Курйозний позов проти «Антенны»За свою десятирічну історію газета «Антенна» отримувала безліч судових позовів від невдоволених героїв публікацій. За часів реакційного та недемократичного політичного режиму, наприкінці 90-х, судове цькування преси було звичним явищем впливу на неугодні владі ЗМІ. Наша газета не була винятком. Хоча в демократичному суспільстві судовий шлях з’ясування стосунків є звичайним явищем. Але в українських реаліях це зазвичай супроводжувалося вимаганням сум з багатьма нулями як компенсацій за завдану моральну шкоду. Що призводило до закриття засобів масової інформації.
Відбивши сотні судових позовів, ми вже стомилися дивуватися вигадливості наших опонентів. Цього року ми отримали принаймні два позови. Перший — від соціаліста, голови бюджетної комісії черкаської міськради Ігоря Калашника, якому виявилося не до вподоби оприлюднення темних справ, пов’язаних із використанням бюджетних коштів. А другий від Михайла Бродського та Сергія Одарича, які минулого літа в газетній статті «О роли презервативов в политике» відшукали рядки, де автор — Валерій Воротник нібито обізвав їх «презервативами».
Ясна річ, що редакція вважає ці звинувачення абсурдними і впевнена, що доведе свою правоту в суді. Але за абсурдністю цей судовий позов перевищує всі, що ми отримували до цього часу. 27 жовтня мало б відбутися перше судове засідання, на якому Бродський та Одарич мають довести, чому вони ототожнили себе з одноразовими виробами медичного призначення, зображеними на першій шпальті газети «Антенна». Але залишимо судову процедуру фахівцям з юриспруденції, а з читачами редакція вважає за потрібне поділитися деякими своїми думками з приводу позову. Адже нижче ми цитуємо частину надісланого в суд свого заперечення по справі «Бродский/Одарич проти газети «Антенна».
Враховуючи інтерес до цього питання, редакція запрошує всіх бажаючих взяти участь як глядачам у наступному слуханні справи, про час і місце проведення якого ми повідомимо в газеті. Отже, читайте та дивуйтеся разом із нами!
«...Жодним словом, жодним чином редакція не назвала жодного з позивачів «презервативом». Позивачі є, на думку редакції, громадянами України, в біологічному сенсі представниками виду Homo sapiens, та жодним чином вони не можуть бути резиновими виробами медичного застосування, з якими вони, тобто позивачі, себе ототожнили.
Висновки, які спонукали позивачів звернутися з позовом, незрозумілі та є, швидше за все, наслідком хибного сприйняття реальності. Тому що тільки соціально та психічно незорієнтована людина може ототожнити себе з предметом, що має специфічне призначення. Можливо, позивачі занадто захопилися вивченням творчого доробку відомого психіатра Зігмунда Фрейда та перенесли призму його світосприйняття в площину відносин у суспільному житті. Але припущення авторів позову не може бути достатньою підставою для визначення інформації недостовірною. Редакція наполягає, що пани Бродський та Одарич не є презервативами (резиновими виробами медичного призначення) навіть попри те, що вони стверджують протилежне.
Зображення презервативів має алегоричний характер та наведено з метою привернення уваги та підсилення сприйняття з боку читачів проблеми, про яку йдеться в тексті статті. Якщо розшифрувати психо-лінгвістичний зміст подібного зображення, то він, на думку автора та редакції, несе в собі виключно одноразовість певного предмету, але у жодному сенсі не той вульгарний зміст, який вкладає в нього неосвічена людина. Редакція припускає, що примірники газети можуть потрапляти до рук подібних осіб, але вони не є цільовою аудиторією видання. Тому за асоціативні думки, які виникають у головах цієї частини читачів, редакція не може нести відповідальність, так само як і за те, що в разі використання газетного паперу у вбиральні з гігієнічною метою здоров’ю людини може бути завдано шкоди. Але редакція залишає на розгляд шановного Суду питання про те, чи може подібна логіка служити достатньою причиною для позбавлення громади Черкас права на інформацію, яка лягла в основу статті автора та є суспільно важливою...»
http://antenna.com.ua/antenna/6370.html | 
0
0
