І знову про Канівську ГАЕС...

У понеділок, 9 вересня, у міського голови відбулась прес-конференція стосовно будівництва Канівської ГАЕС. Нагадаємо читачам, що подібна зустріч з журналістами відбулась 1 квітня цього року. Нинішня прес-конференція відрізнялась від попередньої тим, що цього разу на конкрені питання журналісти в переважній більшості отримали конкретні відповіді від представників Укргідроенерго. Це відомство представляли провідний інженер відділу перспективного розвитку Тарас Кравчук та директор департаменту моніторингу та експертизи перспективних проектів Василь Субота.

Зокрема представники Укргідроенерго заявили, що після квітневої прес-конференції їх проект будівництва Канівської ГАЕС отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи, зробленої державним підприємством Держбудекспертиза.

Правда, це ще не піднімає перед будівельниками шлагбаум для початку будівництва — відповідні погодження продовжуються.

— Які ви бачите екологічні ризики від будівництва Канівської ГАЕС для мешканців Канева та Канівського району? — поставили перше питання журналісти.

— В нашому проекті врахований досвід будівництва інших гідроакумулюючих станцій, таких як Дністровська ГАЕС, маємо досвід російських гідроелектростанцій, зокрема враховано те, що сталося на Саяно-Шушенській ГЕС. Всі ці аспекти з точки зору екології і безпеки враховані в нашому проекті. Що стосується радіаційної безпеки, то, як відомо, на дні Канівського водосховища знаходиться шар радіоактивних елементів. Щодо їх концентрації, то фахівці зробили дослідження цих елементів і спрогнозували, як буде впливати ГАЕС на розповсюдження цих радіоактивних речовин. Якщо зараз, згідно з проведеними дослідженнями, концентрація цих радіоактивних речовин сягає: цезію-137 — 500 бекерелів на кілограм, а стронцію — 27 бекерелів на кілограм (бекерель — одиниця виміру активності радіоактивного джерела; один бекерель визначається як активність джерела, в якому за 1 секунду відбувається в середньому один радіоактивний розпад, - авт.), то при спрацюванні води від роботи ГАЕС ця концентрація радіоактивних речовин, звичайно, буде порушена і буде розповсюджена. Але розповсюдження на ділянці впливу Канівської ГАЕС буде становити всього 3% допустимих рівнів для чистої води. Тобто, загального забруднення води не відбудеться, вода за нормами відноситиметься до категорії “питна”. Це що стосується радіоактивного забруднення. Тепер стосовно безпеки таких техногенних ситуацій як прорив греблі. Це можливо лише за умови, якщо станеться землетрус понад 7 балів, якісь диверсії чи теракт — це все прописано в проекті.

— Щодо “все прописано в проекті” стосовно прориву греблі. Які передбачені дії енергетиків і відповідних служб в таких ситуаціях, якщо, скажімо, прориває греблю від того ж землетрусу чи теракту, а нижче за течією — Канівська ГЕС, Канів?..

— Справа в тому, що при будівництві ГАЕС встановлюється контрольно-вимірювальна апаратура, яка працює в режимі онлайн і відразу інформація передається на комп’ютер. Ця система вже опробувана. Будь-яке підвищення води буде контролюватися приладами. Якщо розглядати можливий прорив зі сторони Бучака, то вся вода, а це 17 мільйонів кубометрів води, хлине в бучацький яр. Вода в яр стече за чотири години. При цьому швидкість води буде 1500 метрів кубічних за секунду. Якщо ця вода піде в бучацький яр, то згідно з проектом, там ніяких затоплень населених пунктів не буде. Якщо ж ця вода піде в Канівське водосховище, то такий обсяг води в 17 млн м3, попадаючи в Канівське водосховище, збільшить рівень води в водосховищі всього на два сантиметри. Звичайно, у випадку руйнування греблі ГАЕС утвориться хвиля висотою від 4 до 12 метрів, але ця хвиля буде погашена Канівським водосховищем і до Канівської ГЕС така хвиля практично не дійде.

— Зараз по всьому світу багато прикладів руйнування серйозних споруд через різку зміну клімату, який з кожним роком погіршується. Ваш проект передбачає безпеку на випадок можливих сильних дощових злив?

— Ніякі зливи не вплинуть на порушення цієї захисної дамби. Від поверхневих вод у нас будуть відповідні дренажі та інші проектні елементи, які забезпечать безпеку дамби на випадок сильних злив. Отже, навіть при прориві верхньої дамби катастрофічних наслідків і затоплення великих територій не буде, це однозначно!

— Будівництво Канівської ГАЕС передбачає використання робочої сили. Звідки будуть ці будівельники — з Канева і району чи заїжджі? Скільки робочих місць передбачається в процесі будівництва і в процесі експлуатації станції?

— До будівництва станції планується залучити близько 2 тисяч чоловік. Щодо того, хто буде будувати, це визначатиметься на підставі тендеру — хто буде генеральним підрядником. Принципової домовленості стосовно цього на сьогоднішній день немає. Проектна кількість працівників станції після введення її в експлуатацію — близько 230 чоловік, які будуть там постійно працювати після введення станції в експлуатацію.

— Будь-яке грандіозне будівництво передбачає відповідний розвиток інфраструктури. Які передбачаються фінансові вкладення у розвиток інфраструктури Канева та району?

— Крім того, що було затверджено проект, було затверджено ще 308 мільйонів гривень на розвиток інфраструктури і соціальної сфери, а серед соціальної сфери передбачається будівництво доріг району та інших соціальних об’єктів.

— Собівартість будівництва станції — 12 мільярдів гривень. На скільки років передбачається експлуатація станції і через скільки років очікується окупність цих 12 мільярдів?

— Термін повного будівництва станції — шість з половиною років. Через три з половиною роки після початку будівництва передбачається пуск першого агрегату, і далі через кожен рік буде вводитись один агрегат, яких всього буде чотири. Термін окупності станції — 10 років після пуску останнього, четвертого агрегату. Гідроспоруда проектується на 40 років експлуатації. Це не значить, що через 40 років станція має закритися, це значить, що окремі елементи станції потребуватимуть заміни.

— На прес-конференції на цю ж тему, яка відбулась 1 квітня цього року, журналістами ставилось питання, чи будуть проводитись громадські слухання стосовно цього будівництва. Тоді міський голова Віктор Ніколенко відповів, що громадські слухання відбудуться обов’язково. На таке ж питання така ж відповідь залишається актуальною і сьогодні?

— Громадські слухання будуть проведені обов’язково, — відповів міський голова Віктор Ніколенко.

Валерій РЕВА, газета ВІКА №37, вересень 2013