26.05.2014 | 17:10 Прес-служба Міністерства енергетики та вугільної промисловості
23 травня під час виїзного засідання Громадської ради при Міненерговугілля, Президії та науково-технічної ради ВНО «Асоціація «Укргідроенерго», відділення енергетики ВГНО «Українська академія наук» та Ради ветеранів енергетики України проведено громадські слухання щодо будівництва Канівської ГАЕС та перспектив його реалізації у 2014 році. Захід відбувся під головуванням голови Громадської ради при Міненерговугілля, Героя України Семена Поташника на території Канівської ГЕС. Участь у громадських слуханнях взяли представники Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, Черкаської облдержадміністрації, Черкаської обласної ради, голови Канівської міської ради, Пшеничницької та Бобрицької сільських рад, представники Інституту відновлювальної енергетики НАН України, Державного агентства з енергоефектвності та енергозбереження, Світового Банку, Проектного інституту «ДЕСК» та ін.
На початку заходу учасники побували на місці запланованого будівництва Канівської ГАЕС у с. Бучак Канівського району, де ознайомилися з проектом та масштабами будівництва майбутньої станції. Про перспективи будівництва, можливість екологічних ризиків розповів головний інженер проекту будівництва Канівської ГАЕС ПАТ «Укргідроенерго» Галат В.В. Потім учасники зібрання переїхали до Канівської ГЕС, де було продовжено слухання.
Щодо важливості будівництва Канівської ГАЕС доповів генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота. Доповідач наголосив, що майбутня електростанція є гідроакумулюючою, головне призначення якої – добове регулювання та швидкодіючий резерв в ОЕС України, а також зауважив, що у 2013 році здійснено комплексну державну експертизу проекту будівництва Канівської ГАЕС в ДП «Укрдержбудекспертиза», екологічну експертизу проведено Мінприроди України, за підсумками яких отримано позитивні експертні звіти.
За словами Ігоря Сироти, реалізація проекту будівництва Канівської ГАЕС дозволить забезпечити покриття за рахунок ГАЕС попиту в піковій зоні добового графіка навантаження, зменшити провали навантажень в нічні години, одночасно поліпшуючи режими роботи ТЕС та АЕС, регулювати потужність, навантаження та міжсистемні перетоки, сприяти ефективному регулюванню вітрових та сонячних електростанцій, у т. ч. в періоди мінімального навантаження.
Уведення в дію Канівської ГАЕС, переконаний очільник ПАТ «Укргідроенерго», сприятиме виконанню Україною в процесі інтеграції ОЕС України до ЕNTSO-E вимог стосовно регулювання частоти та активної потужності, зокрема в діапазонах вторинного та третинного регулювання, а також сприятиме створенню умов для використання повною мірою потенціалу відновлювальних джерел енергії, активізація будівництва яких спостерігається в Україні останнім часом.
Арументуючи свою позицію, Ігор Сирота наголосив на перспективах щодо наповнення районного бюджету та відповів на запитання керівництва Канівського району щодо безпеки майбутньої ГАЕС.
За підсумками засідання більшістю голосів підтримано рішення про необхідність початку відновлення будівництва Канівської ГАЕС у 2014 році для виконання планів Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Відповідне спільне звернення буде надіслано до Кабінету Міністрів, Міністерства енергетики та вугільної промисловості та Адміністрації Президента України.
Довідково:
Проект будівництва Канівської ГАЕС та розробку проектної документації розпочато ще у 1984 році генеральним проектувальником ПАТ «Укргідропроект», а в 1987 році затверджено проект будівництва Канівської ГАЕС потужністю 3600 МВт у складі 16 гідроагрегатів потужністю 225 МВт.
У 1991- 1999 році на будівництво накладено мораторій з причини відсутності фінансування. У 1999 році мораторій було знято.
Протягом 2006-2007 років розроблено ТЕО будівництва Канівської ГАЕС, яке передбачало зменшення встановленої потужності до 1000 МВТ (4 гідоагрегати по 250 МВТ кожен) у зв’язку з новими умовами та потребами ОЕС України. У листопаді 2007 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 965-р затверджено ТЕО та титул будівництва Канівської ГАЕС.
За проектом, річний виробіток електроенергії становитиме 1320 млн. кВт/год електроенергії, споживання на закачку становитиме 1320 млн. кВт/год
Термін служби основного устаткування, згідно з проектом, визначено 40 років, гідротехнічних споруд – 100 років. Загальна тривалість будівництва – 6,5 років.
ДЖЕРЕЛО |