П’ятниця, 11 жовтня 2013 р. 17:35. Автостанція Видубичі. Завдання: доїхати до Канева.
Крок перший: запитати в касі квиток до Канева. Квитки є тільки на 19:35.
Крок другий: вийти за межі вокзалу і знайти партизанський канівський автобус (не додатковий, а саме партизанський, бо кожного разу він стоїть в іншому місці і ніколи на автостанції). Цього разу знайомі канівці один одного питають «де сідають на Канів?». Дорогою трапляється канівська автобусна диспетчерка, яка теж шукає цього автобуса-невидимку. Нарешті автобус знаходять, на протилежному від автостанції боці дороги. Відправка о 18:30. Водій «обілєчує» за 45 гривень. Хтось дивується: чому з Канева мимо каси за проїзд беруть 40 грн, а за ту ж віддаль тільки з Києва – 45?
Інші пасажири заспокоюють: в касі квиток коштує 60, вам, що не вигідно? І ніхто не цікавиться – а звідки ж взялася та ціна - 60!
Канівські маршрутки завжди вміли дивувати (особливо гостей міста) своєю оригінальністю. Ще з часів, коли відправлялися з АС «Поділ». Тоді - всі автобуси як автобуси, а на канівські треба було сідати десь за рогом. Роки йдуть а нічого не змінюється. Партизанщина триває. Влада – не помічає. Біомаса – «хаває». |