Центр Канева. Пішохідний перехід навпроти ТЦ “Спар”...
Здавалося б, що тут може бути небезпечним?
Проте саме в цьому місці дуже небезпечно переходити проїжджу частину дороги. Пішохідна зебра розташована попереду громадського транспорту, який зупиняється на облаштованій зупинці. За правилами, пасажир цього автотранспорту, вийшовши з автобуса, має обійти його ззаду. В даній ситуації що робить пасажир аби перейти дорогу? Правильно, він іде туди, де коротша дорога, тобто виходить на зебру, яка нанесена на проїджу частину попереду автобуса, що стоїть на зупинці. Тобто пішохід стає потенційною жертвою транспорту, що вилітає з-за автобуса.
Мало того, паркування автомоболів у цьому місці облаштовано непродумано, всі вони закривають пішоходу огляд проїжджої частини вулиці перед пішохідним переходом...
Я особисто спостерігав кілька разів, як в цьому місці проносяться легковики з явним перевищенням швидкості, пролітаючи перед пішоходами, які йшли по зебрі. Спостерігав кілька випадків, коли такі “відірвані” водії, їдучи на шаленій швидкості, гальмували (аж дим валив з-під коліс!) за метр-півтора від пішохода, який переходив в цьому місці вулицю.
Який напрошується висновок? Висновок, на мою думку, однозначний: місцевій владі негайно з цим потрібно щось робити! Найпростіше в даному випадку — встановити в цьому місці “лежачих поліцейських”. І, звичайно, не такі це мають бути “поліцейські”, які минулого року встановили в районі зупинки “Управління” — вони там не відробили своє призначення і року, уже фактично зрівнялися з асфальтом. “Лежачі поліцейські” навпроти “Спара” мають бути виготовлені за тією технологією, за якою подібні перешкоди для “відірваних” водіїв років п’ять тому встановили в районі училища №23 і магазину “Талісман” в цьому ж районі, — вони до цих пір справно виконують свої функції і врятували не одне життя, хоча уже й потребують відновлення.
А поки влада буде “розкачуватись”, як вона це вміє робити, — поки “смажений півень не клюне” — пішоходам на зазначеному вище переході потрібно бути вкрай обережними. Береженого й Бог береже!..
Валерій РЕВА, газета ВІКА №35, серпень 2013 |