7 серпня 2013 року депутати Канівської міської ради від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" звернулися до міського голови з вимогою надати інформацію про заплановане будівництво на території заповідника, що приурочене до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Канівські свободівці побоюються, що кошти, виділені в рамках святкування, можуть бути використані не за призначенням або "відмиті".
Наводимо текст звернення: "Останнім часом у засобах масової інформації з'являється чимало повідомлень стосовно підготовки до вшанування 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка у місті Каневі, і зокрема проведення будівництва на території Шевченківського національного заповідника: Співочого поля, Церкви, Господарчого корпусу теплогенераторної станції, тощо. Нам, мешканцям Канева, шанувальникам творчості Тараса Шевченка, українцям, не байдуже, що буде на Тарасовій горі, під горою, та навколо неї: адже будь-яке наступне будівництво, особливо в меморіальній частині, що не пов'язане безпосередньо зі збереженням пам'яток перетворює могилу Т.Г.Шевченка з місця його вічного спочинку в комплекс технічних споруд для чиїхось розваг чи демонстрації чиєїсь бездарності й наруги над людською пам'яттю й національною гідністю. Хіба не досить з нас болю й сорому від вже проведеної реконструкції музею?
Тому вимагаємо від Вас, як від міського голови міста, на території якого знаходиться усипальниця з прахом Великого Українця, повідомити, які саме будівельні роботи до відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка плануються на території Шевченківського національного заповідника та чому ми, жителі міста, відсторонені від участі у вирішенні питань, щодо того, який вигляд буде мати меморіальний комплекс на Тарасові горі у майбутньому. Запрошуємо Вас виконати свій обов'язок господаря міста і разом з нами захистити Могилу Т.Г.Шевченка від чергової наруги".
А нічого не буде побудовано! Бо грошей нема! І не буде! Поки ми всі не виконаємо славний заповіт Т.Г.Шевченко: "треба добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить нашу волю"!!
А чому досі нікому не завжає "наметове містечко" з шашликами аля Радянський союз?????????? Воно знаходиться майже у самого підніжжя вже як у себе вдома?????????? Навіщо говорити про те, що планується на папері. Давайте говорити про те, що стоїть, вибачте, чманить!!!!!!!!! Чи може у Шевченка є зміни у Заповіті? І він тепер мріє дивитись як смажиться та димить шашлик, а ще - реве ревучий (це я про байкерів???????????
Ось вони - ті люди, які не лише визволили Тараса Шевченка з кріпацтва, але й сприяли його творчій натурі, допомагали здобувати знання:
Іван Сошенко - українець із Черкащини, маляр. Першим почав замислюватися про звільнення цього геніального хлопця з кріпацтва й порадився про це з письменником Євгеном Гребінкою.
Євген Гребінка - українець із Пирятина, видавав у Петербурзі альманах "Ластівка". Він перший узявся за літературну освіту Шевченка, запрошуючи його до себе з 1837 року на літературні вечори. "Хрещений батько" першого видання "Кобзаря". Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему "Перебендя".
Василь Григорович - земляк Євгена Гребінки. Чоловік доньки славного українського різьбяра Івана Мартоса. Секретар Товариства заохочення мистецтв, професор теорії естетики, віце-президент Імператорської Академії мистецтв. Йому Шевченко присвятив поему "Гайдамаки".
Олексій Венеціанов - син грека з Ніжина й українки, вчитель Івана Сошенка, товариш Євгена Гребінки по гімназії. Придворний живописець.
Василь Григорович та Олексій Венеціанов товаришували з відомим поетом Василем Жуковським (вихователем царя Олександра I), якому й представили Шевченка.
Василь Жуковський - поет-романтик, позашлюбний син туркені-полонянки та російського поміщика Опанаса Буніна. Прізвище отримав від збіднілого дворянина Андрія Жуковського, який був його хрещеним батьком. Василь добре знав долю кріпаків і почав дбати про звільнення Шевченка - українського "алмаза в кожусі".
Карл Брюллов - нащадок французів-гугенотів. Його предки емігрували до Німеччини, згодом переїхали до Росії, але вільнолюбний дух, притаманний французам, художник зберіг. Українець Іван Сошенко познайомив Шевченка з Карлом Брюлловим. Це знайомство стало вирішальним у долі юного Шевченка.
КАЛИНО, і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь)
bad girl,
Дальше Богу было угодно выкупить шустрого мальчонку из крепостного состояния. Причем, частично за деньги царской фамилии, о чем почему то забывают. Между тем, 14 апреля 1839 года в Царском селе (том самом, где и пушкинский Лицей!) произошло это замечательное событие. Имеется и соответствующее свидетельство в камер фурьерском журнале – дневнике, описывающем каждый день императорской семьи. Императрица потратила на лотерею четыреста рублей, наследник престола Александр Николаевич (тот самый, который, став царем, потом освободит и всех мужиков в империи) и великая княгиня Елена Павловна – по триста. Остальные тысячу четыреста доплатили гости. И уже через восемь дней полковник в отставке Павел Энгельгардт документально засвидетельствовал, что дает свободу своему крепостному.
Как ВЫ догадались это про Шевченко
Так кто кого где ВЫКУПИЛ?
Учите матчасть
bad girl, Так-таки-так... Хтось замислився, хтось сприяв, хтось допомагав... До-речі, знайома лексика і в нашому місті.) Але факт залишається фактом: Т.Г.Шевченко був викуплений з кріпацтва за 2500 рублів, які зібрали на аукціоні, продавши портрет Жуковського, написаний Брюловим.
Дело о выкупе Шевченко началась совсем не так, как рассказывает г. Сава Ч. и сам Шевченко, который умалчивает о подлинном факте. Это было вот как:
В конце 1837 го, или в начале 1838 го года, какой то генерал заказал Шевченко свой портрет масляными красками. – Портрет вышел очень хорош и, главное, чрезвычайно похож. Его превосходительство был очень некрасив; художник, в изображении, нисколько не польстил. – Это ли, или генералу не хотелось дорого, как ему казалось (хотя он был очень богат), платить за такую отвратительную физиономию, но он отказался взять портрет – Шевченко, закрасивши генеральские атрибуты и украшения, вместо которых навесил на шею полотенце и добавив к этому бритвенные принадлежности, отдал портрет в цирюльню для вывески. Его превосходительство узнал себя – и вот возгорелся генеральский гнев, который надобно было утолить, во что бы ни стало… Узнавши кто был Шевченко, генерал приступил к Энгельгардту, бывшему тогда в Петербурге, с предложением – купить у него крестьянина. Пока они торговались. Шевченко узнал об этом и, воображая, что может ожидать его, бросился к Брюллову, умоляя – спасти его. Брюллов сообщил об этом В. А. Жуковскому, а тот Императрице Александре Федоровне. – Энгельгардту дано было знать, чтоб он приостановился с продажею Шевченко.
В непременное условие исполнения ходатайства за Шевченко Императрица требовала от Брюллова окончания портрета Жуковского, давно уже Брюлловым обещанного и даже начатого, но заброшенного, как это очень часто бывало с Брюлловым. Портрет вскоре был окончен и разыгран в лотерее между высокими лицами Императорской фамилии. – Энгельгардту внесены были деньги за Шевченко.
Нужны ли тут какие нибудь комментарии?…
Люди добрі вдумайтесь про що ви сперечаєтесь. Ви вважаєте звичайною справою торгівлю людьми. Шевченка интелігенція царської Росії вважала товаром на рівні з собаками. Ви тільки на хвилинку представте себе в шкурі кріпака. І ви після цього гордитесь поступками работорговців?
Укладачі Хартії наголосили: «Аби стати вільною, людині не треба проводирів. Ані найталановитіші лідери, ані інтелігенція, ані жодна соціальна група не здатні привести людину до щастя і свободи. Справжнім проводирем людини є лиш особисте осмислене зусилля. Це не зробить хтось інший. Це можете зробити лише Ви».
nnn1, Верно за Нас никто ничего не сделает.
Но спор начался из -за того что жители хутора СВАБАДА начали ПОБОЮВАТИСЯ что кто-то может прикарманить бюджетные средства на строительстве различных мемориалов да к тому-же на могиле самого ШЕВЧЕНКО.
Вопрос а чё раньше не ПОБОЮВАЛИСЯ когда пчеловод с кумом своим на реконструкции музея годами бабло рубили ?????????
Депутат в том то и дело что могут. Могут защитить украинцев и словом и делом. Вспомните хотя бы ублюдков из БРДМа которых Свободовцы быстро поставили в стойло несмотря на то что они прятались за бронёй. Да и титушкам не раз наваляли. Вспомните кто защищал каневчан от "журналистов" на последних выборах.
Хто за незалежність рідного народу,
Той - за Свободу!
Хто за міцну національну згоду,
Той - за Свободу!
Хто за єднання Заходу і Сходу
Той - за Свободу!
Хто не хохол, не хрунь, не наймит зроду,
Той - за Свободу!
Хто бачить наскрізь виродка заброду,
Той -за Свободу!
Хто не підгавкує чужинцям на згоду,
Той -за Свободу!
Хто на Вкраїну у вогонь і в воду,
Той -за Свободу!
Хто українець зверха і знизу,
Той - за Свободу!
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]