ГАЕС для Канева: потрібна чи не потрібна?

Будь-яке будівництво, перш ніж його розпочати, потребує уважного вивчення, висновків експертів, громадського обговорення, врахування всіх точок зору. А така масштабна подія, як спорудження Канівської гідроакумулюючої станції, і поготів. Чим більше спеціалістів різних напрямків (енергетиків, будівельників, радіологів, екологів, археологів), зрештою, простих громадян - жителів Канева та сіл району висловлять своє ставлення до того, потрібен цей об'єкт чи ні, тим зрозумілішою буде ситуація, тим простіше буде ухвалити правильне рішення.

 Газета "Дніпрова Зірка" розпочинає дискусію на тему будівництва Канівської ГАЕС та запрошує до обговорення профільних фахівців і найширші верстви населення. Чекаємо ваших листів, повідомлень, коментарів, думок.

ПОТРІБНА

>>>>>  Ольга АЛЕКСЕЄВА, депутат Канівської районної ради, секретар Канівської районної організації Соціалістичної партії України, пенсіонерка: 

 - Сьогодні світ переживає нелегкі часи. Наша країна не є виключенням,  кризу відчуває переважна частина українців. Ситуація ускладнюється ще й тим, що на території нашої держави відбуваються військові дії. Росія забрала Крим, економіка двох областей - Донецької та Луганської - паралізована, зупиняються крупні підприємства, люди залишаються без роботи, частина з них змушена покидати свої домівки. Це справжня економічна і гуманітарна катастрофа. Яка, до речі, відбувається за 650 км від Канева. І ми тут, у своєму рідному місті, рано чи пізно теж відчуємо її наслідки. У цих умовах, коли нам пропонують збудувати підприємство на території району, яке буде сплачувати податки, забезпечувати роботою кваліфікованих спеціалістів, яких у Каневі вистачає, - відмовитися від пропозиції?  На мою думку, відмовлятися просто безглуздо. Звичайно, простіше сказати, що все треба залишити так, як є - нехай собі річка тече, а бур'ян росте, а ми будемо чекати, поки Канів стане великим туристичним центром. Я не проти статусу туристичного міста, але й від-мовлятися від промислових підприємств, що наповнюють бюджет міста, не варто. Авжеж, колись Канів буде туристичним центром, але, з огляду на ситуацію, в якій ми всі опинилися, це станеться не скоро. Можливо через 15 - 20 років. А до того часу місто повинно жити - вчителі навчати наших дітей, лікарі - дбати про наше здоров'я, потрібно ремонтувати дороги, утримувати інфраструктуру тощо. На все це потрібні гроші, а їх у бюджет сплачують такі підприємства, як Канівський маслосирзавод, завод "Верес", Канівська ГЕС. Робітники цих підприємств мають гідну зарплату, забезпечують свої родини, бачать перспективу в житті. Спорудження Канівської ГАЕС зміцнить економічний фундамент нашого краю, додасть людям упевненості, забезпечить частину населення роботою. Саме будівництво ГАЕС триватиме близько 6 років, у будівельних роботах будуть задіяні приблизно 2000 чоловік. Для Канева і району, де сьогодні знайти роботу нелегко, це достатньо велика кількість робочих місць. Тому, на мою думку, відмовлятися від будівництва Канівської ГАЕС не варто.

Я добре пам'ятаю 70-80 роки минулого століття, коли на будівництво Канівської ГЕС до Канева приїхали молоді, освічені люди. Вони "розбавили" місцеве населення, що  позитивно вплинуло на загальний рівень культури канівців. Так само і зараз ми маємо можливість привнести у наше місто "свіжу кров" - молодих спеці-алістів з освітою, високим рівнем культури, які стануть прикладом для місцевої молоді, піднімуть культурну планку Канева.

>>>>> Анатолій КОМПАНЕЦЬ, ветеран Дніпробуду:

 - Останнім часом у Каневі продовжуються розмови про будівництво Канівської ГАЕС. Існують різні думки - одні підтримують будівництво, інші виступають проти. Іноді в дискусію вступають лю-ди, які не мають достатніх знань у цій галузі, в результаті чого містом ширяться відверті нісенітниці щодо шкідливості та небезпечності гідроакумулюючої станції. Маючи великий досвід у будівництві електростанцій, хочу пояснити принцип дії ГАЕС.

Десятки потужних електростанцій різного типу наповнюють єдину енергетичну систему України електричною енергією, що є основою економічного розвитку нашої країни, гарантом її енергетичної незалежності.

Споживання електроенергії протягом доби дуже нерівномірне: різко зростає зранку та ввечері, різко знижується вночі. При рівномірному споживанні електроенергії достатньо б було базових потужностей виробників електроенер-гії. Але життя є життя - вдень воно вирує, а вночі затихає. У зв'язку з цим виникає необ-хідність швидко ліквідувати дефіцит електро-енергії в години пік і споживати її надлишок у го-дини нічного провалу. Базову потужність енергосистеми (близько 80%) забезпечують теплові, атомні електростанції та теплоенергоцентралі, що використовують органічне та ядерне паливо. Ці енергогенеруючі станції не мають можливостей швидко реагувати на різкі зміни добового споживання електроенергії. Надійність роботи єдиної енергосистеми забезпечується за допомогою ГЕС та ГАЕС, а також вітряних та геліоелектростанцій (які виробляють електричну енергію за допомогою сонячного світла). Гідравлічні електростанції, на відміну від теплових (ТЕС, АЕС та інших), за лічені хвилини вступають в дію. Вони і є тим "загоном швидкого реагування", що здатний цілодобово підтримувати енергосистему в стабільному стані, виробляючи або споживаючи електро-енергію в потрібний час і в потрібному місці.

Єдиним потужним споживачем надлишкової електроенергії в нічні години є гідроакумулюючі електростанції. ГАЕС, обладнані потужними зворотними гідроагрегатами типу насос-турбіна, споживають електроенергію в години нічного зменшення навантаження енергосистеми, наповнюючи верхній басейн. У години пік вода скидається у зворотньому напрямку.

Різниця між споживанням та виробництвом електроенергії при роботі ГАЕС складає 10-15%, але ці втрати не мають суттєвого значення для економіки у порівнянні з економічним ефектом від стабільної роботи енергосистеми.

У нашій державі вже успішно працюють декілька ГАЕС - Київська, Дністровська, завершується будівництво Ташлицької ГАЕС. Сподіваюся, що найближчим часом буде побудовано і нашу Канівську ГАЕС.

>>>>> Жанна НІКОЛЕНКО, депутат Канівської міської ради, завідуюча Центральною аптекою:

 - Будувати треба. Але спочатку необхідно, щоб представники замовника будівництва, а саме ПАТ "Укргідроенерго", відповіли на запитання, які виникають у канівчан у зв'язку з цим будівництвом. Запитань чимало. Особисто мене турбує інформація про те, що із запуском ГАЕС нібито почнеться підняття та переміщення вниз по Дніпру намулу з дна Канівського водосховища, який може містити радіоактивні речовини, що осіли після аварії на ЧАЕС.  Цей намул може переміщатися через турбіни ГЕС і камеру Канівського шлюзу та розповсюджуватися течією Дніпра. В цьому є велика небезпека не тільки для канівців, що звикли відпочивати на березі та купатися у Дніпрі, а  й для жителів інших населених пунктів, що розташовані нижче за течією. Гіркий досвід навчив нас, яку небезпеку може приховувати радіація. Саме тому потрібно провести усі додаткові дослідження та прорахувати усі можливі ризики, щоб бути впевненими у безпечності цього проекту. "Укргідроенерго" є державним підприємством, тому його керівництво повинно мислити у державних масштабах і дбати не лише про видобуток електроенергії і прибуток підприємства, а й про можливі негативні наслідки для звичайних громадян, тобто для нас. Адже тут, у Каневі жити не лише нам, а й нашим дітям та онукам. Якщо всі можливі ризики будуть визначені й нам буде представлена програма по їх мінімізації, я думаю, більшість людей дасть своє добро на  будівництво гідроакумулюючої електростанції.

>>>>> Василь КОСЬЯНЕНКО, голова Канівської міськрайонної громадської організації інвалідів "Союз. Чорнобиль. Україна":

 - Із 47 років мого трудового стажу 41 рік я працював на будівництві гідроелектростанцій, тому я, звісно, підтримую ідею будівництва Канівської ГАЕС. На користь цієї ідеї наведу декілька аргументів.

Перший аргумент: спосіб, в який вироблятиме електроенергію гідроакумулююча станція, економічно вигідний. Використовуючи дешеву електроенергію у нічний час, ГАЕС буде наповнювати верхнє водоймище, а видаватиме електроенергію у години пік, коли її вартість зростатиме в рази. Я пам'ятаю часи, коли розпочиналось будівництво Канівської ГАЕС, тоді вона планувалася як найбільша в Європі, потім проект було переглянуто й зменшено заплановані потужності, але значну частину робіт було виконано, і тепер нам не потрібно починати з нуля.

Другий мій аргумент на підтримку будівництва:  робочі місця, що з'являться під час спорудження ГАЕС. Багато канівців у свій час поїхали з міста в пошуках роботи - у Київ, у Черкаси, інші міста України, за кордон. Я дуже хочу, щоб люди, особливо молоді,  могли повернутися до рідного міста, а це можливо лише тоді, коли їм буде де працювати. Відомо, що зараз у Каневі знайти гідну роботу проблематично. Будівництво, на якому буде задіяна не одна тисяча кваліфікованих робітників, допоможе вирішити цю проблему.

Третій аргумент - замовники вкладатимуть кошти не лише в будівництво, частина їх піде на розвиток інфраструктури - на ремонти шкіл, дитсадків, будівництво нового житла. Це велика підтримка для Канева й Канівського району.

Крім того, новозбудована ГАЕС сплачуватиме податки в бюджет Канівського району, де, як відомо, багато проблемних питань, які вирішити без фінансів неможливо: ті самі ремонти доріг, утримання закладів освіти тощо. Це четвертий аргумент на підтримку будівництва.

Назву ще один, п'ятий аргумент: будівництво ГАЕС стане конкурентом роботодавцям міста й району, оскільки люди, бажаючи мати більшу заробітну плату, залишатимуть старі робочі місця й переходитимуть на будівництво. У свою чергу, роботодавці будуть змушені піднімати заробітну плату працівникам і покращувати умови праці, щоб утримати кваліфіковані кадри. Це теж неабиякий плюс для канівчан.

>>>>> Протоієрей Георгій ПОЧТОВИЙ, настоятель Канівського Успенського собору:

 - Церква та її служителі не звикли втручатися у справи мирські. Але ситуація в нашій державі критична, тому дозволю собі висловитись на цю тему. Спостерігаючи за прихожанами нашої церкви, навіть неозброєним оком видно, що рівень життя людей значно знизився. Натомість зростають ціни, підвищується вартість комунальних послуг. Знайти роботу в Каневі складно не тільки молодим людям, випускникам вишів та технікумів, а й кваліфікованим працівникам із стажем.  Кожен, хто хоча б на невеликий час втрачав роботу і перебував у пошуках,  пам'ятає той стан невизначеності, невпевненості в собі, у прийдешньому дні. Робота для людини надзвичайно важлива. Без роботи людина втрачає впевненість і віру в завтрашній день. Так само і для міста важливо, щоб люди, які живуть у ньому, мали роботу та гідну заробітну плату, вірили в перспективу Канева, працювали на його світле майбутнє. Будівництво ГАЕС, наскільки мені відомо, триватиме майже 6 років і дасть Каневу близько двох тисяч робочих місць. Це означає, що дві тисячі канівців залишаться в рідному місті поруч із родинами, батьками та дітьми, а не поїдуть у пошуках роботи до Черкас, Києва, Дніпропетровська, Одеси, Харкова чи за кордон.  Це, безперечно, принесе надію, впевненість у завтрашньому дні.

У світі працює багато гідроакумулюючих електростанцій, вони є в Європі та в Америці. Не думаю, що там, де вони споруджені, живуть люди, дурніші за нас. Наука не стоїть на місці, у наше життя з кожним днем приходить все більше новітніх технологій, здатних приносити користь людству. Думаю, про безпеку майбутньої ГАЕС подбали досвідчені спеціалісти. Не вірити їм немає підстав.

Канівська ГАЕС вироблятиме електроенергію, а електроенергія  - це, в основному, світло. Як церква дає людям світло духовне, так і нова електростанція дасть населенню Канева світло матеріальне, що так необхідне нашому місту, нашій державі, всім нам у цю тяжку годину випробувань.

>>>>> Іван ШАТОХІН, колишній депутат Канівської міськради, у минулому - зварювальник Канівської дільниці "Гідроелекромонтаж", нині пенсіонер:

 - Народна мудрість вчить: той, хто купив - знайшов, а хто продав - загубив. Те саме можу сказати про будівництво Канівської ГАЕС. Збудувавши це підприємство, ми багато знайдемо: податки до місцевого бюджету, такі необхідні сьогодні робочі місця, прибуток у державну казну, дешеву електроенергію, розвиток соціальної сфери Канева й району. Всі ці плюси ми втратимо, якщо відмовимось від будівництва Канівської ГАЕС.

На мою думку, відмовлятись не варто, адже значну частину необхідних робіт вже виконано. Потрібно довести до логічного кінця справу, розпочату багато років тому. Для цього у нас є кваліфіковані спеціалісти, які готові виконувати будівельні роботи найвищого рівня складності. Держава готова виділити на це будівництво необхідні кошти.

Електроенергія, що її вироблятиме Канівська ГАЕС, не буде зайвою для України.

Сьогодні ситуація в державі надзвичайно складна, постійно дорожчають енергоносії, не виключено, що з постачанням російського газу виникатимуть проблеми. Тому, на мою думку, необхідно переходити до альтернативних джерел енергії, одним з яких є енергія електрична. Тим більше, що  прокладання електричного кабелю в рази дешевше й простіше, ніж підведення газопроводу.

НЕ ПОТРІБНА

>>>>> Леонід ДАЦЕНКО, народний депутат України:

 - Із приводу будівництва Канівської ГАЕС я написав стоси звернень і направив до Кабміну депутатський запит. Активні канівчани переді мною, а я, відповідно, перед чиновниками ставлю питання: чому гідроенергетики не проводять других громадських слухань, адже останні були проведені у 2006 році, коли станція планувалась до будівництва у 2025 році? Після того в Україні було прийнято нову енергетичну стратегію, змінено плани щодо згортання старих і будівництво нових енергетичних потужностей, тож варто було б провести нові слухання, адже канівчани наголошують, що дали згоду на будівництво ГАЕС у 2025 році, а не в 2014! Та й питання збурення радіоактивного мулу та змиву унікальних дніпровських островів не знято, і енергетики продовжують казати, що все це "допустимі втрати"!

Так само без відповіді залишається питання, чому ПАТ "Укргідроенерго" так поспішає із цим будівництвом, адже на сьогодні атомні станції перевиробляють електроенергію. Пояснення ж гідроенергетиків, що при переході України на електроенергію, вироблену на вітрових та сонячних електростанціях, необхідні акумулюючі потужності, щоб зняти перепади в мережах, - звучать смішно. Адже в Україні не існує стільки сонячних та вітрових електро-станцій, які могли б спричинити суттєві перепади електроенергії в енергосистемі.

Вочевидь, питання старе як світ: освоєння 12 мільярдів гривень. Міненерго екстренними темпами педалює запуск будівництва. І що цікаво, більше місяця тому на місці будівництва були проведені так звані громадські слухання, на яких "були присутні представники Черкаської обласної адміністрації та обласної ради, які схвалили початок будівництва". Так було написано в офіційному прес-релізі на сайті Кабінету Міністрів. От тільки насправді обласна влада дізналась про це… із преси. А громада не дізналась зовсім. То що це? Чергове "будівництво століття", як вертодром у Пекарях чи реконструкція музею Тараса Шевченка, в яке вгепають шалені гроші, а громада отримає черговий головний біль? Поки що ніхто цих похмурих здогадів і не збирався розвіювати.

>>>>> Володимир ГРИНЕВИЧ, генеральний директор ТОВ "Агроекопродукт":

 - Ситуація з будівництвом Канівської ГАЕС викликає низку серйозних запитань. Перше, що насторожує - замовники будівництва не поспішають проводити громадські слухання з цього питання, внаслідок чого виникає думка про те, що все вже вирішено і без нас, жителів Канева та району, які найбільше потерпатимуть від наслідків діяльності ГАЕС. По-друге, є висновки авторитетних фахівців про ряд техногенних, екологічних та соціальних ризиків, пов'язаних з будівництвом та роботою гідроакумулюючої станції.

По-третє - економічна доцільність Канівської ГАЕС дуже сумнівна. Наскільки мені відомо, станція дасть "віддачу" тільки через 50 років. То чи варто сьогодні, в таких складних еконо-мічних умовах вкладати 12 мільярдів гривень у будівництво, яке окупиться через півстоліття?

Для жителів Канева і району будівництво ГАЕС - це великий ризик. Вже сьогодні протягом доби рівень води в Дніпрі декілька разів помітно змінюється у зв'язку з роботою Канівської ГЕС, а робота гідроакумулюючої електростанції ще збільшить цей перепад. Через це берегова лінія зміниться, будуть підтоплені Зміїні острови, які є частиною Канівського заповідника.

Діяльність ГАЕС спричинить пересування мулу, що містить радіоактивні речовини, що осіли на дно Канівського водосховища після Чорнобильської аварії. Радіоактивний мул просуватиметься Дніпром униз по течії, і наслідки від цього можуть бути трагічними не тільки для тих, хто живе в Каневі, а й для жителів тих населених пунктів, що знаходяться нижче за течією. Це може обернутися техногенною й екологічною катастрофою для всієї України. Діяльність ГАЕС однозначно негативно вплине на якість питної води в Каневі й Черкасах, принесе збитки рибному господарству, назавжди перекреслить перспективу розвитку Канева як туристичного центру.

Крім того, замовники будівництва нічого не говорять про те, чи плануються компенсуючі заходи для екологічної системи Канівщини.  Про це, до речі, вони повинні були б говорити в першу чергу.

>>>>> Володимир ЗОРІН, старший інспектор із контролю за якісним наданням послуг комунальними підприємствами м.Канів:

 - Найбільша небезпека, що її приховує будівництво та введення в дію Канівської ГАЕС, полягає у активізації небезпечних радіоактивних речовин, що потрапили після аварії на ЧАЕС у воду Ка-нівського водосховища. Навіть через 28 років після чорнобильської трагедії радіоактивні речовини, що осіли на дно водосховища, небезпечні для навколишнього середовища й, насамперед, для здоров'я людей.

Так, після аварії на Чорнобильській АЕС грунт було забруднено плутонієм, який, за висновками науковців, через 14  років розпався і перетворився на америцій-241. Фактично це є отрута, що вражає різні органи людини, і в першу чергу - травну систему. Америцій-241 токсичний, мутагенний, легко розчиняється у воді.

Діяльність Канівської ГАЕС призведе до того, що плутоній та америцій, що потрапили в донні відкладення Дніпра з верхніх шарів грунту, будуть підняті на поверхню й активовані. Це викличе трагічні екологічні наслідки та негативно вплине на здоров'я людей.

Не можна не тривожитися із приводу того, як діяльність новозбудованої гідроакумулюючої електростанції вплине на рибні запаси Дніпра. Під час нересту риба відкладає ікру на водоростях, що ростуть у воді вздовж берегів. Перепад рівня води під час роботи ГАЕС змиватиме ікру з водоростей, що зменшуватиме популяцію риби в Дніпрі.

На мою думку, економічна доцільність від роботи Канівської ГАЕС не варта тих наслідків, які може спричинити її діяльність.

>>>>> Микола КОБЕЛЯКСЬКИЙ, заслужений тренер, чемпіон і рекордсмен світу та Європи з гирьового спорту 2012-2013 років:

- Знову, як і п'ять років тому, ми повертаємось до дискусії на тему: чи потрібна Каневу Канівська ГАЕС. Як людина, яка віддала Каневу свої найкращі роки, як колишній екскурсовод, який провів по Каневу більш як 10 тисяч екскурсій, скажу - нам пощастило жити й працювати у Каневі. Це дивовижне місто з унікальною природою. Ми повинні зберегти цю унікальність. Будівництво ще одного промислового об'єкту обов'язково позначиться на майбутньому зовнішньому вигляді Канева. Не буду заглиблюватись у питання безпеки, в тому числі, й радіаційної та екологічної, що гостро постануть, якщо ми дозволимо збудувати Канівську ГАЕС. Я пам'ятаю Дніпро таким, яким він був до будівництва Канівської ГЕС. Так, дійсно, будівництво гідроелектростанції дозволило розбудувати Канів, зробити з нього справжнє місто. Але тепер ситуація інша - будівництво і запуск Канівської ГАЕС може знищити Зміїні острови, а вони є частиною Канів-ського природного заповідника. Постраждає і зміниться берегова лінія.

Перед тим, як приймати таке важливе рі-шення - дозволяти будівництво ГАЕС на території Канівського району - ми повинні не один раз зібратися, обговорити й подумати - чи варті наслідки, які ми отримаємо в результаті діяльності Канівської ГАЕС, тих незначних економічних переваг і плюсів, що принесе її діяльність?

На мою думку, у Канева одна дорога - розвиватися як культурний, туристичний центр, адже щороку до могили Кобзаря приїздять десятки тисяч туристів з України й усього світу. Що побачать вони з оглядового майданчика на Тарасовій горі - промислові потужності чи унікальний, живописний ландшафт - сьогодні це залежить від нашого з вами рішення.

>>>>> Володимир КОРЖОВ, депутат Канівської міської ради:

- Протягом останніх років точиться дискусія навколо питання доцільності будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції. Будівництво ГАЕС - серйозне питання не тільки для нашого міста, а й для всієї України. Однозначної думки щодо доцільності цього будівництва немає. З одного боку, це робочі місця, надходження до бюджету та розвиток місцевої інфраструктури. З іншого - погіршення екології та велика ймовірність техногенної катастрофи, що зводить нанівець всі переваги.

Канівщина вже постраждала від екологічної катастрофи внаслідок аварії на ЧАЕС. Потужні підприємства додають свій "внесок" до погіршення екології міста та району, викидаючи відходи до малих річок, використовуючи у великих обсягах дорогоцінну питну артезіанську воду для виробничих потреб.

Якщо об'єднати всі ці екологічні проблеми, додати до них негаразди майбутнього будівництва норкової ферми, врахувати підняття радіаційного мулу з дна Дніпра, то вимальовується досить сумне майбутнє для Канівщини. Про розвиток нашого краю як туристичного можна забути назавжди. Відсутність альтернативи, роботи та взагалі засобів до існування штовхає громаду на погодження з пропозиціями будівництва навіть шкідливих і небезпечних виробництв.

Ми є заручниками ситуації, що склалась, - криза в економіці держави. Саме тому не громада, а виробник диктує свої умови. Нас підкуповують обіцянкою високої зарплати, будівництвом якоїсь дороги та переконуючи, що все буде добре. Авжеж, вагомі й переконливі аргументи.

Стосовно будівництва ГАЕС, то тут потрібна надзвичайно зважена позиція. Це не супермаркети, якими насичується місто, - це підприємства, які перенести або закрити ніхто не наважиться, навіть якщо шкода від них буде надзвичайною. Великий бізнес - це священна корова для держави, яку не можна чіпати. Думку громади питають лише на етапі проектування, коли можна щось приховати або не все сказати. Громада, давши згоду, відмінити її вже не може.

Дбаючи сьогодні про наповнення бюджету, можемо власними руками знищити власне майбутнє та майбутнє своїх дітей і онуків. Громада має законне право бути впевненою, що все, що відбувається в місті, на користь громаді. Якщо є сумніви - потрібно переконувати, а не відмежовуватись або лякатись, що, не дай, Боже, щось не те скажуть на громадських слуханнях або не ті рішення приймуть. Ми навчені негативом від того, що маємо, і нового не хочемо.

Канів - це не рядове місто, це місце, де покоїться прах Великого Кобзаря. Це святе місце для всіх українців. Екологічні наслідки будівництва ГАЕС до кінця не вивчені. Економічна та технічна доцільність дуже сумнівні, - ГАЕС слабко впливатиме на енергетичну систему країни через свою низьку потужність і відсутність поруч потужних електростанцій. Додає сум-нівів ще й той факт, що на Дністровській ГАЕС задіяно лише 2 із 7 агрегатів. Навіщо будувати нову, якщо не використовується те, що вже збудовано?

Може, краще залишок енергії, яка в нічний час така дешева, витратити на опалення та вирішити проблему з непостачання газу, ніж будувати ГАЕС сумнівної ефективності? Настирливе проштовхування цього проекту більше схоже на спробу відмити бюджетні кошти. Висновків незалежної експертизи немає, переконувати громадськість та проводити громадські слухання ніхто навіть не збирається, посилаючись на слухання 2006 року, які вже не мають значення, але будівництво вже планується. І про це заявляє керівництво ПАТ "Укр-гідроенерго". Інших громадських слухань, навіть з великою натяжкою, не проводилось. У висновках наукової еколого-експертної оцінки Канівської ГАЕС від 2006 року вказано, що "потребує більш глибокого обгрунтування вплив проектованої діяльності на радіоекологічну ситуацію водного середовища Канівського водосховища та нижче греблі Канівської ГЕС, яка може бути змінена внаслідок ресидиментації донних відкладів. За оцінками Інституту гідробіології, буде перерозподілено 2 млн. м3 або 5,3 млн. тон піщаних та глинистих відкладів, максимальна радіоактивність яких досягає 529 Бк/кг по радіоцезію і 24,6 Бк/кг по стронцію-90. 20% скаламучених частинок буде винесено в нижній б'єф ГЕС, решта буде акумульована на придамбовій ділянці.

Оскільки мова йде про кілька мільйонів кілобекерелей радіоактивності та враховуючи чутливість громадської думки до проблем радіа-ційної безпеки, експертна комісія вважає за доцільне рекомендувати проведення додаткових радіоекологічних досліджень донних відкладів ділянки розмиву, інших вразливих ділянок водосховища".

Нічого не змінилось, додаткових досліджень донних відкладів не проводилось, то який може бути висновок?

До кінця не вивчена проблема можливих зсувів. Висновок досліджень професора Рудька Г.І. наступний: "Зсувна ділянка в районі бу-дівництва проектної Канівської ГАЕС являє загрозу для життєдіяльності людей, вода водоймища підтоплює прилеглі схили та активізує до зсуву великі об'єми грунтових комплексів (виявлено утворення  тріщин бортового підпору, що також ставить під загрозу розвиток енергетичного комплексу проектної Канівської ГАЕС".

Якщо відкинути економічну доцільність та ризики будівництва ГАЕС, виникає питання співвідношення вартості будівництва ГАЕС (близько 12 млрд. грн.) та суми внеску в соці-альну інфраструктуру - 300 млн. грн. Розподіливши цю суму між областю, районом та містом, коштів не вистачить навіть на об'їзну дорогу. Це повиннен бути не разовий грошовий внесок, а конкретні новозбудовані об'єкти та реальні преференції у вигляді, наприклад, зниження вартості електроенергії для нашого регіону, зниження податків, тарифів на комунальні послуги та інше. На мою думку, для міста ГАЕС не дасть нічого - ні робочих місць, ні надходжень до бюджету, ні туристичної привабливості. Тільки ризики. А за ризики потрібно платити. Ризики великі, тому й ціна повинна бути високою.

Отже, для прийняття рішення про будівництво Канівської ГАЕС потрібно зробити наступні кроки:

1. Довести економічну доцільність будівництва Канівської ГАЕС.

2. Провести незалежні дослідження можливих екологічних та інших небезпек будівництва Канівської ГАЕС та забезпечити усунення у разі виникнення.

3. Після позитивного вирішення перших пунктів можна домовлятись про інвестиційні внески та преференційні перспективи.

4. Тільки при згоді громади по всіх пунктах можна починати будувати.

Саме для відповіді на ці питання й потрібні громадські слухання та спілкування з громадою. У цьому повинна бути зацікавленість всіх сторін. І влади, і забудовника, і енергетиків, і громади. Поки що це турбує тільки громаду.

Підготувала Марія ГЛАМАЗДІНА

Джерело: Дніпрова зірка