Преображення Господнє іноді називають Яблучним Спасом. У цей день прийнято святити яблука
Незадовго до Своєї смерті Ісус Христос разом з учнями Петром, Яковом та Іоанном прийшов на гору Фавор помолитися і показати їм Свою Божественну славу.
Поки Спаситель молився, втомлені учні заснули. А коли прокинулись, побачили, що Ісус преобразився: його обличчя сяяло, мов сонце, поруч стояли пророки Мойсей та Ілля і говорили з Ним. Раптом світла хмара осінила учнів, і з неба почувся голос Бога Отця: «Це є Син мій улюблений, в якому Моє благовоління, Його слухайте!» Учні в страху попадали на землю, а коли піднялися, побачили Христа вже не преображенного, а в звичайному вигляді.
За давньою традицією, у цей день святять яблука, груші, щільники з медом. До Спаса не їли фруктів, особливо жінки, в яких померли діти, й дівчата, що залишилися без матерів. Казали, що коли така жінка з’їсть неосвячене яблуко, то її дитині на тому світі ніхто не викаже ласки.
Повернувшись із церкви, господар з освяченою свічкою обходив пасіку й запрошував родину до столу. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблучним вином, а потім переходили до інших страв.
Господнє Преображення несе всім вірним неземну радість. Мир Вам і Вашим сім'ям!
19 серпня – ДРУГА ПОДЯКА ЗА ЖИТТЯ – освячення яблук.
Це стародавнє свято українського народу, яке сягає ще язичницької давнини. Це свято вже повернуто в народний колодар прогресивною гілкою РУНВіри. Друга подяка Дажбогу за плоди й достаток. Інші назви: Другий Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі крадіїв нашої спадщини це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, сливи, також мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Колись давно, предки до Другого Спаса не їли садовини, збирати збирали, але не їли! Чому? Бо давали фруктам можливість долежати (дозріти). А християнська церква облудно трактує це явище так: «бо це вважалося гріхом». Яким ще в біса гріхом?!? Наші предки навіть не мали такого слова та поняття. Після освячення стиглих плодів родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: Дякували Дажбогу та їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим соком – «щоб садовина родила».
Ми вже писали про Першу Подяку за Життя: http://vk.com/wall-5839757_3461.
Так от з Першого Спасу - Маковія починалися також проводи літа. Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні роси» - вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша сівба озимих.
Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо наступали такі погодні умови, які нагадували, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ:
Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.
На Спаса поминали померлих родичів, які спочивають у Царстві Духа Предків Рідних. http://vk.com/wall-5839757_2439.
Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків.
Куштуючи наступного тижня яблука, сливи, груші, малину та іншу садовину – не забудьте подякувати Дажбогу і згадайте своїх пращурів, бо за Вченням Рунвіри вони живуть в нас у наших генах та крові. А це означає, що і вони їдять ті фрукти, що і ви!
Сьогодні на 9-ту годину ранку біля Костянецького храму зібралися люди, щоб помолитися та освятити яблука, виноград та інші дари нашої землі. Коли люди прийшли під стіни храму, то побачили, що з нього вже вийшли прихожани о. Володимира (Червоннікова). Їх було чоловік з десять. Червонніков замкнув храм та сівши в машину Сіпейкіна поїхав. Прихожани о.Володимира (Ценцьо) спокійно помолилися, освятили дари та розійшлися. А тепер порівняйте кількість прихожан Червоннікова та Ценцьо і зробіть висновок.
tango, зрозуміло, що більш по християнські надававши стусанів, витурити старих бабусь, які не шкодуючи ні свого часу, ні своїх сил, ні своїх власних коштів будували цей храм. Ваша думка теж цілком зрозуміла.
Калина, храм збудовано(фактично будував!!!) на кошти пана Вороніна під єпископа Ісіченка. Сам Цяньцьо в той час палець об палець не вдарив. Тож давайте відкинемо всі бажання Цяньцьовсї братії на майно.
Калина, "Haydamaka, якщо це можливо, розкрийте секрет критерію визначення більш якісних та менш якісних прихожан." - незручне ви ставите питання. Мовчить Haydamaka. Та нічого, я допоможу.
Прихожани, які підтримують "свободу" і її партнерів, називаються свідомими і становлять цвіт нації. Усі інші - то насєлєніє: затуркані бабці, які легко піддаються навіюванню; усякі вороги нації; інертна маса; москалі і т.д. Коротше кажучи, баласт, який заважає нації розквітнути.
bad girl, поговори з тими хто дійсно працював на будівництві храму. Твого кумира за роботою ніхто там не бачив, а Ценцьо разом з людьми вигрібав сміття з напівзруйнованого клубу, тягав цеглу та бетон і не боявся забруднити рук. Тепер стосовно коштів. Воронін переказував гроші і цього ніхто не заперечує, але не менше коштів в будівництво вклала "Курочка Ряба", мешканці Костянця та інші. До-речі, по різному можна ставитися до Ніколенка, але і він вніс туди немало своїх грошей. Так що, моральна розумниця, не говори про те, чого не знаєш.
bad girl, а тепер попрошу докладніше про стаття, під яку підпадають мої дії.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]