Що Росія йде в наступ, сьогодні вже не сумнівається ніхто. Що тактична мета цього наступу — зрив підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, — теж. Росія відкрила перший український фронт. Поки що перший.
Ще донедавна Росія не розглядала економічну війну як основний засіб протидії зближенню України з ЄС та підписанню асоціації. Кремль був упевнений: перебування Тимошенко у в'язниці — найнадійніша запорука того, що Угоді не відбутися.
Проте на початку червня Москва отримала приголомшливу інформацію з Берліна: фрау Меркель уже не вважає тюремне ув'язнення Ю.Тимошенко нездоланною перешкодою для асоціації з Україною і схиляється до підписання Угоди.
Негайно провели екстрену нараду, на якій Путін поставив завдання терміново розробити стратегію недопущення підписання Україною угоди з ЄС і втягування її в МС.
Стратегію тиску на Україну було розроблено в стислий термін під керівництвом радника Путіна Глазьєва і Медведчука, що є не лише багатолітньою довіреною особою Путіна, а й виконує роль "зв'язкового" Банкової з Кремлем. Вирішили, що Україну необхідно поставити на відведене їй у МС місце, вдаривши по ряду її економічних стовпів.
Б'ючи по найбільших українських товаровиробниках, які експортують продукцію в Росію, Москва має намір створити значні проблеми їхньому бізнесу, паралельно примусивши їх ще й як власників медіа розвернути свої ЗМІ в напрямку МС і вимагати від керівництва України відмовитися від асоціації з ЄС на користь Митного союзу.
Ще в лютому В.Януковича поінформували про можливі економічні "санкції" Росії. Проте на Банковій і Грушевського як зазвичай вирішили, що "либонь пронесе".
У Віктора Федоровича був шанс підготуватись до неминучого, або ж спробувати запобігти проблемі під час чотиригодинної зустрічі з Путіним у "Заліссі" під час святкування 1025 ліття хрещення. Як подейкують злі язики, провести його Віктор Федорович, який ніяк не вкурить, що головна небезпека для його влади й майна —Росія, запропонував за... полюванням на куріпок. Тож серйозної бесіди не вийшло.
Путін нібито розглядав можливість ще однієї своєї зустрічі з Януковичем на ці вихідні. Двом президентам 17—18 серпня компанію в Криму мав скласти казахстанський колега. Але Путіну потрібен був конкретний результат. Оскільки Київ білого прапора поки що не вивісив, візит скасували.
Чи можна Україні знайти вихід з інспірованого Кремлем надзвичайного економічного стану? Експерти вважають що так.
— Негайно запустити ситуаційний центр, де групи експертів і юристів зможуть вести пошук рішень і напрацьовувати комплекс відповідних і превентивних заходів.
— Українські проблеми мають стати предметом міжнародного розгляду. Київ повинен звернутися до СОТ, членом якої є й Росія, яка єдина за всю історію почала порушувати правила організації (причому не тільки щодо України), не пробувши в її лавах навіть року.
— Слід попросити термінових консультацій і з Єврокомісією і одночасно максимально виконати пункти "списку Фюле", щоб до листопада не залишилося заборгованостей із "домашнього завдання".
— Варто звернутися й до Пітерського арбітражу зони вільної торгівлі СНД, учасницею якої є Україна , адже вільною торгівлю двох країн нині не назве ніхто.
— Ряд експертів вважає, що слід запроваджувати дзеркальні заходи щодо російських виробників.
— Чудовий об'єкт для пильної уваги — ЧФ РФ у Криму.
— А що, коли зупинити прокачування російського газу, наприклад, засумнівавшись у його російському походженні або визнавши його якість не відповідною українським стандартам? Євросоюз збуриться? Так треба ж виводити наші проблеми на міжнародний рівень.
— Заграючи з Москвою, Україна так і не сподобилася задіяти Меморандум про гарантії її безпеки, звернутися в Стокгольмський арбітраж, змарнувала можливість розв'язати багато своїх економічних проблем із Москвою в рамках СОТ на етапі вступу туди Росії.
Росія —сусід і партнер, який називається стратегічним. Але поводиться вона не по-сусідськи й вже тим більше не по-партнерськи.
Повний текст: http://gazeta.dt.ua/internal/rosiyskiy-plan-osmisleniy-i-neschadniy-_.html
__ |