Укргидроенерго наступает... У Каневі обговорюють будівництво ГАЕС.

10.10.2013 15:10

Фото з сайту Укргідроенерго

У Каневі тривають дискусії не тільки через майбутнє 200-річчя Тараса Шевченка, відставку мера, вибори чи будівництво звіроферми. Одне із найбільш дискутованих протягом останіх років питань – будівництво Канівської ГАЕС.

Проект передбачає будівництво 4-х гідроагрегатів по 250 МВт сумарною потужністю 1000 МВт, а також верхньої водойми об’ємом 17,5-19 млн. кубометрів.

Канівська ГАЕС – один із двох проектів, будівництво яких започатковано у 80-х роках минулого сторіччя і будівництво яких було зупинено на початку 90-х. Інший проект – Дністровська ГАЕС – сьогодні перебуває у стадії будівництва першої черги. В обох проектах передбачено по 300 млн. грн. на фінансування розвитку соціальних проектів в районах, де проходить будівництво.

Ігор Сирота. Фото з сайту Укргідроенерго

Нагадуємо, що у роботі сесії Канівської районної ради брав участь генеральний директор ПАТ “Укргідроенерго” Ігор Сирота. Як повідомив керівник гідроенергетичної компанії, проект ГАЕС пройшов держекспертизу і сьогодні знаходиться на узгодженні у Кабінеті міністрів. “Ми очікуємо , що протягом двох місяців ми отримаємо узгодження. Паралельно ініціюємо кредитні угоди, і до кінця року плануємо їх затвердити“, – сказав він. За словами Ігоря Сироти, вже є попередні домовленості з європейськими банками про фінансування проекту. Компанія вже має позитивний досвід співпраці з Світовим банком, Європейським інвестиційним банком та ЄБРР в рамках реконструкції та модернізації об’єктів гідроенергетики.

У зв’язку з майбутнім будівництвом Канівської ГАЕС у канівчан постійно виникають ті чи інші запитання. Відповіді частину запитань спробувала підготувати газета “Дніпрова зірка”.

“Так, багатьох цікавить проблема можливого руйнування берегової лінії під час роботи гідроакумулюючої станції, – пише видання. – Слід зауважити, що повний об’єм Канівського водосховища становить близько 2480 млн. куб. м води. Для роботи ж Канівської ГАЕС буде використовуватися щонайбільше 17 млн. куб. м, що відповідає рівню коливання водосховища лишень до 5 см. Для прикладу: висота хвилі, що її спричиняє рух середнього річкового судна чи катера, складає 10-15 см.

Втім, у проекті будівництва ГАЕС все одно передбачено ряд заходів для захисту берегової лінії від впливу потоків води з водовипуску ГАЕС. Так, на ділянці сполучення відвідного каналу та майданчика гідроакумулюючої станції із Канівським водосховищем у проекті заплановані заходи щодо укріплення берега. І не лише правого, де буде розташовано ГАЕС, а й протилежного лівого. Укріплення лівого берега виконуватиметься на дистанції близько 740 м – починаючи від лицевої грані лівобережного стояна відвідного каналу. На надзаплавній терасі буде влаштовано спеціальний захисний майданчик шириною від 12 до 25 м, який наприкінці ділянки буде з’єднаний з існуючими позначками берега. Береговий укіс майданчика у водосховище буде укріплений шаром гірської маси (каміння) діаметром до 1 м.

Фото з сайту Укргідроенерго

Укріплення правого берега буде здійснено на дистанції близько 570 м, починаючи від лицевої грані правобережного стояна відвідного каналу. Уздовж берега також буде влаштований спеціальний захисний майданчик шириною 17 м, що доходитиме до сполучення з береговим укріпленням на ділянці розміщення бази №3.

Відвідний канал разом з ділянкою укріплення сектора розмиву матиме довжину 240 м та змінну ширину (біля будівлі гідроакумулюючої станції – 91 м, при впаданні в Канівське водосховище потік розпливатиметься по ширині каналу до 125 м). Похила ділянка відвідного каналу (ухил 1:3,66) з позначки +63,95 м до позначки +85 м буде укріплено монолітними залізобетонними плитами товщиною 0,7-0,8 м на двох шарах щебеню товщиною 0,5 м кожен. Укріплення закінчуватиметься  так званим “зубом” глибиною 2 м. Довжина залізобетонного укріплення складатиме 119 м. На горизонтальній ділянці довжиною 130 м відвідний канал буде посилено шаром каменю по шару щебеню. Власне сам сектор розмиву укріплять гірською масою, а простіше – каменями діаметром до 1 м.

Стояни відвідного каналу, виконані у вигляді скісних підпірних стін, утримуватимуть насип пристанційного майданчика на позначці + 95,7 м. Висота стоянів складатиме  від 9 до 35 м. За стоянами укіс каналу буде укріплено гірською масою діаметром до 1 м по гранульованому відсіву до 0,5 м в діаметрі.

Так що, як бачимо, проектом враховано всі нюанси. Берегові лінії будуть надійно укріплені, побоювання за їх цілісність безпідставні.

Про будівництво писали всі

Не маючи до чого прискіпатися, деякі недоброзичливці закидають Публічному акціонерному товариству “Укргідроенерго”, що енергетики буцімто проводять підготовку до будівництва за щільною завісою таємничості й непрозорості. Це відверта брехня. Як усім відомо, спорудження Канівської гідроакумулюючої станції розпочалося ще за радянських часів, а саме 1985 року. Планувалася масштабна будова, про неї писали всі газети – від “Дніпрової Зірки” й “Черкаської правди” до загальноукраїнських і загальносоюзних газет. На будові були задіяні потужні виробничі й трудові ресурси як Черкаської, так і суміжних областей.

Слід зазначити, що від початку і до нинішнього часу всі дії, пов’язані з проектуванням Канівської гідроакумулюючої станції відбувалися відкрито, з чітким дотриманням чинного законодавства. Так, у газеті “Дніпрова Зірка” (№49-50 від 23.06.2006р.) була оприлюднена Заява про екологічні наслідки будівництва Канівської ГАЕС. В листопаді 2008 року в селах Пшеничники й Бобриця Канівського району Публічне акціонерне товариство “Укргідроенерго” провело відкриті громадські слухання з питання продовження будівництва Канівської гідроакумулюючої станції та отримало позитивну оцінку щодо будівництва й експлуатації гідроакумулюючої станції з боку місцевих громад, про що було складено відповідні протоколи.

Фото з сайту Укргідроенерго

Енергетики заявляють: ми не ховаємо голову в пісок, не боїмося дивитися людям в очі. Неодноразово протягом останніх років відбувалися зустрічі представників ПАТ “Укргідроенерго” з представниками громад, органів місцевої влади, засобів масової інформації та громадських організацій. 11 вересня 2013 року енергетики тримали іспит перед депутатами на сесії Канівської районної ради, а через два тижні, 26 вересня, винесли питання будівництва ГАЕС на сесію Канів-ської міської ради. “Навішування ярликів, безпідставна критика, провокаційні запитання – все це в минулому, – заявив представник ПАТ “Укргідроенерго”. – На обох депутатських форумах ми побачили бажання народних обранців об’єктивно розібратися в ситуації, прийняти правильне рішення й донести його до своїх виборців. Зі свого боку ми пообіцяли відповісти на всі можливі запити, надати через засоби масової інформації жителям міста Канів і Канівського району всі дані, всю необхідну інформацію, щоб під час ухвалення рішення люди керувалися не домислами й чутками на зразок “одна баба сказала”, а зробили свій вибір усвідомлено, з відчуттям упевненості, що гідроакумулююча станція не зашкодить Каневу, а навпаки – стане йому в пригоді, дасть робочі місця, сприятиме розвитку міста та зростанню добробуту канівських родин”.

Соціальна відповідальність

Входячи на Канівщину, Публічне акціонерне товариство “Укргідроенерго” розуміє всю відповідальність, яка лягає на його плечі. Канівщина – Кобзаревий край. Сюди приїздять люди з усього світу вклонитися Великому Тарасу. Тут що не крок – то археологічний об’єкт, історична памятка. Саме тому в процесі підготовки проекту найпильніша увага приділялася розвідувальним роботам з виявлення нових та обстеження вже відомих пам’яток археології на місцевості, що передбачена під будівництво, з метою їх якнайповнішого збереження. Крім того, буде вестися спеціальний моніторинг  вже безпосередньо під час виконання земляних робіт, аби в разі виявлення нової пам’ятки, Боже борони, її не порушити. Така практика для заповідних та історичних місць є нормою і передбачена законом. До речі, витрати на ці види робіт враховані у зведеному кошторисі проекту ПАТ «Укргідроенерго».

Загальновідомо, в тому числі, й представникам ПАТ “Укргідроенерго”, що місто Канів та деякі села Канівського району за останні роки постраждали від недобросовісних інвесторів, які, зайшовши на Канівщину, не потурбувалися про належний рівень екологічної безпеки своїх підприємств, і тепер канівчани потерпають від неприємних запахів, що розповсюджуються при зміні напрямку вітру тощо. Саме тому місцеві жителі кожного нового інвестора зустрічають насторожено, побоюючись отримати чергового “кота в мішку”. ПАТ “Укргідроенерго” розуміє канівчан і несе повну відповідальність за свої дії.

Отже, власником ПАТ “Укргідроенерго” є держава Україна. Усі гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції, які входять до його структури, – державна власність. Вони працюють, перш за все, на державу й народ України. Як працюють – канівчани упродовж 40 років бачать на прикладі Канів-ської ГЕС. Але потужностей подібних станцій уже замало. Потреби як населення, так і промислових підприємств з року в рік зростають. Ось якраз на підмогу електростанціям і планується побудувати Канівську ГАЕС. Разом вони забезпечать стабільну потужність в електромережах країни, а відтак – тепло і світло в наших оселях. І відповідальність за це цілковито лежить на плечах ПАТ “Укргідроенерго”.

За матеріалами ПАТ «Укргідроенерго»

Источник http://provce.ck.ua/