Повертаючись з мотофестивалю "Тарасова гора", у ДТП загинув режисер Андрій Санін
У ДТП на трасі Київ-Дніпропетровськ загинув один із найвідоміших українських режисерів кіномонтажа Андрій Санін. Він працював над фільмом Мамай, котрий було номіновано на Оскар як кращий іноземний фільм, повідомляє Мagnolia-tv.
Нагадаємо, що ДТП трапилась 7 червня о 15.10 на 10 км автодороги Київ – Дніпропетровськ, неподалік від села Городище. Водій «Cheri Eastar», рухаючись в напрямку Черкас, зіткнувся з трьома мотоциклами: Suzuki, Honda VТ-750 і Honda СТ.
В результаті ДТП, два водія мотоциклів Suzuki і Honda від отриманих травм загинули на місці пригоди. Ще один водій мотоцикла Suzuki, водій автомобіля Cheri та четверо пасажирів відбулися травмами різного ступеня важкості.
За інформацією ДАІ за кермом автомобіля перебувала жінка котра не впоралася з керуванням. Однак версія очевидців аварії істотно відрізняється від інформації правоохоронців. Вони кажуть, що водій автомобіля грубо порушив правила – пішов на обгін у забороненому місці, виїхав на зустрічну смугу, і лоб-в-лоб зіткнувся з байкерами.
8 червня у дорожньо-транспортній пригоді загинув режисер кіномонтажу Андрій Санін, брат кінорежисера Олеся Саніна, повідомляє sumno.com.
Трагедія трапилася на дніпропетровській трасі недалеко від Києва. Легковий автомобіль збив чотирьох байкерів, що їхали колоною. Лише одному мотоциклісту вдалося утриматися на дорозі, решта злетіли в кювет.
Як з'ясувалося, за кермом автомобіля була жінка приблизно сорока п'яти років. За інформацією ДАІ, жінка не впоралась із керуванням. Версія очевидців аварії свідчить про зовсім про інше. Вони кажуть, що водій автомобіля грубо порушив правила - пішов на обгін у забороненому місці, виїхав на зустрічну смугу і лоб-у-лоб зіткнувся з байкерами.
Андрій Санін за життя змонтував величезну кількість музичних кліпів, документалок та коротких метрів, пише sumno.com. Разом із братом працював над художнім фільмом «Мамай».
«Телекритика» висловлює співчуття близьким та рідним Андрія.
МАМАЙ Олеся Санiна. Питання ідентичності: номадизм чи доместикація?
Автор: Андрій Рэпа
Дата размещения материала на сайте: 6 апреля 2004
Для зачину — дитячі очі, що запитують: Чому на запитання «хто ми такі?» не звертаються до сучасності, до сьогоднішньої людини, а звертаються до сивої давнини, якої ніколи не було насправді?
Основна тема фільму — конструювання ідентичності з характерними для цього процесу питаннями: «хто ми?», «чиїх батьків ми діти?», «що є наше?». Через міф та історію фільм вводить глядача в уявні простори, утворює ментальні карти зустрічей, продукує місця неможливої пам'яті (насамперед це — степ, але й печера як архаїчний образ пам'яті). Власне, проблемою національно-історичної ідентичності переймаються не тільки незалежні художники, як-от Олесь Санін у своїх фільмах, але й бюрократична система влади, для якої конструювання нової «ліберально-націоналістичної» ідеології є приоритетним напрямком інвестицій та пропаганди. Максимально спрощуючи, культурна політика експлуатує два протилежні та взаємно обернені «традиційні» образи «українця». Перший «українець» — консервативний і пасивний чи то гурман, чи то бідолаха, condition humaine якого закручений навколо мало не буддистської абсолютності «садку вишневого коло хати». Це радше аполітична та жіночно-доярська Україна. Поряд з нею лихоманить Січ, де максимально виповнюється революційний, навіть анархічний, образ волелюбного козака-звитяги, який — як у пісні про Сагайдачного — «проміняв жінку на тютюн та люльку» (щоправда, у фільмі все навпаки: це жінка вчить Мамая палити — о, як він закашлявся, це дитя природи!), дременув у степ назустріч свободі та геройству. Фільм Саніна ніби-то намагається радикалізувати цей другий аспект українця, аби бути опозиційним до зачовганих шароварних «лубків» Влади, яка постійно намагається конструювати ідентичність українця в «оприроднюючих» (буцім, ви ж бо завжди такі були), генетичних термінах. Однак фільм вийшов за логікою своєю таким, щоб обов'язково ввійти у пантеон великих фільмів і сподобатись і «вашим» (офіціозу та Заходу), і «нашим» (інтелектуальним критикам і патріотам).
У цьому фільмі симптоматично «витіснено» Захід, хоча стрічка принципово орієнтована на «європейського» глядача. Хоча репрезентація Сходу породжена якраз західноколоніальною системою уявлення про Схід, тим, що з певного часу зветься «орієнталізмом». Як ідеологія «орієнталізм» (для порівняння — у філь-мах Е. Кустуріци не побачиш сучасного життя на Балканах, а скоріше якийсь карнавальний «балканізм», завдяки якому Захід дізнається щось про ту «пропащу» частину світу) разом з неоліберальним бумом на постмодернізм отримав вираз у формі гри в «номадизм» (децентрація (Дерріда), лінії втечі (Дельоз), «феєрія байдужих поверхонь, позбавлених ієрархічності» (Бодрійяр) тощо). Східний степ асоціюється зі свободою, вільним ковзанням позначників, втратою стабіль-ної ідентичності (Мамай — це ікс, він не може розповісти свою історію, більше того, йому ніяк не дають цього зробити). Мамай — Ніхто, однак не в сенсі батька європейського Просвітництва Одісея, який входить у контакт з міфічним простором архаїки, обдурює й хитромудро маніпулює її хтонічними силами (згадаймо, як кмітливо він пошив у дурні циклопа Поліфема, коли на запитання «ти хто?» відказав: «Ніхто!», тим самим використовуючи і трансгресуючи непорушні закони символічної природи міфу), але він Ніхто як tabula rasa, як добрий дикун Жан-Жака Руссо. Одісей-Просвітник, Одісей-Гуманіст породжує іншого Ніхто, який ніби й вийшов зі світу хтонічних істот підземелля, з черева самої природи, однак цей живіт запліднений пролетарською фабрикою і жагою до свободи, і Мамай німотствує, витісняє у несвідоме своє минуле, аби покласти початок «роду, якому нема переводу», аби відродитися в череві жінки, стати міфічним пращуром (вбитим батьком-анархістом) для своїх осілих «доместикованих» нащадків з садком вишневим коло хати.
зы: доколи исче мы будем таким селом что бы гордиться фильмом который "ажнаминовалсянаоскар" понятное дело нихера не выиграл и его толком то никто и не смотрел.... аж завыть хочеться
А якби в аварії загинула проста людина, ви б так же "умнічали"? Мабудь не звернули б уваги. І тому мені дуже жаль і не тільки людей, які загинули, а й вас.........
читай внимательно посты: жаль людей, а не режисера фильма, жаль васю который не может понять самого простого, жаль китайцев и наших что им приходиться ездить на таких машинах. И вобще, хороший совет не возражай васе, заминусует в гамно и никакие модераторы не помогут.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]