Ймовірний наступ російських військ і окупація Східної України
Ситуація виглядає загрозливо: за даними НАТО, Росія стягнула до кордону з Україною до сорока тисяч військових. У понад 100 місцях розміщено російські танки, гвинтокрили, винищувачі, артилерію, спецпідрозділи тощо. Вони стоять там уже впродовж тижнів, деякі з підрозділів дислоковані всього за 40 кілометрів від українського кордону. Так описував ситуацію в середині квітня директор центру з кризового менеджменту у військовій штаб-квартирі НАТО, бригадний генерал Гері Дікін.
Допомога російськомовним братам і сестрам лише привід. Головна причина – економічна. А саме, наявність на території Донеччини і Харківщини величезних покладів сланцевого газу. Загальна площина яких дорівнюється 8 тисячам квадратних кілометрів. Експерти вважають, що такі обсяги газу можуть кардинально вплинути на енергетичну ситуацію в Україні і в Європі.
Анонсована нашим урядом антитерористична операція (АТО) буксує на кожному кроці. Іншим словами АТО перетворилася на НЕТО. Звіряче вбивство депутата Рибака і київського студента, захоплення іноземних військових спостерігачів і трьох бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа», не додають оптимізму. Висока ймовірність того що у найближчому часі сепаратисти активізуються. І в цьому контексті російська армія може отримати наказ шизофренічного Путіна про проведення військової операції з примушення до миру, як це було в Грузії.
Хто винний?
Головні винуватці Янукович і так звана велика родина, утікачі-запроданці, - за межами України. Звичайно, що вони головним чином зацікавлені у дестабілізації ситуації.
Далі, дві антиукраїнські політичні партії – Партія регіонів і Комуністична партія України. Маргінали-регіонали власної ідеології ніколи не мали. Її роль виконувала ідея великого бабла. Їх псевдо політичне кредо лунає так: «Щоб у нас все було, про це всі знали і нам за це нічого не було!». Комуністи-перевертні вже давно зрадили ідеалам соціальної рівності і братерства. Вони самі стали олігархами і взяли активну участь у дерибані країни.
Звичайно, що президент Путін і російський істеблішмент активно долучився до дестабілізації ситуації в Україні. Ідеологія російського шовінізму, омріяна і виплекана поколіннями руських націонал-соціалістів, близька до реалізації. Блискавична окупація і анексія Криму. Далі, Східна і Південна Україна, Придністров’я і Балкани - це план утворення нового руського миру без згоди на це братів слов’ян-молодших.
Країни Європейського союзу і Сполученні Штати Америки надто довго сумнівались і зволікали стосовно європейського вибору України. Як результат – Російський монстр, присадивши європейців на газонафтову голку, почав діяти нахабно і цинічно.
Що робити?
Зруйнувати цінності та ідеали російського ворога. Колос вже давно стоїть на глиняних ногах. Москва як це вже бувало в історії обрала екстенсивний шлях розвитку. Через воєнно-політичну диктатуру, Путін для Росії фактично набуває ознак своєрідного Распутіна. Намагання до величчі призведе до хаосу, громадянської війни і знищення імперії. Так було і так буде.
Протиставивши себе усьому світу Росія буде змушена реалізувати сировину за більш низькими цінами. Економічні санкції діють не так гучно як брязкання зброєю, але їх результативність носить не зворотній характер. Великий і могутній Радянській Союз у першу чергу програв ідеологічно, потім економічно. Тоталітаризм і не вміння виробляти якісні продукти для свого народу в цілому, вічна боротьба з ворожими силами підірвала могутність Совка. Така доля спіткає і Росію. Коли? Коли не будь. Хоч завтра або через десятки років. Але обов’язково і неодмінно, якщо країна не змінить внутрішню політику і зовнішні пріоритети.
Національне питання в Росії це наболіла проблема. Воно є і буде надалі загострюватися. Величезна українська діаспора, кавказці і татари лише до певного часу ідентифікують себе росіянами. І річ не в тому, що знову вині бандерівці. А в тому, що природа народження і існування людини не існує поза національних ознак. Будь який інтернаціоналізм, космополітизм не відміняє національного. А нація має право на створення власної держави. За цим принципом живе весь світ. Від цієї історичної аксіоми в Москві просто шаленіють.
Перемога у Великій Вітчизняній війні також мала загальнонаціональне обличчя. Люди багатьох національностей об’єднались заради перемоги. І ця велика перемога дає нам право жити в незалежній Українській державі. Проте, в Москві і від цього дуже шаленіють.
Центральний регіональний медіа-центр
Міністерства оборони України |