Накануне праздника Дня учителя вспомнилось свое десятилетнее пребывание в школе. И скорее не собственное пребывание, а учителей, которые чему-то научили.
Прошло много лет, и помнится теперь, наверное, самое главное.
Григорий Маркиянович Кулик – мой первый, но не единственный директор школы. И еще учитель русского языка и литературы. Больше запомнились уроки литературы и его собственные воспоминания о страшной войне. И еще доброта. Человечность.
Его жена - Паша Андроновна, помню ее, воспитательницу в детском саду. Теплота, настоящие материнские чувства и нелюбимые морковные котлеты…
Василий Семенович Бабак. Контрольная работа по физике начиналась с потрясающей цитаты Петра І – «и дабы дурь каждого была видна…», и его жена – Зоя Григорьевна Бабак, учитель, каких мало. Преподавала физику уже в старших классах. И преподавала так, что не знать физику и астрономию было просто не возможно. Но больше всего запомнились ее рассказы о репрессированном отце и непростом детстве…Она, наверное впервые, когда вслух еще никто не говорил об этом, поведала нам ту страшную историю, которой жила страна.
Ворох Нина Федоровна– учитель-математик от Бога. Заработать у нее четверку было престижно. Для этого нужно было работать. Много работать. Запомнился ее математический кружок. Там решали логические задачи и учились думать.
Ольга Валентиновна Коваленко. Её уроки литературы в старших классах всегда превращались в диспуты. Наверное, она первой научила меня думать не по учебнику и, самое главное, не бояться говорить то, что думаешь, а не то, что от тебя ожидают услышать. Спасибо Вам, дорогая!
Підвисоцька Людмила Миколаївна… Відразу починаю писати українською…Пам’ятаю, як у вихідний ввечері ми бігли на дискотеку з приятелькою. Пробігаючи біля двору Підвисоцької, вітались, а вже в понеділок (обов’язково!!!) першими були біля дошки. І відповідали не тільки задане, а ще й на багато додаткових питань з попередніх тем. Мабуть це вона зуміла дисциплінувати мене.
Вера Ивановна Никогда. Ну кто не помнит тех длинных очередей на пересдачу невыученного материала по химии после уроков. Независимо от того отличник ты был или нет. Только теплые воспоминания, несмотря на ее строгость.
Иван Якович Цыба. Военрук. Помню, когда всем классом списали контрольную, на следующий урок писали ту же контрольную, только в противогазах. Да… так не спишешь… И воспринималось это отнюдь не как жестокость. Справедливая расплата за содеянное. И его неповторимый говор – «Если ті війдішь із класса, ті війдішь назавжді».
Он и сам не знает, что первым показал мне возможность расстреливать свои проблемы из автомата. Когда стреляешь, сосредотачиваешься, и решение проблемы приходит само собой. Здорово! И сегодня я очень люблю тир.
Дорогие мои, учителя. Спасибо вам. Долгих лет, вам, здоровья и благополучия!
А тех, кого уже нет, им моя благодарность и память.
Також вдячна своїм вчителям.
але трохи гумору не завадить
http://x-torrents.org/torrent/591010/bezumnye-prepody-les-profs-2013-hdrip
подивіться в тему))
Додам:
Любов Сергіївна - історик, разів 2 маму до школи викликала. Вступний іспит до ВУЗу здав на відмінно!
Валентина Тихонівна - англійська мова. Шкільну програму дитині допомагаю без репетиторів!
P.S. З великою повагою, далеко не кращий учень 1 школи...
ZachemMneNick, фігура незабутня, але він мені згадується неприємним випадком з двома пухкенькими однокласницями:
Дівчата вчились добре і були старанними, але фізкультура їм не йшла. Якось бігли крос навколо школи. Дівчата не встигали, бо через комплекцію їм було важче за інших, задихалися, зупинялися.
Василь Іванович біг слідом з лозиною і підганяв. При цьому вигукував лайки і образи в бік дівчат, їхніх мізків та їхнього жиру. Цитату досі пам'ятаю, але не писатиму.
Василь Семенович Бабак - поважаю. Але наші хлопці на його уроках часто здіймали галас, чим доводили вчителя до кипіння, чим і розважались. Іноді їм вдавалось видобувати з Василя Семеновича міцне слівце, чому найбільше раділи. Але порушники ризикували бути викинутими вчителем з класу власноручно і без церемоній.
tango, а у нас почти весь КУЛек побывал в роли учителя музыки, никто не смог нас выдержать долго. Один раз спел весь класс, когда учили слова новой супер популярной песни... "На недельку, до второго":)))))))))
Віра Иванівна Нікогда ))))).
Пам'ятаю завмирання всього класу, коли вона, дивлячись через окуляри в журнал, промовляла: "До дошки піде..... До дошки піде....." Це могло тривати кілька довгих хвилин, а після оголошення жертви, весь клас в єдиному пориві полегшено зітхав. А жертва приречено плентала назустріч долі.
А ще Віра Іванівна розповідала про Гайдара, якого вона знала особисто. І тоді її очі спалахували якимось радісно -захопленим вогником. Ще тоді мені здалося це підозрілим.
А Віра Іванівна периесипала уроки віршами, як то "удивительный вопрос, почему я водовоз")
Невозможно забыть мою клас. руководителя Берзинь Галину Радионовну, с ее Нострадамусом, космосом и фразой "медуза... животное..." и тут же дружный хохот класса!
Покойного Михайлевича с его 2 по 2!!!
Только лучшие воспоминания.
И никто не драл в три шкуры с родителей денег на ремонт, а сами родители собирались и ремонтировали класс
RAN, Любов Сергіївна - історик прекрасна вчителька, віддана роботі, цілеспрямована як Маргарет Течер.
Завжди заходила в клас /крокувала/ швидкою впевненою ходою і всі відразу замовкали. Розповідала цікаво і артистично, любила зупинитись на пів-фразі і вказати на дрімаючого учня указкою, мовляв, продовдуй думку...
Дива, баба Галя, а именно так ее любя называли, еще той закалки. Она ко всем имела подход, уж какой у нас класс собрался после всех пересевов, но она смогла всех прижать и даже заставить учиться
Зоя Григорівна Бабак - мої вдячнiсть та шанування. Прекрасно знала предмет та вмiла ним зацiкавити. На її уроках навiдь шибеники сидiли тихо.
Валентина Миколаївна, природоведення. Часто доводили до слiз на голому мicцi, тодi нас виганяли з урокiв i ми шлялися мiсцевими ярами.
Ольга Григорiвна, географiя. Нуднi уроки тихим, безбарвним голосом.
Сало Олександр Iванович. Добра людина, найкращi спогади. Був в нього на похоронах.
Любов Сергiївна - вчитель з великої лiтери. На її уроках навiдь мухи не лiтали. Пам'ятаю, в старших класах задавав незручнi питання про те, чому це в СРСР справжня демократiя, а вибирають з однiєї людини. Якось вона тодi вiдповiла - чи те, що в нас вибирає народ, а в них капiталiсти... Пiсля 1987 року зустрiв її в бiблiотецi - як вона сказала, стара iсторiя закiнчилась, а про нову ще не написали.
Нiкогда Вiра Iванiвна - дякую, боже, що тiльки рiк була у нас класним керiвником.
Про Богдана Iвановича краще за tango не скажеш...)
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]