Цей випадок стався вересневого вечора у Каневі. Все розпочиналось досить-таки банально: після робочого дня 33-річний чоловік по дорозі додому зайшов у бар випити пива. Скільки пива того вечора “прийняв на груди” чолов’яга — історія умовчує, але, враховуючи його подальші дії, можна тільки здогадуватись — чи то чоловік “перебрав”, чи від незначної дози спиртного просто не усвідомлював, що витворяв далі... (До речі, цей випадок — життєвий урок для тих, хто не здатен контролювати свої дії після вживання спиртного!).
Так ось... Вийшов чоловік з бару і замість того, щоб іти додому, вирішив пошукати собі “трохи грошей” — забрів на темну вулицю (а годинник тоді показував близько 20.30 вечора) і, побачивши у вікнах одного з приватних будинків світло, зайшов у двір, а потім — в будинок. В цей час в будинку були дві жінки і 5-річна дівчинка. З криком “давайте сюди гроші!” накинувся “мужчина” з кулаками на беззахисних жінок... Скільки часу незваний гість “з’ясовував стосунки” з жінками і дитиною — не відомо. Але фото потерпілих, що знаходяться у кримінальній справі, вразили мене: жінка з перебитим носом, 5-річна дівчинка з синцями на шиї... Коли чоловік втомився розмахувати кулаками, він заходився сам нишпорити по закутках, шукаючи наживу. В цей час одна з жінок вибігла на вулицю, покликала на допомогу сусідів, а ті, в свою чергу, викликали працівників міліції. Через деякий час на руках “гостя” зімкнулись металеві браслети...
Коли відбувались слідчі дії стосовно цього випадку, “гість” заявив слідчим, що він не пам’ятає, що з ним сталося після випитого, і що він — віруюча людина і в зв’язку з цим має нести покарання умовно за свій вечірній візит до незнайомих людей, а не через ув’язнення. Але суд, виносячи вирок непроханому гостю, хоча й узяв до уваги його чистосердечне зізнання у вчиненому, не врахував його “приналежність до віруючих” — не передбачена така норма пом’якшання покарання Кримінальним кодексом. До того ж, суд дійшов висновку, що до обставин справи, які обтяжують покарання обвинуваченого, відноситься вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння та його дії стосовно малолітньої дитини. Судили чоловіка за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України — “розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище”, яка передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд кваліфікував дії обвинуваченого як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбою), поєднаним з проникненням у житло.
Вирок був суворим: сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного підсудному майна; суд також присудив стягнути з обвинуваченого на користь двох потерпілих жінок моральну і матеріальну компенсацію на загальну суму 45 000 гривень...
Ось так закінчився для чоловіка “кухоль пива після роботи”.
Я вирішив поспілкуватися стосовно цієї справи з суддею Канівського міськрайонного суду Григорієм Русаковим, який головував у судовому засіданні по цій справі. Обговорювали ми, в основному, саме цей випадок та його наслідки.
— У цій справі, яку ми з вами зараз обговорюємо, є дуже важлива річ, — говорить Григорій Степанович. — Дії цього чоловіка кваліфікуються як тяжкий злочин — розбій з проникненням у житло. Чи знайшов би він там ті гроші, чи не знайшов би — при цій категорії справи це неважливо. В цій ситуації важливий сам факт проникнення в чуже житло з певною метою і відповідальність в цьому випадку одна. Мінімальний термін покарання за такі дії — від 7 років позбавлення волі. Ось зверніть увагу і порівняйте: Кримінальний кодекс України за вбивство передбачає покарання від 7 до 15 років, а стаття 187 частина 3 Кримінального кодексу за розбій з проникненням у житло, за якою судили цього чоловіка, — від семи до дванадцяти років...
— Якби поцупили чийсь велосипед, який стояв, скажімо, у сараї чийогось домогосподарства чи у замкненій веранді в будинку, де не проживають його власники, — це кваліфікувалося б також як тяжкий злочин?
— Звичайно, адже мова йде про проникнення в чуже житло чи в інше приміщення, — говорить суддя Григорій Русаков.
— А якщо той же велосипед стояв би на вулиці, у дворі домогосподарства?..
— А це вже проста крадіжка — злочин невеликої тяжкості чи середньої тяжкості і за це інша, значно менша, відповідальність.
— Ця розмова навела мене на думку, що в нашому повсякденному житті можуть відбуватися й інші події, наприклад, коли до вас приходять непрохані гості, скажімо, працівники міліції з метою провести у вашій квартирі обшук. Чи мають вони на це право, а якщо так, то за яких умов?
— Раніше було так, що міліція ходила по квартирах, шукали, наприклад, самогонні апарати, чи то пожежники з метою якоїсь перевірки,— говорить Григорій Русаков. — Зараз законодавство такі дії забороняє без рішення суду. А людям у ситуації, про яку ми зараз говоримо, я порадив би не впускати в своє житло таких перевіряючих, якщо у них немає на руках судового рішення, в якому б зазначалося, що ці гості мають право вчинити у вашій квартирі певні дії. Або ж має бути ваша письмова згода на проведення того ж обшуку у вашій квартирі. Зверніть увагу: саме ваша письмова згода, де було б вказано, що, я, такий-то, проживаю за адресою такою-то, даю згоду на проведення працівниками міліції таких-то дій у своїй квартирі, дата і ваш підпис.
— Якщо в цій ситуації немає ні рішення суду, ні згоди власника квартири, а “гості” все-таки зайшли до квартири і почали свою справу, що має робити власник квартири в такій ситуації?
— Якщо службові особи проникають все-таки у вашу квартиру без відповідного рішення суду чи без вашої письмової згоди, слід звертатися до прокуратури з письмовою заявою про цей випадок і винні понесуть за це кримінальну відповідальність — це стаття 365 “перевищення влади чи службових повноважень”.
Який висновок має зробити читач з прочитаного?
По-перше, пам’ятати, що його дім — його фортеця.
А по-друге, якщо хтось сумнівається в подальших своїх діях після “випитого кухля пива”, краще обходити стороною пивні заклади. На всяк випадок. Адже можна вранці прокинутися в холодній камері, за дверима якої вас може чекати семирічне, а то й дванадцятирічне пригадування: “як же це я міг так вляпатися лише після кухля пива?..”.
Валерій РЕВА, газета ВІКА №52, грудень 2013 |