Українське націоналістичне підпілля не було таким єдиним, яким ми його уявляємо сьогодні. Про це історик і журналіст Данило Яневський розповів на презентації своєї нової книги "Проект Україна : Жертва УПА, місія Романа Шухевича".
Він вважає, що Степан Бандера не відіграв приписуваної йому сьогодні провідної ролі в націоналістичному підпіллі, навіть називає її деструктивною.
"Не існує документів, які свідчили б бодай про якусь участь Бандери в українському націоналістичному русі після 5 липня 1941 року, тим більше в озброєному підпіллі. Є один документ, написаний Шухевичем (він був перехоплений НКВС.), де він пише своїм колег: "Ви нам свого Славка більше не присилайте. Він є провокатором". Степана Бандеру просто штучно натягнули в український націоналістичний рух. Перший камінь заклав сам Шухевич, до речі, написавши свого часу, що УПА виросла під проводом Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери. Чому він це написав і чи є цей документ оригінальним, чи був потім сфальшований, я не знаю. І це все, що відомо про участь Степана Бандери в націоналістичному русі".
Яневський пояснює виникнення ОУН Бандери роботою спецслужб Третього Райху з метою дестабілізації ситуації на території Польщі.
"На початку 1940-го територіальне управління СД в Кракові зібрало 14 людей, з яких 9 були члени ОУН, яких німці тільки-но випустили з в'язниці, і 5 громадян Райху і вони проголосили себе ІІ Великим збором ОУН, - розповів історик. - При цьому ІІ Великий збір ОУН був у 1939-му. На той момент ще був живий Андрій Мельник, голова ОУН, до якого прийшов Степан Бандера з клаптиком паперу і сказав: "Від сьогоднішнього дня ви не є головою ОУН". Той запитав чому. Бандера відповів, що має на це постанову. А хто підписав цю постанову? Мельнику пояснили, що це "не його собача справа". Більше того, цей ІІ Великий збір ОУН Степана Бандери — це єдиний за 12 років політичний захід не націонал-соціалістичної партії Райху. Ви вірите в такі збіги? Я не вірю. Кожен з тих 14 людей був в СД, а потім їх випускали. Вони там не чай пили, звісно. Навіщо це було потрібно? Німці окупували Польшу і не знали що робити з поляками. Їм потрібен був подразник, щоб різати їх. Мельник відмовився йти на конфлікт з поляками, тому вони й обрали Бандеру, цих 14 людей і назвали їх ОУН. Ви вірите, що на окупованій німцями території за півроку можна створити розгалужену підпільну партійну мережу? Я не вірю Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/history/_stepan-bandera-vidigrav-destruktivnu-rol-dlya-oun-yanevskij/464186">Gazeta.ua</a>
Крім того, дослідник підкреслив, що розкол, який стався в ОУН, носив радше персональний чи диверсійний, ніж ідеологічний характер.
"Мельник написав офіційного листа на підставі діючого статуту ОУН і віддав Степана Бандеру і Ярослава Стецька під суд ОУН, а він засудив їх до смертної кари. І це є причина, яка пояснює чому вони різались і ріжуться до сьогоднішнього дня", - додав Яневський.
Наостанок Данило Яневський наголосив на тому міфі про велику роль Бандери, який сьогодні є панівним у суспільстві:
"Ті люди, що воювали, якщо уважно читати документи, не називали себе бандерівцями. Вони казали "повстанці", "наші хлопці" тощо. Зрештою українських повстанських армій було мінімум шість, а не одна. Першою була армія Бульби-Боровця. Друга виникла в Херсоні у лютому 1942 року, командував нею "Конрад". Третя — Перегірняка, четверта - Крячківського, п'ята — Луцького і нарешті шоста — Шухевича. В кожному регіоні діяла своя УПА". Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/history/_stepan-bandera-vidigrav-destruktivnu-rol-dlya-oun-yanevskij/464186">Gazeta.ua</a>
Услуга за услугу, Vovk, - ты СВОИХ героев хоть на стенку цепляй, хоть к заднице прикладывай в лечебных целях.
А нам их не подсовывай, тогда и цепляться не будем.
Ну що, Vovk, не подобається правдонька? Оченята ріже?
З Бандерою - до галичан. Там такий герой за перший сорт піде. Але тут вам не там.
А Тарасова земля - не місце для оспівування галицького авантюриста!
Крапка.
Довідка для українофобних опонентів: бандерівці, упівці вчилися воювати на досвіді партизанів 20-х років з Холодного яру, що на Черкащині(читайте Горліса-Горського "Холодний яр"), так що не жахайте українців українськими бандерівцями. А ваш герой мікі-маус. Мовчіть, позорні.
Одна Нація - один Націоналізм = в такому разі Націоналізм - сила.
В українському націоналізмі так було до загибелі Євгена Коновальця у травні 1938 року. А після цього, нажаль, був розкол. А коли таке трапляється, звинувачувати в розколі лише одну з сторін не є об'єктивним. Тож деструктив в ОУН був, який закінчився розколом і, відповідно, послабленням Організації, яка вже не була монолітною, єдиною.
Олександр Скорина, а что вы скажете про Тараса(Бульбу) Боровця,и его взгляды ,и мнение об УПА(б)и их методах ведения освободительной войны,с немцами,и советами.
aspid, вибачте, невідкладних справ - море. Може вночі, якщо погода не заломить моє здоров'я, скажу про Бульбу-Боровця.
Я "влетів" на сайт, спровокований розв'язаним язиком Влада01. Хлопець просить неприємностей. Якщо допускати зароблені образи, то всерівно потрібно відчувати межу. Хай докаже хоть на одного учасника дискусій, що він НАЦИСТ. Всі, на кого він збирається це довести, відкриють йому своє ім'я.
Aspid,15 березня 2013, 19:16:
«Олександр Скорина, а что вы скажете про Тараса(Бульбу) Боровця,и его взгляды ,и мнение об УПА(б)и их методах ведения освободительной войны,с немцами,и советами.»
Відповім Вам так. Я маю у власній бібліотеці видану у 1996 році журналом “Дніпро” (№7-8) книгу спогадів отамана Тараса Бульби-Боровця “Армія без держави. Слава і трагедія повстанського руху”. Відчуваю, що ви знайомі з цим історичним твором. Цитую я його нижче не набираючи з клавіатури, а копіюючи цитати з інтернет-ресурсу. Тож спогади піонера української партизанської боротьби кожен бажаючий може прочитати самостійно.
Думаю, що Вас мають приваблювати такі думки з Передмови до виданої у Канаді у 1981 році книги Тараса Бульби-Боровця:
“Не зважаючи на поділ українських політичних сил, ні на погані перспективи на нашу перемогу в боротьбі з двома великими тоталітарними „визволителями" — комуно-московським імперіялізмом та гітлерівським націонал-соціялізмом — кращі сини і дочки українського народу почали ставити рішучий опір обом непрошеним гостям.
Піонером української партизанської боротьби з обома напасниками став виходець з нашого романтичного Полісся, Отаман Тарас Бульба-Боровець.
Тоді, як на західніх землях України большевицькі посіпаки вишукували, арештовували і масово винищували українських патріотів, Отаман Тарас Бульба переходить в 1940 р. німєцько-совєтський кордон біля Володави, пробивається на рідні місця на Поліссі і гуртує поліщуків на боротьбу з окупантами.
Українська Повстанська Армія почала своє існування з першого дня німецько-совєтської війни з 22 червня 1941 р. В цей час лідери голосного, урапатріотичного середовища, надіючись на добру ласку нацизму, вважали партизанку недоцільною і називали партизан „аґентами Сталіна та Сікорського".
Лише в 1943 році „проснулися" творці львівської „держави" під німецькою окупацією і побачили, що партизанська боротьба проти обох окупантів — це конечна потреба.
У своїх спогадах Отаман Бульба-Боровець доступною, легкою мовою, крок за кроком розповідає про своє життя і боротьбу з ворогами України під час Другої світової війни. З цих спогадів виступає ясно і переконливо постать талановитого партизана, хороброго командира, прямолінійного, щирого, самовідданого патріота України, чудового організатора, дипломата, і майстерного розповідника про повстанський рух в Україні під час Другої світової війни.
Отаман Бульба-Боровець, не зважаючи на чимало недоліків та помилок Уряду УНР, з уваги на органічну потребу історичної переємности в державно-творчому процесі, стає на службу Уряду УНР в екзилі і очолює новий етап визвольної боротьби України. Та не лише потреба історичної переємности й тяглости української державности підказали майбутньому партизанському лідерові продовжувати боротьбу з окупантами під освяченими українською кров'ю прапорами Петлюрівського руху.
Гострий і проникливий ум майбутнього стратега партизанської війни виявив неабияке ясновидство, і він став воїном такої України, де шанувалася б гідність і воля „найменшого брата", де шанувалася б мораль та етика, де була б відсутня фанатично-порожня хвалькуватість, загумінковість, вузький провінціялізм і хронічний примітивізм. Тарас Бульба-Боровець не жалів свого здоров'я, ні свого життя, борючись за таку Україну, в якій пануюча більшість шанувала б і не нехтувала б думок та почувань меншости. Він сотні разів дивився смерті в вічі, відбув польський і німецький концентраки, пережив муки й знущання за таку Україну, в якій, мов у дзеркалі, відбивалися б широкий діяпазон української вільної душі, християнські чесноти, вільна воля, любов, щирість, лагідність і доброзичливість.
Час партизанської боротьби України за право українців бути господарями на своїй землі — це час тоталітаризмів. Якщо політичні школи того часу бачили в націоналізмові вершок державно-визвольного та державно-творчого думання, а в комунізмові — протилежність націоналізму, то Тарас Бульба-Боровець схему світоглядових вартостей розглядав під цілком іншим кутом. ВСЕ, ЩО ТХНЕ ФАНАТИЧНИМ ВОЖДИЗМОМ, ЯЛОВИМ, ХОЧ І ТРІСКОТЛИВИМ НАЦІОНАЛІЗМОМ, ВІН СТАВИВ НА ЛІВУ СТОРОНУ СВІТОГЛЯДОВОЇ ГРИ. СЮДИ СТАВИВ ВІН ТАКОЖ КОМУНІСТИЧНУ, ЧИ ЦЕЗАРІВСЬКУ ДИКТАТУРУ. Бо, на його думку, для пересічної людини немає різниці, хто відбере їі волю комуніст чи нацист. На праву сторону гри ставив він повну відсутність влади анархію. На середину цього спектру Тарас Бульба-Боровець ставив республіканську державу з наявними в ній обмеженнями та застереженнями, що ґарантували б волю, права й вільну ініціятиву всіх громадян Української Республіки.
Виходячи з такого немарксистського розуміння правиці та лівиці, він став на шлях служення ідеї українського націоналізму з людським обличчям — у формі Української Народньої Республіки, стягаючи на себе напади та ненависть усіх тоталітаристів, починаючи від комуністів та нацистів і кінчаючи доморослими імітаторами патологічного вождизму. Із спогадів Тараса Бульби-Боровця довідуємось про доброту, вирозумілість, батьківську любов до своїх партизан, про лагідні взаємовідносини з своїми побратимами по зброї, відсутність бажання робити себе вождем, чи нав'язувати комусь свою волю.”
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]