Влада «під шумок» може обвалити гривню?

Прем’єр-міністр Микола Азаров почав лякати українців, що через акції протесту може впасти гривня. «Якби учасників Євромайдану хвилював курс гривні, вони б продовжували навчання, роботу, а не виходили на Майдан. Будь-яка дестабілізація політичної ситуації впливає на наші економічні показники, в тому числі і на валютний курс», – заявив Азаров. Провладні ЗМІ відразу ж почали аналізувати, наскільки може впасти ВВП через мітинги. А Львівську, Івано-Франківську та Тернопільську області, які оголосили загальний страйк, звинуватили у тому, що вони і так живуть за рахунок інших областей, а тепер вирішили влаштувати собі канікули, поки інші (читай Донбас) з усієї сили “пакращують паказнікі”. Мовляв, якщо у грудні не всі зможуть отримати вчасно зарплати та пенсії – знайте, кого звинувачувати...

Далі – більше. У середу, 4 грудня, Азаров відверто почав погрожувати областям, які оголосили страйк, фінансовою блокадою. “Така аморальність і безвідповідальність місцевих чиновників (йдеться про загальний страйк. – Авт.) може призвести до того, що на центральному рівні кошти буде виділено, проте на місцевому рівні вони, у зв’язку з непрацюючою місцевою владою, просто не дійдуть до отримувачів, – заявив він. – ...Нагадаю, що через бюджетну систему здійснюються розрахунки за надані громадянам України пільги і субсидії, виплати за енергоносії. Якщо їх вчасно не здійснити, то під загрозу зриву, в мороз, буде поставлено теплопостачання міст». При цьому прем’єр, схоже, забуває, що бюджетні кошти – це не його особисті фінанси, яким він може розпоряджатись на власний розсуд! Це кошти тих самих людей, які до того, як їм не увірвався терпець, працювали і платили податки.

А тепер трохи тих самих показників. Офіційних. Від початку року промисловість впала на 4,9%. Причому в окремих галузях виробництво не просто впало, а обвалилось! Наприклад, хімпром цього року просів аж на 18,9%, машинобудування – на 14,3%. Впала навіть харчова промисловість, хоча їсти та пити люди хочуть за будь-яких обставин. І не на відсоток-два, а на 12,5%. Це статистичні дані на початок листопада, коли Майданом ще навіть не пахло, і всі з надією очікували Вільнюського саміту.

Щодо зарплат та пенсій. Так, справді існує ризик, що у грудні їх можуть не виплатити або виплатять із затримками. Бо грошей на них не вистачало вже кілька місяців поспіль! Перші сигнали про те, що Державне казначейство блокує власні кошти місцевих громад, скеровуючи їх на соцвидатки, лунали вже з червня. У листопаді надходження до бюджету різко впали. За місяць вдалося зібрати 25 млрд. гривень, що на 3,6 млрд. гривень менше (на 12,6%), ніж у листопаді минулого року. У грудні доходи бюджету мали б становити понад 57 мільярдів гривень, однак це – абсолютно не реальна сума. Тож зараз говорити про те, що Майдан погано впливає на “паказнікі”, – перекладати з хворої голови на здорову. Коли ви впали з крісла, то падати з підлоги вже просто нікуди.

“Євромайдан не може суттєво вплинути на економічну ситуацію в країні. Від початку року промисловість і так уже впала на 5%. І це “досягнення” уряду. Недовиконання бюджету – також наслідки непродуманої урядової політики, – каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. – Тиск на курс гривні, скорочення резервів НБУ – усе це було ще до того, як люди вийшли на вулиці. Так, певні панічні настрої на ринках є, і люди турбуються про свої заощадження. Але те, що зараз намагаються звинуватити Майдан в економічних негараздах, – спроба перекласти відповідальність з себе на інших”.

Те, що українці стали активніше скуповувати долари, також є наслідком не Євромайдану, а “мудрого” керівництва. НБУ усіма можливими способами намагався обмежити попит на валюту. Ще минулого місяця у банків було негласне розпорядження не продавати більше двох-трьох тисяч доларів на один паспорт. В окремих банках обмеження були ще жорсткіші – не більше як 200-500 у. о. в одні руки. На підтримку курсу НБУ змушений розпродувати золотовалютні резерви. Від початку року резерви Нацбанку “схудли” майже на 16%. За станом на 1 листопада вони становили 20,6 мільярда доларів – це критична межа, адже резерви не можуть впасти менше розміру тримісячного імпорту. Поповнити їх міг би кредит МВФ. Але фонд погоджується дати гроші тільки взамін на виконання певних умов. А після того, як Янукович відмовився від Угоди про асоціацію, надії на підтримку фонду розтанули. Тому утримувати курс стає все важче. Експерти неодноразово говорили про те, що Україні таки варто піти на м’яку девальвацію. Однак влада на такий непопулярний крок не йшла, бо «виборці не пробачать». А тепер це можна провернути – і зіпхнути на Євромайдан...

“В Україні – чотири російські банки, яким належить майже 20% банківського ринку. Цього цілком достатньо, аби влаштувати диверсію, – каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Зараз важливо, наскільки НБУ впевнено контролює роздрібний банківський ринок. Треба поставити під особливий контроль готівкові курси валют. Якщо гривня девальвує зараз, українці матимуть поганий асоціативний ряд. Мовляв, гривня девальвувала через Євромайдан. Тому надзвичайно важливо саме зараз не допустити обвалу гривні і не піддаватись на провокації, у яких закликають знімати гроші з банків та скуповувати долари”.

Від сотень тисяч обурених і обдурених людей президент Віктор Янукович втік з офіційним візитом у Китай – домовлятись про товарний кредит на п’ять мільярдів доларів. Піднебесна уже видавала товарну позику Україні – на два мільярди доларів. Товарний кредит означає, що вони нам дають гроші наперед, а ми їм впродовж кількох років віддаємо борги пшеницею та кукурудзою. Напередодні китайська преса писала про те, що Україна продасть Китаю три мільйони гектарів сільгоспземлі. Саме продасть, а не здасть в оренду. Хоча в Україні до 2016 року діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення... Попередньо стало відомо, що жодної угоди Янукович у Китаї не підпише. Начебто у Піднебесній не захотіли давати грошей владі, яку не сьогодні-завтра можуть послати у відставку. Замість угод підписали лише меморандуми, які ні до чого не зобов’язують...

http://www.wz.lviv.ua/economics/124872