В житомирской «Свободе» бардак и абсурд, а заместитель Надежда Мудренок замешана в убийстве (ВИДЕО)

Заступник голови Житомирської обласної організації ВО «Свобода» Надія Мудренок підозрюється у вбивстві власника квартири, заволодінні його житлом та привласненні документів. Відомості про злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013060170000388.

12 червня 2012 року у передмісті Житомира, в селищі міського типу Новогуйвинське у віці 36 років раптово помер Дмитро Удод–Туткевич. Молодий чоловік пішов з життя за дивних нез’ясованих обставин. Гарно вдягнений, поголений, з модною зачіскою труп чоловіка пролежав у квартирі 3 доби при напіввідчинених дверях. Не менш дивним був і висновок судово – медичного експерта пана Скубенка, котрий заявив родичам померлого, що за свою багаторічну практику ще не стикався з такою сильною отрутою, проте у Довідці № 888 від 15.06.2012 р. зазначив, що причину смерті встановити неможливо через гнильні зміни, після чого втік у відпустку. Відомо, що за 2-3 дні неможливе утворення таких змін, які б не дозволяли провести необхідні експертизи та біохімічні аналізи для встановлення справжньої причини смерті.

Інвалід з дитинства Дмитро був приречений з того часу, коли підпустив впритул до себе так звану «піклувальницю». Після смерті батьків Дмитру нарахували подвійну пенсію у розмірі 1600 грн. і він залишився єдиним власником однокімнатної квартири. Дмитро без батьківської турботи жив, немов волоцюга — був неохайним, потроху пиячив, збирав порожні пляшки. Але в той же час мав незлобливий характер, добру душу і гострий розум.

Йому співчували і безкорисливо допомагали всі, хто міг: працівниця селищної ради Зінченко і Савєльєва з соціальної служби, депутати Решотка і Ольшевська.

Аж тут хлопця запримітила керівна «свободівка» Надія Мудренок, яка мешкала у сусідньому під’їзді. В 2010 році Надія почала настирливо телефонувати до Житомира рідному дядькові Дмитра, Олександру Євгенійовичу Удод–Туткевичу та його дружині, пропонуючи свої послуги з догляду за Дмитром. Потім разом з цивільним чоловіком та однопартійцем Валентином Стойком завітала до Дмитрових родичів. Олександр Євгенійович на той час переніс дві складні хірургічні операції і вважав, що довго не протягне. А Мудренок урочисто обіцяла допомагати Дмитру до кінця його днів лише за однієї незначної умови – прописати до Дмитрової квартири свою доньку Ольгу Яковенко. Порадившись, подружжя Удодів погодилось – повірили старенькі у щирість депутата районної ради від ВО «Свобода» Надії Мудренок, про що пізніше засвідчили у Новогуйвинській селищній раді та будинкоуправлінні. В зв’язку з тим, що, згідно з українським законодавством, піклувальники не набувають права на житло своїх підопічних, ніяких документів сторони не укладали. А от прописка в приватизованій квартирі Дмитра у випадку його смерті давала новоявленим опікунам цілком реальний шанс. Тому з допомогою неофіційної «опікунши» Мудренок квартиру приватизували на Дмитра та прописали в ній Ольгу Яковенко, котра продовжувала мешкати в орендованій квартирі поверхом вище.

З цього моменту Дмитро Удод–Туткевич був приречений і не міг не померти. Інакше навіщо були всі ці витівки ?

Пройшло зовсім небагато часу і Дмитро почав скаржитись 1, 2 на свою благодійницю депутатам Новогуйвинської селищної ради Ольшевській (звернення по скаргах 1 , 2) та Решотці, захвилювались також і рідний дядько з дружиною. Виявляється, піклувальниця забрала у Дмитра його пенсійне посвідчення, паспорт, ідентифікаційний код і документи на квартиру. Надія Мудренок отримувала за Дмитра його пенсію, обідраний пенсіонер голодував і побирався, а його житло «опікуни» потроху почали готувати для себе. Про цю ситуацію було добре відомо й голові селищної ради Гарбузу. Коли у грудні 2012 року родичі провідали Дмитра, то жахнулись – у квартирі не було ні газової плити, ні води, ні навіть змивного бачка на унітазі ( квартира №6: фото 1 , 2 , 3 , 4 ) . Зате вже стояли пластикові вікна. Відбувся великий скандал і паспорт Дмитра вдалось повернути. Тривогу підняли також депутати Решотка та Ольшевська, але пані Мудренок організувала на них такий шалений тиск, закидаючи правоохоронні органи наклепницькими заявами, що вони відступили. Родичі загиблого розповіли, що Надія Мудренок пізніше виманила в них паспорт Дмитра нібито для відновлення загубленого пенсійного посвідчення хлопця. Коли Дмитро про це довідався, то знову була велика сварка і паспорт вдалось повернути. Інші документи піклувальниця вперто не віддавала.

За таких обставин задля прискорення захвату житла Дмитро просто зобов’язаний був померти. І він помер. Помер саме тоді, коли в Надії Мудренок було залізне алібі – відрядження до Києва. Треба зауважити, що за життя Дмитро не був чистюлею, не завжди мився й голився і вдягався у стилі «а-ля бомж». Але труп знайшли схожим на голівудського кіногероя – чистенький, аж блищав, поголений, у новому костюмі. Дивно, але чомусь ні донька Мудренок, ні її подруга — сусідка Дмитра, на протязі 2 – 3 днів неодноразово проходячі повз напіввідчинені двері його квартири, жодного разу не заглянули до оселі. Мабуть, очікували на прибуття самої Надії та урочистого знайдення трупа.

Після поховання нещасного пригоди родини Удод–Туткевичів не закінчились: дядькові померлого активно перешкоджали в отриманні спадщини, тобто квартири племінника, не давали довідку про смерть, свідоцтво на право власності на квартиру тощо. На додачу журналіст — «доброзичливець» Петро Щербина підсунув адвоката, котра викачала з пенсіонера більше 5 тисяч гривень, а працювала на протилежну сторону. Пізніше з’ясувалось, що адвокат – це кума пані Мудренок. Нотаріуси Доброльожа та Демецька зіграли не останню скрипку в цьому кримінальному оркестрі і незаконно відмовили Удод–Туткевичу в реєстрації права на спадщину.

Тим часом Надія Мудренок вдалась до банальних ганебних фальсифікацій, звернувшись до Житомирського районного суду з порнографічним позовом про визнання себе громадянською дружиною покійного Дмитра. Намагаючись ввести в оману суддю Мокрецького, стверджувала, що вступила з Дмитром у шлюбні відносини з причини «самотності і страждань», і що з грудня 2006 року вони проживали разом як чоловік і дружина. Хоча достеменно відомо, що цивільним чоловіком Надії у цей період був Валентин Стойко. Виходить, вони жили «шведською родиною»? Мотив чергового шахрайства цілком зрозумілий – згідно з українським законодавством, якщо чоловік і жінка прожили разом більше 5 років, то жінка набуває право на спільне майно цивільного подружжя. Але в цю порнографію суддя не повірив і позовні вимоги не задовольнив.

Позиція Надії Мудренок полягає в тому, що, на її думку, вона заслуговує на квартиру Дмитра, тому що за ним наглядала, витрачала свій час і власні кошти і це, мовляв, виправдовує самовільний захват спадкового житла.

Новогуйвинська селищна рада, яка, зі слів її голови Валерія Гарбуза, не має ніякого відношення до спірної приватної власності, насправді офіційно захищала в суді загарбницькі інтереси Мудренок. Та це й не дивно, тому що за свідченнями обізнаних джерел, юрист цієї сільради «Віталік» теж отримав за сумнівних обставин квартиру вчасно померлого у психушці інваліда.

Під час журналістського розслідування було відзнято більше 3-х годин відеоматеріалів, опитані обидві сторони конфлікту та свідки (див. Відеоролики).

Багато надзвичайно цікавої додаткової інформації надали також колишні «свободівці», які звинувачують Надію Мудренок у зраді інтересів ВО «Свобода» та агентурній співпраці із спецслужбами і політичними опонентами.

Прокуратура, куди звернувся по допомогу Олександр Євгенійович Удод–Туткевич, в інтересах заявника направила судовий позов судовий позов 1, 2, 3, 4 до Житомирського районного суду з вимогою визнати право на спадщину за справжнім спадкоємцем, а не «порно-зіркою» із «Свободи». Черговий розгляд справи призначено на 10 вересня 2013 року. Якщо сільрадівський юрист Віталік не буде уникати засідань, то справедливість невдовзі буде відновлено.

Кримінальне провадження йде мляво, хоча за таких обставин було б логічним зробити ексгумацію тіла покійного Дмитра, встановити, чим він був отруєний, знайти і покарати винних. А заодно й врізати ляпаса судово – медичному експерту Скубенко за службову невідповідність.

Післямова:

редакція має у своєму розпоряджені достатньо документів, які дають підстави не сумніватися у правдивості історії Удодів — Туткевичів та свідчать про блокування розслідування окремими міліційними і прокурорськими «кришувальниками»  Надії Мудренок, про оборудки селищного голови, про деякі  »свободівські» справи тощо.

Відеосвідчення колишніх «свободівців» Любові Полякової, Юрія Градовського:

В Новогуйвинську на стінах будинків ще можна побачити побиті часом шедеври. Виявляється, ця команда вже давненько «шариться»  у районі.

Віктор Котенко,  uainfo