Перед гетьманом з Канева тремтіла Туреччина і Європа, а Молдова схиляла голову.
Перший козацький "адмірал"
Ніхто не знає точної дати народження Самійла Кішки – імовірно, це був 1530 рік. Достеменно ж відомо те, де він народився – у славному місті Канів. Він був з шляхетної родини й отримав чудову освіту, та змалечку мріяв не про науку, а про коня і добру козацьку шаблю…
Вже з 1550 року Самійло Кішка бере участь у походах козаків Байди-Вишневецького. Після загибелі Байди саме Кішку козаки й оберуть новим гетьманом Січі.
В дитинстві Кішка любувався могутнім Дніпром біля рідного Канева, коли ж став гетьманом, то увійшов в історію козацтва як творець першого українського флоту. При Кішці досі невеликі козацькі човни-байди замінюють легендарні чайки. Їх робили завдовжки до 25 й завширшки до двох метрів. Кожна чайка була обладнана 15-20 парами весел і озброєна чотирма легкими гарматами-фальконетами. Борти обшивали очеретом – це допомагало чайці утриматися на плаву навіть після кількох отриманих пробоїн. Кожне судно брало на борт до 70 козаків.
Цей флот під керівництвом Самійла Кішки вперше вийшов у Чорне море 1557 року і змусив тремтіти ворогів України – відтоді ні кримські татари, ні турки вже не почувалися впевнено навіть у своїх містах і селищах. Козаки Кішки палили турецькі галери в морі, штурмували міста Ізмаїл, Кілію, Очаків і Білгород. Туреччина зазнала тяжких втрат, через що султан безсило грозився війною Польщі, яка мала вплив на Січ, а біля Очакова вимушений був постійно тримати свій регулярний флот. 1573 року козацькій ескадрі Самійла Кішки не пощастило – вона зазнала поразки від озброєних важкою артилерією турецьких кораблів. Сам гетьман потрапив у полон, і яничари прикували його до весла своєї галери зі словами: "Хотів поплавати у Чорному морі – плавай досхочу!"
Він був невільником-веслярем довгих 26 років, та однієї ночі разом з іншими невільниками зумів звільнитися від ланцюгів, якими їх було приковано. Недаремно ж гетьмана багато хто вважав характерником – тим, хто може творити справжні дива… Козаки перебили турецький екіпаж галери й повернулися на Хортицю, де легендарного Кішку зраділі січовики знов обрали гетьманом. Кобзарські думи переповідають легенду про те, що помста Самійла Кішки туркам була страшною: палали міста османського узбережжя, а ворожий флот майже весь був знищений в бою. В Києві ж на честь свого звільнення з полону гетьман звів церкву Миколи Доброго, яка збереглася й донині.
Закордонні походи й загибель
1599-1600 років військо Самійла Кішки на прохання короля Польщі Сигізмунда робить успішні походи у Валахію та Молдову. Натомість король скасовує так звану Баніцію, згідно з якою козаки вважалися поза законом. Полякам настільки сподобалося воювати пліч-о-пліч з хоробрими козаками, що зразу ж після Молдови Сигізмунд починає просити Кішку про новий спільний похід – цього разу проти шведів. Довго гетьман не погоджувався, наче відчував недобре. Та 1601 року таки вирушив зі своїми козаками на Лівонську війну. Блискуче проведена козаками військова операція дала змогу взяти місто Ергеме, а в лютому 1602 року вони атакували Полтсмаа – могутнє місто-фортецю, зведене колись хрестоносцями Тевтонського ордену. Місто взяли, але в бою біля стін його цитаделі улюблений гетьман козаків загинув смертю хоробрих.
Козаки ще довго залишалися воювати в Європі, але тіло свого улюбленого отамана запорожці привезли до улюбленого Самійлового Канева – тут, на горі Старий клад (пізніше названій Чернечою, а потім – Тарасовою) його поховали біля стін козацького монастиря…
Канів – місце спочинку трьох гетьманів
До речі, ще раніше від Самійла Кішки, біля монастиря на Чернечій горі в Каневі були поховані ще два козацькі гетьмани – Іван Підкова і Яків Шах.
Іван Підкова мав велетенську силу – кажуть, не тільки підкови розгинав, а й зупиняв на повному ходу воза, запряженого шістьма кіньми – просто схопивши його за заднє колесо. А рогом вола, затиснутим у кулаці, пробивав дубову дошку. Брав участь у перших морських походах Самійла Кішки, а потім сам був певний час гетьманом запорожців. На запрошення молдавської знаті скинув з престолу турецького ставленика Петрила Кривого і всього з тисячею козаків захопив молдавську столицю Ясси. Та поляки, яким конче потрібен був союз із Туреччиною у війні проти Москви, підступом виманили гетьмана на переговори і стратили 1578 року у Львові перед ратушею…
До Канева тіло Івана Підкови привіз його побратим – Яків Шах, який тепер став новим гетьманом. Він поховав Підкову і вирушив мститися за друга. Тих, хто підступом захопив у полон Підкову, Шах знайшов аж у Будапешті. Оточивши місто, він так і не захопив його, але домігся видачі зрадників і стратив їх зі словами: "Так карають віроломних за невинно пролиту кров християнську!.." Польський король не простив цього Шахові – його ув’язнили у монастирі в тому ж таки Каневі… Тут, через чотири роки після загибелі Івана Підкови, Яків Шах зустріне свій останній день біля могили побратима…
* * *
Монастир і могили гетьманів не збереглися до нашого часу. На їхньому місці в Каневі зовсім нещодавно встановлено спільний пам’ятник славним героям минулого…
Підготував: Олександр БРАВАДА Джерело: "Прес-Центр"
|