ПРОМОВА ПАПИ ФРАНЦИСКА ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ З АРГЕНТИНСЬКОЮ МОЛОДДЮ

Дякую, дякую, що ви є тут, дякую, що приїхали… дякую усім, хто зібрався всередині, і особливо тим, хто залишився ззовні. Кажуть, що ззовні є близько тридцяти тисяч. Я вітаю їх звідси. Вони стоять під дощем.. дякую за цей знак вашої близькості, дякую, що приїхали на Всесвітній День Молоді. Я попросив др. Ґасбаррі, котрий є організатором моєї поїздки, пошукати місце, де я б міг з вами зустрітись, і він за півдня усе вирішив. Я хочу прилюдно подякувати др. Ґасбаррі за усе, що йому вдалося сьогодні зробити.

Дозвольте сказати вам яких наслідків я очікую від Всесвітнього Дня Молоді: я надіюсь, що підніметься шум. Тут буде шум, я цілком упевнений. Тут, у Ріо, буде багато шуму, в цьому немає сумніву. Але я хочу, щоб ви дали про себе чути у ваших єпархіях, я хочу, щоб шум вийшов назовні, я хочу, щоб Церква вийшла на вулиці, я хочу, щоб ми протистояли усьому світському, усьому статичному, усьому комфортному, усьому, що пов’язане із клерикалізмом, усьому, що може змушувати нас замкнутися у самих собі. Парафії, школи, інститути створені для того, щоб виходити назовні… якщо вони не роблять цього, то стають неурядовими організаціями, а Церква не може бути такою. Нехай єпископи і священики вибачать мені, якщо хтось з вас опісля створить якесь замішання. Це моя порада. Дякую за усе, що ви можете зробити.

Дивіться, на даний час, я вважаю, що наша світова цивілізація вийшла поза свої межі, вона вийшла поза свої межі, бо перетворила гроші на бога до такої міри, що зараз ми стикаємось із філософією і практикою, що виключають дві крайні точки життя, які є найбільш сповнені обіцянкою для народів. Вони, очевидно, виключають пристарілих. Можна легко подумати, що існує свого роду прихована евтаназія, тобто ми не дбаємо про пристарілих; але існує і культурна евтаназія, оскільки ми не дозволяємо їм говорити, не дозволяємо їм діяти. Також існує виключення молоді. Відсоток молодих людей, які не мають роботи, не мають праці, є дуже високим, і ми маємо покоління без гідного досвіду, отриманого через працю. Іншими словами, ця цивілізація змусила нас виключити два вістря, що складають наше майбутнє. Щодо молоді, вони повинні виринати, повинні заявити про себе, вони повинні виходити і боротися за цінності, боротися за ці цінності; а старші повинні промовляти, старші люди повинні промовляти і вчити нас! Передавати нам мудрість народів!

Серед аргентинського народу я від щирого серця прошу старших: не переставайте бути культурною скарбницею нашого народу, скарбницею, яка передає справедливість, передає історію, передає цінності, передає пам’ять народу. А всіх інших прошу не чиніть опір старшим: дозвольте їм промовляти, слухайте їх і просувайтесь вперед. Але знайте це, знайте, що на даний момент ви, молодь і старші, приречені на однакову долю: виключення. Не дозволяйте, щоб вас виключали. Це очевидно! Саме тому я вважаю, що ви маєте працювати. Віра в Ісуса Христа – це не жарт, це щось дуже серйозне. Те, що Бог прийшов, щоб стати одним із нас, це просто шокуюче. Те, що Він помер на хресті – шок. Це шок: шок Хреста. Хрест продовжує шокувати. Але це єдиний гарантований шлях, шлях Хреста, шлях Ісуса, шлях Утіловлення Ісуса. Прошу вас, не розбавляйте свою віру в Ісуса Христа. Ми розбавляємо фруктові соки – апельсиновий, яблучний чи банановий – але прошу вас, не пийте розбавлену форму віри. Віра є повна і цілісна, її не можна розбавляти. Це віра в Ісуса. Це віра в Сина Божого, що став чоловіком, Котрий полюбив мене і за мене помер. Отже: нехай вас почують; дбайте про старших і молодих; не дозволяйте, щоб вас виключали і не дозволяйте, щоб виключали старших. По-друге: не «розбавляйте» свою  віру в Ісуса Христа. Блаженства: Що нам робити, Отче? Дивіться, читайте Блаженства: це вам допоможе. Якщо ви хочете знати, що вам дійсно треба робити, прочитайте Матея 25 главу, що є стандартом, по якому нас будуть судити. У цих двох точках полягає ваш план дії: Блаженства і Матея 25. Вам більше не треба нічого читати. Я прошу вас від усього серця. Добре, дякую, що наблизились до мене. Шкода, що ви усі загороджені, але скажу вам одну річ. Я відчуваю наскільки неприємно бути загородженим. Я розумію вас. Я б хотів підійти ближче до вас, але розумію, що з питань безпеки, це просто неможливо. Дякую вам, що прийшли, дякую, що молитесь за мене; прошу вас про це від усього серця, я цього дуже потребую. Я потребую ваших молитов, я їх дуже потребую. Дякую вам за це. Отож, хочу уділити вам своє благословення, а потім ми благословимо ікону Богородиці, яка подорожуватиме по усій Республіці. А також Хрест Св. Франциска, який вирушить в цю ж місійну подорож. Але не забувайте: нехай про вас почують, дбайте про ці дві крайні точки життя, дві крайні точки історії народів: старших і молодих; і не розбавляйте свою віру. А тепер помолимося молитву на благословення ікони Богородиці, а потім я уділю вам Благословення.

Встаньмо для благословення, але спершу я хочу подякувати Архиєпископу Аранседо за його слова, бо мені забракло добрих манер подякувати йому раніше. Дуже дякую за ваші слова!

Дуже вам дякую. Побачимося найближчими днями. Нехай Бог вас благословить. Моліться за мене. Не забувайте!

Джерело: http://popefrancis.org.ua