Як прокуратура обраховувала збитки у справі Тимошенко

Прокурор Лілія Фролова. Вона була одним з трьох державних обвинувачів у «газовій справі» Юлії Тимошенко. Саме їй належать ряд резонансних заяв щодо екс-прем'єра. 22 березня 2013-го її призначили заступником генпрокурора

Висовуючи звинувачення у перевищенні службових повноважень за ст.365 Кримінального Кодексу України (ККУ), прокуратура мала його пов'язати із спричиненими цим перевищенням службових повноважень збитками і встановити причинно-наслідковий зв'язок. Тому вони вирішили встановити зв'язок між підвищенням ціни на газ і відсутністю підвищення ставки на транзит у 2009 році із збитками, які нібито виникли в наслідок цього. Той факт, що на той момент діяв контракт на транзит газу за ставкою $1,6 до 1.01.2011 прокуратуру не зупинило.

Те, що збитки не можуть нараховуватися як наслідок виконання легітимних актів, прокуратура теж пропустила поза своєю увагою. Окрім того, ст.365 передбачає спричинення істотної шкоди, а не упущеної вигоди, що фактично підпадає вже під ст.367 про службову недбалість. Але прокуратура заплющила і на це очі.

Ініціюючи цивільний позов прокуратура припускається процесуальної помилки, коли ініціатором цього позову виступив не НАК Нафтогаз, а слідчий. Далі - ще цікавіше. Цивільний позов по збитках оформлюється як позов НАК Нафтогаз до Ю.Тимошенко. Але, по-перше, Ю.Тимошенко не брала участі у господарчій діяльністі НАК Нафтогаз. По-друге, якщо вже заходить мова про нібито збитки у сфері транспортування газу через підвищення ціни на газ і фіксацію тарифу на транзит, то це треба відносити до діяльності ДК «Укртрансгаз», але аж ніяк не НАК Нафтогаз, бо це два різних суб‘єкти господарювання, і, навіть, якщо вони є акціонерами, вони не відповідають по збиткам один до одного.

Тепер зупинемося на обрахуванні самих збитків по суті. Тут прокуратура одразу ж стикнулася з проблемою: згідно податкового звіту про фінансові результати ДК «Укртрансгаз» закінчило 2009 р. з прибутками в розмірі 311 млн грн. Міжнародний аудіт «Ернст-енд-Янг», який проводиться щорічно у НАК «Нафтогаз», засвідчує, що у 2009 р. собівартість транзиту російського природного газу через територію України в 2009 році на 1 млрд грн нижче ніж у 2008 р.  

Але прокуратура ігнорує всі ці факти. Більше того, всупереч ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік», де чітко зазначається, що «підставами для бухгалтерського обліку є виключно первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій», прокуратура призначає перевірку, на якій не встановленними в ході судового слідства особами складається так звана »Довідка (проміжна) фінансово-господарської діяльності НАК Нафтогаз", в основу якої покладені примітивні аналітичні розрахунки, а саме:  просто береться різниця між середньовзваженими цінами за 2008 та 2009 роки $53,48 множиться на 3,6 млн куб м газу, які пішли на виробничо-технічні потреби у 2009 році, і отримується сума нібито збитків у розмірі $194,6 млн. На основі цієї довідки проводиться судова експертиза, результати якої просто копіюються з цієї довідки. Більше того, ця судова експертиза по обрахуванню так званих збитків мала бути проведена методом співставлення, але вона чомусь не містить вагомих даних 2008 року з  якими відбувалось співставлення даних 2009 року. Тобто, ніхто не співставив по якій ціні закуповувся в 2009 році газ на технічні потреби, а по якій у 2008 р. Вельми показовим є факт, що під час судового розгляду питання щодо результатів експертизи, голову цієї експертної комісії Ю.Маслака старанно ховають від відповідальності, не даючи можливості допитати його під присягою під час суду.  Тобто, фактично, спитати за результати цієї експертизи ні з кого. Зрозуміло, що суддя, який головує на судовому процесі, перешкоджає встановленню істини і вперто не долучає до справи ані звіту ДК «Укртрансгаз» до Податкової, ані результати аудіту «Ернст-енд-Янг». Але, все ж таки захисту вдається виявити серед документів, долучених до справи, Акт Контрольно-Ревізійної Комісії від  21.08.2010, якій базувається на данних з первинних бухгалтерських документів. Виявилося, що цей Акт прямо протирічить висновкам судової експертизи. Окрім того, захист намагається долучити до справи звіти розрахунків ДК «Укртрансгаз» до Національної Комісії Регулювання Енергетики України (НКРЕ) за 2008 та 2009 роки. Власне про це вже писала відомий український журналіст Т.Чорновіл у своїй статті. Розрахунки на базі цих звітів говорять про те, що «в 2008 році технічний газ без ПДВ коштував ДК «Укртрансгазу» $212,61, а в 2009 – $162,14 доларів». На додаток, захисту все ж таки вдається долучити до справи економічний висновок Центру судових експертиз «Альтернатива», у якому підтверджується відсутність збитків, нанесених компаніям «Нафтогаз України» та «Укртрансгаз», де вони беручи за основу первинні бухгалтерські документи, а саме Акти прийомки-передачи газу від НАК «Нафтогаз» до ДК «Укртрансгаз», вирахувалисередньомісячну ціну технічного газу у 2008 та 2009 роках, яка згідно технічних актів склала у 2008 році $204, а в 2009 році - $156.

Всі ці чисельні документи говорять про одне: ціна на технічний газ у 2009 була нижчою, ніж у 2008. Фактично, цей висновок ставить хрест на обвинуваченні в спричиненні збитків у особливо великих розмірах. Лише частини з вищенаведених фактів вистачило би для того, аби закрити кримінальну справу проти Тимошенко і притягти до відповідальності тих, хто був причетний до так званої судової експертизи, що проводилась з грубими порушеннями чинного законодавства. Але це у тому випадку, якби в Україні дійсно існувало правосуддя...