Народ, який жив в нашій місцевості з неолітичної пори, був не кочовим і не мисливським, а мирним, осілим, хліборобським племенем.
(В.Хвойка)
ЧИСТОТА ДО ШЛЮБУ АБО ДІВОЧА ЦНОТА ЯК КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН.
Вчора дала, бо хотіла, Тепер плачу, що не ціла. У далекому минулому українці – як юнаки, так і дівчата – приходили до побирання неторканими. Дошлюбний живаскус піддавався категоричному осуду. Батьки пильнували за тим, щоб їхні діти “не задали родоньку сорому”, щоб до певного строку “козаченькова пшениченька не зійшла” та щоб до весілля “не учинив воробей на припічку жнива”. На них лежала відповідальність за недодержання дочкою дівочої чести.
Якщо донька виявлялася “нечесною”, “безпонеділковою”; якщо у молодої була порушена цнотливість ще до шлюбу, якщо вона: Ізгубила свій віночок Під явором зелененьким З козаченьком молоденьким,
то: “Одягайте, тато, солом’яний хомут неслави, а ви, мамо, надівайте на голову решето на доччинім “негарнім весіллі”; усе весільне жіноцтво, б’ючи палицями у драні відра, співатиме вам сороміцьких пісень: А в синім городі Ні дощу, ні погоди; Зацвіла біла рожа, Да ні на що не гожа. Як мати, так дочка, Як дірява бочка.
“Нечесну” дівку тяжко карали - її силоміць остригали. Така дівчина звалася “стрига”. Іменували таких дівчат ще й “нересниця” – недоросла розпусниця. Зберігся вислів про таку дівчину, провину якої в минулому засуджувала ціла громада і яка, як правило, вже не виходила заміж: “Хотіла конець – утратила вінець”.
Тяжко-важко було дівчині пережити відверту ворожість рідні й “лихих сусідів”: Ой, Боже ж мій, що ж я наробила: Дівування своє навіки згубила, Своїй неньці сраму наробила. Піду між дівчата – з вулиці зганяють, Піду між жінками – капур одягають, Тепер же я не жінка, не дівка, Тепер же я людська поговірка.
Та проблема залишалася на ранимій дівочій душі незагойним рубцем. Тому й не дивно, що кожна дівчина намагалася до заміжжя лишитися правичкою (незайманою), “нещипаною рожею”, доглядіти цноти, “доходити вінка” (рутвяний вінок був символом цноти. Дівчина зберігала вінчальний вінок до самої смерті. Його зашивали у подушку і ставили їй в труну під голову.
Такі норми моралі були досить поширеними на Україні до ХVІІІ ст. Але згодом, як зазначав І.Франко, "погляди народу на вади дівочого серця стали більш сприятливими". Справа в тому, що, як правило, спостерігався збіг любовних і шлюбних прагнень молоді: залицяння майже завжди було орієнтоване на укладання шлюбу. Відтак той, хто обрав собі суджену, сам мав оберігати її честь. За цим, до речі, й суворо слідкувала громада.
Ось така мораль і відбилася у весільному обряді комори, де відбувалася перша таємнича шлюбна ніч. Свашки стелили постіль молодим у коморі, яка характеризувала символічний кордон (не хата, але й не вулиця), що відбивало і своєрідне становище молодят – уже чоловік і жінка, але перша медова ніч ще попереду. Якщо шлюбну сорочку дівчини квітчає знак дівочої цноти, то це є свідчення чесноти молодої й чоловічої міці молодого. А якщо дівчина виявляється нечесною, то це ганьбить увесь її рід.
Минала червона ніч – “минаються й дівочі смішки”. Бо здає “княгиня” своє дівування, щоб піти в жіночому роді: Зробили ж ми діло, Аж нам чоло впріло: З коржа паляницю, З дівки молодицю. Так починалася «перезва» – перший день після “калинової ночі”, серія ритуальних дійств, пов’язаних з переходом з одної оселі до другої, що супроводжувалась загальним гулянням, сміхом і музикою.
Молодята, відсвяткувавши справжню учту жаги, прекрасну млістю першого поєднання, з’являлися між люди. Раділо весілля, і “всенький рід веселився”. Зраділі батьки, поздоровляючи молодих, бажали: Да нехай живуть і любляться, Як голуб’ята ті кубляться, Куди повернуться – поцілуються.
Доброго здоровля, Олексо: Влес Кнігу сію цитуєш, знач ще не все втрачено, а то цикли кібзаєва лише заганяєш. Рекомендую почати з праці Володимира Шаяна званої "Знання про Перуна Таємне" для конструктиву диалогу.
Дякую!
"Про Перуна знання Таємне" з
Коментарями Добродія
категорія: Українська національна ідея
автор: ЯВ
ШАЯН ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ –
Основоположник Відродження Рідної Віри.
До Вашої уваги повний текст Пісні «Про
Перуна знання Таємне» Шаяна В. П., а також
до неї Коментарі Добродія, що додаються.
Пропонується читачеві на описані події в Пісні
поглянути як на модель Народження
всеСвіту (сотворення світу), що є оновленим
розумінням Українцями Світогляду своїх
Предків.
Саме це в "Коментарях..." Добродій і
намагається показати.
- - - - - - - - - - - - - - - - -
святослав, за Володимира Шаяна знаю.. сер'йозно вважаю — думки пращурів викладені письмово для нащадків, варті уваги в першу чергу. Знаходити себе (там, де тебе немає) в легендах іноземних народів — толку мало. кібзаєва не знаю...
Раджу й тобі, ознайомитись з філософією Лева Силенка.
Навзаєм )), знаєш за Велесову Книгу — й у тебе все ще не все втрачено.)
Шановний Олекса, на моє глибоке переконання, збереження цноти дівчини - її особиста справа. А всі нападки збоку являються нічим іншим як простим пошуком причини зробити людину винною, таврувати її на все життя, цькувати до смерті.
Доречі, я чув, що формою суспільства язичників (яких дехто тут пропагує) був матріархат з усіма витікаючими наслідками по сабжу
Світильником у духовно-
моральному житті людини
є совість. Завдяки совісті
людина розрізняє добро і
зло. Совість має у
моральному житті таке ж
значення, як око для тіла.
Совість обурюється, коли
людина порушує
моральний закон,
здійснюючи гріх або
злочин. Вона карає людину
внутрішньою гризотою. За
допомогою цього
внутрішнього світильника
люди, які не знають
істинного Бога, можуть
творити добро і тим
догоджати Богу.
Апостол Павло каже: “Коли
язичники, що не мають
закону, з природи законне
чинять, вони, не маючи
закону, самі собі закон:
вони показують, що справа
закону написана у них в
серцях, про що свідчить
їхня совість і думки їхні,
які то звинувачують, то
виправдовують одна
одну” (Рим. 2, 14-15).
З цього треба зробити
висновок, що добро може
робити кожна людина,
незалежно від того, вірує
вона в Бога чи ні, визнає
вона Ісуса Христа Сином
Божим, Спасителем світу,
чи не знає Його. Жодна зла
людина не може
виправдатися перед Богом
незнанням морального
закону.
Олекса,
Дозвольте запитання, прийміть моє шанування?
Перун Влєсій онук чи Дажбожий?
Підказую: Гра Euro-Football заглючила та перетворилась на Counter-Strike/
Легіонери втритили форму, /на оголеному тілі зявились дивні наколки, /виросли жилаві м"язи, /мечі та луки в руках...
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]