Шановна редакція! Як передплатник газети “Незборима нація” та ваш однодумець, хочу запропонувати слова пісні, що написав у жовтні 1948 року в час “буяння і розквіту” кривавої імперії. Пісня співається на мотив “Ой у лісі, на полянці…” Батько і мати за Уралом У муках конають, А я в рідній Україні Волю здобуваю. Кулемет для мене батько, А граната – мати. Всі до волі перепони Буду я долати. Буду нищить окупантів За Вкраїну милу, Буду нищить душогубів, Доки не загину. Україно, мати рідна, Мила Україно, Я за тебе присягнувся, За тебе й загину. Буде колись Україна, Вільна і багата, Без кайданів Московії І “старшого брата”. Микола МІЩЕНКО, ветеран Другої світової війни с. Переяславське Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. Пам’яті померлих у 1933-му однокласників Сонцями розквітли кульбаби, До болю так хочеться жить Й не страшно покійниці баби, Що пухла в травиці лежить. Мені б лиш доплентать до школи На той передсмертний урок, Зіниці наповнились болем З напливу червоних зірок. А вітер поборює тіло В задушливім ритмі тремтінь, Воно уже вкрай зголодніло, І я не людина, а тінь. Мені б лише три дні дожити До шляху прямого у степ, Де вітер вколисує жито І сила в колоссі росте. Мені б лиш вернутись додому, Втекти ще хоч трохи, на крок... За партами друзі в судомах Останній вивчають урок. Про те, як вождя прославляти. (О, помсто, йому не пробач!...) Зостанусь навіки проклятим, Якщо позабуду їх плач. Михайло ІВАНЧЕНКО 1997 р.
Нагадуємо читачам “Незборимої нації”, що без їхньої підтримки газета виходити не зможе. Передплачуйте “НН” і надалі. Привітайте “НН” пожертвою на прес-фонд. Приєднайте нового передплатника “Незборимої нації”.
Джерело інформації: http://www.geocities.com/nezboryma_nacia/11_06/zmist.html |