Деталі з повсякденного життя Канева 80-хх років XX ст., про які навряд чи хтось стане писати. Приснилось сьогодні, от і пишу як є =) Що ще пригадаєте ?Міський транспорт.
01. На середину 80-хх в Каневі було 5 автобусних маршрутів:
1 пл. Леніна - Сільгосптехніка
2 вул. Бузницького - Тарасова гора
3 пл. Леніна - Тарасова гора
4 вул. Героїв Дніпра - завод Магніт
5 пл. Леніна - вул. Дорошенка
02. На пл. Леніна було 2 автобусні зупинки. Обидві перед будинком Культури. Перша - маршрутів 1 та 5, друга: 2 та 3. До 1985 на першій стояв єдиний у Каневі автомат з продажу талонів.
03. До 1985 автобусний парк знаходився між міською котельнею і пожежною частиною, заїзд був із "двору". Пізніше парк "переїхав" на вул. Київську.
04. Міські автобуси були таких типів:
1 ЛіАЗ 677 (з одною сходинкою в задніх дверях, низькою задньою площадкою, круглими задніми ліхтарями, та, на початку 80-хх із "запаскою" ззаду, як у джипа;-)
2 ЛіАЗ 677А (без "запаски", з прямокутними ліхтарями ззаду, з двома сходинками ззаду [в попередній версії зад автобуса банально відвалювався])
3 Ікарус 260, знову ж, було 2 модифікації:
1 Білі поручні, облицювання внутрішніх стінок "під дерево", жовта кабіна водія із середини, світло-сірі кришки механізму дверей, круглі кнопки дверей у водія
2 Із 1984 стали поступати нові модифікації: Чорні поручні, білі стінки, чорна кабіна із зсувними дверима (невдовзі, їх стали різко ставити на завіси), чорні кришки над дверима, прямокутні кнопки відчинення дверей із лампочками. На лобовому склі, якщо дивидись через кабіну, праворуч від центральної стійки було наліплено 5 кольорових паперових квадратиків ;-)
05. А в 1986 у Каневі з'явилось 2 Ікаруси 280 ("гармошки")
06. .. Але перша "гармошка" з'явилась не в автопарку, а у СпецГЕМ-і (коло "нового" з-ду Побутових виробів), приблизно в 1985-му. Задню частину відрубали, наглухо приваривши задню стінку до передньої частини, таким чином залишивши 2 дверей. Щоранку автобус їздив від Бази ОРСу в центр, бравши і звичайних пасажирів. Усередині були велюрові сидіння.
07. Автобуси курсували до 23-ї години.
08. Дорослі проїзні: прямокутник з грубого картону із вузькою печаткою по діагоналі. Учнівські: рожевий прямокутник з червоною "А" а тлі.
09. На всі автобуси у місті була одна контролерша: істота малого росту і загрозливого вигляду, еквівалент її аналогу на вході до широкоформатного кінотеатру "Канів".
10. Серед написів на кабінах водія була наступна: "Совесть - лучший контроллер".
11. В 1984 серед автобусів прибув новий ЛіАЗ 677А, оранжевий, із блакитним написом "Гайдарівець", за легендою придбаний на піонерський металобрухт. Зсередини автобус був оздоблений темним шпоном. На задній площадці були сидіння (нетипово для ЛіАЗ-ів епохи).
Вулицями міста..
01. На місці побудованого в 1984-му Будинку побуту був єдиний в місті декоративний басейн
02. Площа коло вокзалу мала форму рівностороннього трикутника. Автобусна зупинка була на місці самого БП, в коричневому павільйончику із символікою олімпіади (потім його перенесли на початок вул. 206-ї дивізії, де нині квас;-). У центрі площі стояв металевий червого-синій "клин", вочевидь символізуючий двоколор прапору УРСР (згодом він валявся заржавілий за новобудовою заводу побутових виробів, що коло бази ОРСу).
03. На місці 9-поверхового будинку у центрі, будівництво якого розпочали восени 1988, було наступне:
1 Скрізна дорога з площі Комсомолу прямо до 2-х гуртожитків коло вокзалу (теперішня, у двір будинку-гастроному дещо зсунута у бік останнього).
2 На тій дорозі, за Універмагом -- хлібний і молочний магазини (в Гастрономі не було відповідних відділів). При вході до них висіла декоративна композиція: страшна баба лупить кулаком дерев'яну хлібину. Згодом цей витвір мистецтва переїхав на стіну у Гастрономі, разом із самими магазинами.
3 Через дорогу від молочно-хлібного -- овочевий (його локалізація у дворі універмагу дозволяла покращити естетику центральної площі, сховавши перманентну чергу любителів вітамінів). Зараз на місці цього "маркету" кондитерська (а от в 90-хх тут був пункт прийому склопосуду, але це вже інша епоха).
3 За магазинами стояв древній чорний фургон-холодильник на 2-х колесах із підставкою.
4 Між тими магазинами і площею були дерев'яні лавки під навісом-решіткою
5 На тих лавках тусували бабки -- "хитрий" базар
6 Перед бабками стояли в ряд 3 кіоски: Союздрук, 2 телефонні будки, автобусна диспечерська із талонами і проїзними
04. До початку будівництва будинку культури (1984) на вул. Шевченка, коло Банку був бетонний міст через Дунаєць, схожий на той, що зараз є поруч, по вул. Малика. По ходу, його розвалил "грушею", Дунаєць сховали в трубу, а ще: закопали в землю 300000 крб у вигляді штучного озера із бетонними берегами, в якому зараз і тече струмок Дунаєць.
05. На березі Дунайця за банком знаходилось Екскурсбюро (потім його перенесли напроти 6-ї школи), а у приміщенні в кінці 80-хх містивсь магазин алкопродуктів.
07. Хрущовку Гастроному вкрили рожевою плиткою в 1989. До цього це була особлива хрущовка -- з червоної цегли.
08. Коло кінотеатру з боку вул. Малика стояли засклені металеві дошки оголошень обміну житла.
09. На кутку коло кінотеатру, де ще й досі вивішують афіші, стояв зелений кіоск (його можна побачити на класичних відкритках із видами міста), в якому продавали талони за допомогою пересувної дерев'яшки внизу вікна.
10. Єдине регульоване перехрестя (із чотирьма світлофорами) було на перетині вулиць Леніна і 1-го травня. На ньому знаходилось наступне:
1 Південно-західний кут: будівельне управління
2 Південно-східний кут: будинок побуту із хімчисткою і телеательє
3 Північно-східний кут: міліція
4 Північно-західний кут: старий продуктовий магазин
Ще один світлофор стояв на примиканні вулиці 1-го травня до Київської.
Культурне життя
01. Парк на набережній містив такі розваги:
1 Танцмайданчик ("шайба")
2 Каруселя на зеленій круглій бетонній основі, із підвішеними на ланцюгах сидіннями. Основа залишалась ще якийсь час після установки чортового колеса (в 1988 р. за третину бюджету міста)
3 Гойдалки-"човників"
4 Тир -- дерев'яна будка
Торгівля
01. Кафе "Сніжинка" містилось на розі будинку Універмагу, що виходить до "вази". Морозиво подавали у сірих металевих .. вазах. Навколо колони усередині був організований фонтанчик, так що вода мала стікати зі стелі через каскад дерев'яних полиць (в дії цю конструкцію я не застав).
02. Дитяче кафе "Дельфін" містилось у підвалі новозбудованої п'ятиповерхівки за дев'ятиповерхівкою Шевченка 47 ("Малятко", міська бібліотека, і т.д.) і, чомусь, вражало модерновістю окремих корінних канівців.
03. До побудови дев'ятиповерхівки по Шевченка 47, магазин "Малятко" містився напроти музичної школи по вул. Воровського.
04. У місті було 2 книжкових:
1 На пагорбі коло ансамблю споруд "Краковича".
2 По вул Шевченка, коло Банку на березі Дунайця. Згодом переїхав за адресою Шевченка 47
04. До 1984 єдине місце, де продавали електроніку (телевізори!) було в "Культтоварах" на першому поверсі Універмагу. Потім електроніка переїхала в Радіотовари на 206-ї дивізії (зупинка "Водоканал"), до 1988 телевізори розкупили, залишивши в асортименті "Радіотоварів" окремі деталі: набір резисторів 20 шт. за 1 крб., малозатребувані вінілові платівки, тощо. Після виїзду електроніки, в "Культтоварах" торгували іграшками, канцтоварами, червоними прапорами, годинниками, лампами, калькуляторами, барабанами, моторами до човнів (!) і т.п. Алгоритм покупки був такий:
1 Відвідати прилавок на предмет зчитування ціни
2 Вистояти чергу до каси, розрахуватись, "вибивши" чек на потрібну суму
3 Вистояти чергу до прилавку, отримавли товар за чек. Чеки опинялись на довгому цвяху.
Нині площа "Культтоварів" поділена між декількома магазинами, зокрема коло входу міститься продуктовий "Кобзєва".
05. Ліворуч від "Культтоварів" містився овочевий (м'якший варіант того hardcore, що у дворі). Під стелею по стінах були скляні вітрини, на яких зображались овочі-фрукти.
06. Між Культтоварами та овочевим, при вході стояло 2 автомати із газованою водою: 3 коп. -- із сіропом, 1 коп -- газована без сіропу. В 1988 ще 4 автомати поставили коло хлібного відділу Гастроному.
07. Коло "Радіотоварів" на Дивізії, правіше, був магазин "Фототовари". Ліворуч -- фотоательє.
08. Магазин №5 ОРСу діяв за принципом універсаму: металеві корзинки, каса на виході. Так же працював і Гастроном.
09. Єдине місце, де у другій половині 80-хх можна було придбати пепсі-колу -- це ресторан "Гриль" (зараз приміщення медичного центру коло вокзалу), ліворуч від ресторану було кафе "Українські страви".
10. На лівому березі існувало кафе "Світанок".
11. До 1985 року на вул. Гагаріна існував продуктовий магазин, який зачинили, начеб-то, через руйнування будівлі.
12. До середини 80-х існував ще один магазин "Культтовари": в районі музичної школи, перед самим радіовузлом.
Водний транспорт
01. Центральний річковий вокзал -- плавучий зелений баркас, стояв південніше від бетонної пристані. Зі сходинок на березі до нього вело декілька, місцями крутих, трапів (ця конструкція постійно перебувала у русі). На баркасі, ліворуч від входу був касовий зал. На другому поверсі -- готель.
02. Праворуч (як дивитись із берега) до баркасу був пришвартований причал. Коло нього була перманентна стоянка катера "Гайдарівець", отриманого містом в 1984 за піонерський металобрухт.
03. Ліворуч від бетонного причалу і автовокзалу, впритул до "дикого" пляжу базувався ще один баркас. Коло нього швартувались службові катери.
04. Коло причалу "Тарасова гора" також був службовий баркас -- напроти автостоянки. До цьго часу існують бетонні сходи, що вели до нього. |
0
1
