Шприци на дитячих майданчиках у Каневі

Одного вечора дві 4-річні дівчинки гралися на дитячому майданчику по вулиці 206-ї дивізії. За кілька метрів від них ділилися “досягненнями” своїх малюків матусі: Ганнуся рахувати до десяти навчилася, а Даринка вже казочки сама бабусі розповідає. Та раптом дівчинка заплакала і стала стрибати на одній ніжці. Перелякана мама кинулася до неї, зняла босоніжки і побачила у донечки на п’ятці кров. Неподалік валявся використаний шприц. Батьки Ганнусі, поклавши у пакет знайдений шприц, відразу ж повезли дитину до Канівської райлікарні. Звідти їх направили до обласної лікарні. Там у дівчинки взяли кров, поставили на облік до групи ризику щодо ВІЛ-інфекції, взяли на дослідження шприц.
Цей випадок – не вигадка. Стався він у Каневі трохи бі-льше місяця тому. Ще близько п’яти місяців батьки цієї дівчинки житимуть у тривозі і невідомості, поки обласна лабораторія не дасть такий довгоочікуваний висновок: ВІЛ-інфекції в крові дівчинки не виявлено. А якщо, не дай Боже, навпаки?
Ми чи не щодня у під’їздах будинків, на пляжі, на вулицях, у парках і скверах зустрічаємо використані шприци, залишені наркоманами. Зрозуміло, наркозалежними не народжуються, ними стають. Багато канівчан знають місця “тусовок” любителів дур-зілля і так званих наркоділків, знають їх в обличчя. Але вдіяти щось самостійно не можуть.
А наркомани і наркоділки розпоясуються все більше і більше: роз’їжджають на дорогих іномарках, вечорами веселяться у барах, збувають по всьому місту і навіть вдома «наркоту». Усі про це знають. Та нікому чомусь до цього немає діла. Хоча, якщо бути точним, їх затримують на кілька днів. Проте згодом вони знову з’являються в місті і продовжують творити свою “чорну” справу. Скільки лиха вони принесли у сім’ї, скільки сліз пролито нещасними матерями, дітей яких наркоділки “посадили на голку”. Дехто з батьків, чиїх дітей погубили наркотики, перебуваючи у крайньому розпачі, готові хоч сьогодні чинити самосуд над постачальниками наркотиків.
Сьогодні у великих містах молодь, протестуючи проти засилля наркоманії, виходить на мітинги і демонстрації. Невже будемо мовчати ми, канівчани? Невже ми байдужі до долі наших дітей і онуків? Адже сьогодні ось постраждала Ганнуся, а завтра на її місці може бути інша дівчинка чи хлопчик або вже й доросла молода людина, яка, не знайшовши підтримки чи порозуміння в родині, знайде її у наркотиках.

Мешканці вулиць Енергетиків та 206-ї дивізії (всього 10 підписів)

Від редакції: Про життя наркоманів, страшні наслідки від вживання наркотиків, відповідальність суспільства перед майбутніми поколіннями дивіться тут http://nevsedoma.com.ua/index.php?newsid=17918

Джерело: "Дніпрова Зірка".