До «навколо прибережної колотнечі»

«Як повідомив заступник міського голови А.Лєонтьєв, для забезпечення порядку в парковій зоні на набережній Дніпра планується найняти додатково двох прибиральниць території. Для їх утримання планується зобов’язати жителів міста Канів платити єдиний грошовий місячний внесок.»

Газета «Дніпрова Зірка»  9 серпня 3013р.

Чудово. Одним  порухом  керівного пальця, чи точніше язика, вводим ще один місцевий податок і проблема вирішена. Директор КП «Місто» Д.Шайдаров оцінив її у 6 тис.грн. на місяць (у суму « входить заробітна плата, вивезення сміття  й інші необхідні витрати»).

Але ж скільки тих проблем!   Літо закінчується, насиченішою стає  темінь, а разом з нею і «собача проблема».  Тож можливо відразу вдаримо і по світловому , і по   собачому податку.

 Хоч без останнього здається можна обійтись – досить перевести на відлов бродячих псів усіх отих дурноголових гицелів  з владних кабінетів, які живучи з податків громадян,  в силу чи то свого   патологічного прагнення  будувати своє благополуччя за чужий рахунок,  чи  розумової убогості   елементарно  нездатні  вирішити жодної  проблеми. Все одно насьогодні з їхньої роботи одні збитки.

Недосить коштів в міському бюджеті?   А що зроблено для його поповнення, які такі умови створені платникам місцевих податків для того щоб вони мали змогу розвиватись і  платити більше?  А куди пішли сотки й гектари найціннішої землі, хто провернув аферу з «Дніпровими садами?  Де відкати від  пивних гнидників, що буквально захламили узбережжя і  власне і стали основною причиною перетворення його на смітник і розплідник всілякої нечисті?  

  Я, до прикладу,  щомісячно плачу до місцевої казни  тризначну суму. І не я один. Я бачу як  дурноголово використовуються ці гроші і яка з того  користь  мені і людям.  Тепер мене  нелегітимна влада  (а що багато таких, що  вірять в праведність минулих виборів?) не спитавши ,  зобов’язує     давати їм ще якісь копійки  на вирішення ними ж по суті спровокованої  проблеми, коли наперед відомо що зроблено нічого не буде.

По людськи, дійсно, давно вже слід було зібрати спеціальні кошти для наведення ладу в прибережній зоні. Але то не справа влади, що має рівень довіри нуль цілих і ще менше десятих , а справа громадських активістів, людей  що користуються шаною  і  довірою міщан.

 Саме таких небайдужих людей закликаю до створення широкої  громадської ініціативи  по спасінню (саме так, бо спаскудять, вкрадуть, продадуть)  міської прибережної зони.

Для довідки.

На  дніпровий берег принципово  приходжу виключно з пустими руками, інколи з рушником, якого обов’язково забираю.  Щороку на початку купального сезону  в індивідуальному порядку  проводжу берегові «суботники».  Виключенням став минулий рік.

 В позаминулому на  «моїй» підшефній території, де  до цього переважно «пляжились»  матері з малими дітьми, і де я перед тодішнім офіційним  суботником за участю переважно працівників ЖЕКу  провів свій авторський,   мало не в воді  встановили  пивні палатки, а шлях до води перекрили  туалетом.  «Відпочиває» там тепер  лише специфічний контингент вперемішку  з автомобілями на місячному рельєфі  з півом і сміттям, а малі діти бувають там лише коли  губляться поміж  столиками п’яних батьків.   «Заклад»  обходжу стометровим радіусом.

На початку цього літа  , аби діставатись   до води, очистив  кількаметрової довжини  півтора-двометрову    полосу   з якої в чотири підходи  виніс вісім  шістдесятилітрових пакети битого скла,  скляних  пляшок  та пакувального   пластику.    На сьогодні  місце залишається відносно чистим.