. "Хто порушить одну із цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві небесному". Мф 5:19. Іванов виконав заповіді Христа, і навчив людей, тому заслуговує, щоб його називали великим, мудрим у царстві Божому.

    Христос дав заповіді, а Іванов зібрав їх у систему, виконав їх, навчив того людей. Зараз найголовніше, всім людям треба здоров’я. Через догляд за собою не простуджуватися і не хворіти, запобігати всяким хворобам, щоб не попадати в лікарню і тюрму. Іванов приймав всіх нужденних, бідних, хворих, хто просив. Він робив подібно тому, як робив Христос. Клав руки на тіло, через свої руки током убивав біль, вводив дух, обливав водою, давав усно заповіді, що робити в житті. Вони всі взяті у Христа. Христос учням на прийомі обливав холодною водою ноги до колін. Іванов це ввів у систему, Він сам обливався холодною водою і навчив людей. Він на прийомі учням обливав ноги холодною водою, ще здоровіше буде, якщо обливати все тіло. Христос заповів любити всіх, вітати знайомих і незнайомих. Іванов це виконав, здоровався з усіма, знайомими і незнайомими. Він заповідав здороватися з усіма людьми, котрих зустрічають. Христос заповідав поститися щотижня. Іванов це виконав, ввів у систему. Він сам терпів без їжі й заповідав учням терпіти без їжі щотижня 42 години з п’ятниці до неділі. Христос заповідав допомагати бідним, нужденним, дати милостиню на хліб на день. Паршек це виконав, ввів у систему. Він заповідав найти бідного, нужденного, дати 50 копійок із словами про себе: мовляв, даю за те, щоб не хворіти. Так робити завжди. Христос заповідав просити в ім’я Його. Іванов це виконав, ввів у систему. Він говорив: «Проси Мене – будеш здоровий». Просити так: «Учителю, дай мені здоров’я». Люди просять і отримують реально, це живий факт. Чим більше люди звертають увагу на Учителя як Бога, просять Його, прославляють, тим більше Учитель впливає на людей, дає все для життя, що просять. Коли всі люди будуть просити в Учителя мир, тоді буде мир на землі. Не будуть попадати в лікарню і тюрму. Учитель писав про прийом: «Чоловіка ми прийняли, як усіх я приймаю. А потім водою холодною облили, потім він прийняв таке вчення, що робити. 1. Треба два рази, вранці й увечері, купатися холодною водою. 2. З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їх діло – вони як хочуть. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. 4. У п’ятницю о 6 годині повечеряв, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря й говори: "Учителю, дай мені здоров’я". Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров’я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь. Це твоє законне в цьому діло. Не будеш це робити – у тебе реального нічого не вийде». 1983.03. Загартування – це наука всіх людей усього світу, джерело людського життя. Хто виконує, той запобігає всякому захворюванню, всякій біді.

    Основні пропозиції або заповіді Іванова і Христа. Учитель Іванов пише про нову країну: «Учитель вносить людям свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна, одна для всіх зарплата. Ми, всі до одного чоловіка, повинні із цим утриманням погодитись, і взяти свою належну спільного блага зарплату від малого і старого 33 карбованці в місяць. Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Борги наявні людям люди повинні простити. Злоби на кожного чоловіка і ненависті не мати. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю, за що ніхто і нічим не буде винуватий. Будуть жити в природі за вченням Учителя. Буде нам всім мало, всім прибавимо». 1978.06.07. Христос говорив: «Не суди…». Іванов повторює: «Наша велика помилка, що ми караємо, а не прощаємо». Бог Ош (Іванов) нам всім прощав і нам велів. За його наукою, ми будемо кожному за провини прощати, а не віддавати судді, щоб він засудив і посадив в тюрму, як це робилось по-старому. Це є заповіді Христа й Ош (Іванова). За цей наш вчинок нас Бог, природа і люди будуть любити. Люди не будуть робитися злочинцями, їм не треба буде тюрма, юстиція, міліція, війська. Учитель пропонує всіх ув’язнених звільнити, котрі виконують його ідею. У Христа є ідея однієї всім зарплати. Дивіться притчу про господаря, який наймав робітників за плату один динарій в день, або 30 в місяць. Іванов цю ідею розвинув. Він пропонує: всім людям згодитись і взяти однакову зарплату 33 карбованці в місяць. Якщо буде мало, всім прибавимо однаково. Діти мають бути на своєму утриманні, а не батьків. Природа і люди за цей вчинок нас всіх полюбить, не буде карати. Бог не за таких жадних, хто не хоче свою зарплату урівняти. Нам, всім людям, із цими пропозиціями треба згодитись, і хоч поступово виконувати, якщо не можемо зразу. Якщо ми всі цього не виконаємо, то у нас такий безлад і залишиться, нам не допоможе Бог, природа буде карати хворобами, смертю.

    Війни не буде між спільним надбанням. Скільки існує людство, стільки люди воюють між собою за землю, територію. Війна буде до тих пір, поки люди не усвідомлять, що земля й усі природні багатства є спільне надбання людства, вона чужа природна, її не можна присвоювати, нема власності, нема власника. Така заповідь Іванова Є своє тільки тіло чоловіка. Природа народжує людей для життя, а є такі неправильні люди, що викачують з природи газ, нафту, продають за гроші, роблять зброю, убивць, щоб убивати природних людей. Коли землю будуть вважати спільним надбанням, такого не буде. Христос заповідав: «Любіть ворогів ваших». Іванов учить: «Не присвоювати, а поступатись. Він хоче твоє місце зайняти – ти йому поступись, але не говори, що це місце «моє». Такого місця свого нема в житті. Є місце природне. Бачиш його неприємність, він іде, хоче тобі перешкодити своїм злом. Ти розуміюча особа, твоя ввічливість, повинен зупинитись і йому з любов’ю дати дорогу – ніякий звір чи ворог на тебе не піде, ти будеш урятований у житті своєму.  Це єсть природа, не присвоюй місце до свого імені й не говори: це місце моє». 8009.38.«Ніякої війни не буде між спільним надбанням усього людства. А Паршек ці засоби найшов для всього світу всіх людей. Це Чувілкін бугор, наше райське місце, чоловікові слава безсмертна. Не вмієте жити по-природному. Відмовтесь, сусіда чужим не вважай, живи ти, як із своїм, не жалій нічого, люби його діло душею й серцем – ось тоді не буде війни. Своє місце не визнавати». 8009.39. Див.: Ош. Життєвий закон Паршека. 2008.

    Чому Іванов називає себе за національністю руським? Тому що його предки були руські, як і всіх українців. Учитель пише, що руські були.Тому  руські мають бути завжди. Бо назва «руський» це древня назва нації, їй тисячі років, прийшла на землю разом із нацією на берегах Дніпра. Назва нації невіддільна від самої нації. Назва визначає націю. Нації без імені не буває. Нема назви – нема нації. Назва «Русь» має величезну силу, природну життєву енергію для нашої нації, вона завойована кров’ю, це наш меч і щит. Чому Русь так називається? Бо земля наша русою зветься, звідси прикметник «руський». Про це говорить пам’ятка «Валесова книга», д. 24г: «Про ту зі старих часів землю нашу Союзу Антів (Київську Русь), яка через кров, щедро пролиту на ній, русою зветься, бо руду (кров) лили, і так в спрагу її до кінця. І буде та земля наша прославлена племенами і родами». 880 р.  Іванов вживав слова українські й російські однаково. Мова рукописів Іванова – це суміш російської й української мови, українських слів близько 500. І всі ці слова Іванов називав руськими. Від назви нації «руський» не можна відмовлятися нам з вами в Україні. Інакше природа нас буде карати, поки ми знову не станемо називатися руськими. Нація руська має бути вічно, це шанування пам’яті предків. Як відомо, назва нашої країни мінялася 20 разів, і буде мінятись через політику. Це – Оріана, Антія, Україна-Русь, Україна і т.д. Чому мови різні? Тисячу років тому мова Київської Русі й Московії була однакова руська, бо в той час в Московію на береги ріки Москви переселилися руські мешканці Русі. Лінгвістам відомо факт, що за тисячу років словниковий фонд будь-якої мови змінюється на 20 %, це природно. За тисячу років мова України і Росії змінилась приблизно на 20 % відносно початкової по-різному, бо вони є в різних місцях. А між собою їхні мови різняться приблизно на 40 %, це природно, так природа творить множину націй. У полі є різні квіти, так і це. Неправильно вважати, що якась краща за іншу. Кожна мова хороша по-своєму, одна другу збагачує, доповнює. Це наше багатство, якщо ми єдині. Ми всі з вами, народи України і Росії, повинні любити мову і діло один одного, цінувати, берегти, як око. Народ України і Росії – це одна руська нація, з одного кореня, одна сім’я, вона вічна. Ми руські. Висновок. Бог Ош (Іванов) не розділяє народи, а через єдину мову об’єднує, відроджує єдину Русь, творить мир між народами. Іванов протилежний політиці. Якщо ми визнаємо Ош (Іванова) Учителем і Богом, то він для нас усіх приклад в житті. Якщо він називав себе руським, то ми пропонуємо всім жителям України називатися за національністю руськими. А говорити по-своєму, як звикли. Щоб шанувати пам’ять тих, хто щедро проливсвою кров за Русь і Україну, пропонуємо країну називати Русь-Україна, або Україна-Русь.. Запросити всіх русів єднатися навколо Русі-України. Так буде правда, мир. Слава Україні, героям слава.            

    Чому треба Бога знати і виконувати заповіді Бога? Тому що за невиконання буде від природи покарання. Іванов, як Бог, пише: «Я не прийшов на землю для того,  щоб осудити грішного чоловіка, що не знає в житті. Я прийшов осудити праведного, хто багато вірив, але виконувати не захотів. Цьому не буде прощено. Його зігнати із землі. Сам жив за рахунок цього обману». 6612.190. Іванов говорив, що буде велике горе книжникам, фарисеям, лицемірам. Вони слово не виконують. Україна народила Бога Ош (Іванова), знала його в житті, багато вірила, але виконувати його заповіді не захотіла, крім невеликої групи людей. Також Росія знала Бога Ош (Іванова), багато вірила. Іванов часто приїжджав в Москву, давав здоров’я людям, говорив з ученими, просив їх обнародувати його вчення, але вони не захотіли виконувати його заповіді, а влада його за ідею посадила в тюрму і психіатричну лікарню на багато років. Церква не виконувала заповіді Христа й Іванова, котрі є однакові, Іванова, як Бога, ганьбила. Церква не виконувала заповіді Христа так, як Іванов. Учитель 50 років тому попереджав, що тому, хто не виконує його заповіді, буде погано. Тепер Бог осуджує. Церква тепер готується до майбутнього загробного життя в раю. Іванов пише про церкву: «Священик іде в пекло, а за ним решта». 1978.  Бо вірили, але не виконували. Іванов не хоче, щоб священик і віруючі йшли в пекло. Іванов про майбутнє життя стверджує: якщо чоловік незалежний, загартований в цьому житті, то йому вже не треба боятися загробного життя. Душа не вмирає, не має кінця. Спочатку зробити рай на землі.  

    Україна і Росія. Що буде Україні й Росії за те, що не захотіли виконувати? Учитель питає у природи, вона відповідає: «Єсть війни в житті для народу, як буде? Про це діло говорить природа: «Москва згорить, Київ теж». Десять років треба готувати себе в цьому ділі. Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми єсть люди праві. Ось чим ми всі програємо в цьому ділі». 8009.98. Пророцтво частково здійснилось, через 10 років розпався СРСР. Іванов пише: «А про Москву сказала: «Вона не буде жити». Так що всім доля – це природа». 8109.68. Від природи пряма загроза зігнати із землі. Ми всі сьогодні бачимо, що Росія, порушивши міжнародний договір про мир, захоплює територію, готується до нападу на Україну. Бог завжди  проти того, хто нападає. Бог завжди захищає ображеного. Назріває світова війна, в ній погано всім. В перемозі буде ідея Ош (Іванова). Щоб не сталося біди, народу Росії, України, віруючим церкви пропонуємо всіма спільними силами загартовуватися за даною системою, жити за вченням Учителя Іванова, поки не пізно. Отже, наука незалежність говорить, що на території України і Росії має бути єдина нова країна руських. Народам Росії й України тепер треба не воювати, а об’єднатись, любити один одного, жити однією сім’єю, не присвоювати землю, не говорити, що земля моя. Змагатися, хто краще виконає пропозиції Учителя Іванова. Ніяка стара країна тепер сама не відмовиться від зброї й армії, бо боїться ворога, міжнародні договори не діють, нема гарантії миру. Учитель пророкує, що зброя навіть ядерна, як продукт, буде застосовуватись у війні. Краще жити, ніж вмерти у вогні війни. Ніхто не хоче вмирати. Тому нам, всім людям, треба загартування – наука життя. Ми просимо: відтепер не треба воювати між собою, бо на землю прийшов Бог, він мирним шляхом задовольнить усі сторони, тільки визнайте його. Бажаємо щастя, здоров’я хорошого. Слава Україні. 2014.08.06. Ош.