САКРАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ СИМВОЛІВ УКРАЇНИ

Ще за 500 років до народження Христа, до початку нашої ери, Конфуцій сказав: «Світом правлять не слова і закони, а знаки і символи». І дійсно, символіка нас оточує на кожному кроці повсякденного життя. Від звичних та традиційних емблем різноманітних фірм, торгових марок, учбових закладів, родових гербів, до обов'язкових атрибутів кожної незалежної держави – прапора та герба. Герб та прапор країни мають собою являти не стільки знак розрізнення у спільноті інших держав, а відображати саму сутність тієї землі на якій проживає її народ. Його світогляд, його місце на планеті. Врешті решт його історичну місію. Ще за 500 років до народження Христа, до початку нашої ери, Конфуцій сказав: «Світом правлять не слова і закони, а знаки і символи». І дійсно, символіка нас оточує на кожному кроці повсякденного життя. Від звичних та традиційних емблем різноманітних фірм, торгових марок, учбових закладів, родових гербів, до обов'язкових атрибутів кожної незалежної держави – прапора та герба. Герб та прапор країни мають собою являти не стільки знак розрізнення у спільноті інших держав, а відображати саму сутність тієї землі на якій проживає її народ. Його світогляд, його місце на планеті. Врешті решт його історичну місію. Шановні земляки, беремо на себе сміливість стверджувати, що саме Українська державна символіка відображає те першоджерело створення світу, незалежно від різноманітних релігійних напрямків та політичних вподобань. В даному випадку, матеріалом для аналізу, виступав український фольклор, археологічні знахідки, свята, традиції. Ніхто не буде мабуть заперечувати, що початок історії нашого народу, не обмежується 24 серпням 1991 року. Навпаки - це цілі тисячолітні пласти. Починаючи від різноманітних культур, що населяли територію сучасної України, з часів Трипілля до наших днів. Наш прапор: цікава навіть сама топономіка цього слова, префікс «ПРА», вірогідно має зв'язок з латинським «PARA» - надзвичайний, величний. Маємо аналогічні слова – пращур, прадід, правда і прапор. Приємно відчувати навіть в самому цьому слові нашу самобутність, адже не має нічого запозиченого від англійського FLAG – флаг російською. Але наше знамено, цікаве не лише за цією характеристикою. Як всім відомо, наш прапор має жовто-блакитні кольори, які складаються з двох рівних частин. Рівність – перевага не надається ні одному, вони рівнозначні як дві сили, від яких залежить в подальшому вся кольорова гама планети. Згадаймо перші класи середньої школи, уроки малювання, змішуючи кольорові акварелі в певній послідовності ми навчалися відтворювати веселку, і починали із жовтого і блакитного, тільки їхнє поєднання давало зелений колір, визнаний у всьому світі як колір життя. Тільки подальше використання вже цих трьох кольорів народжувало все те різноманіття барв, що зараз оточує нас навкруги, але перші, ті що є основою – це жовтий і блакитний. Таким чином, і я вважаю ми дійшли згоди, що наший державний символ, прапор, у поєднанні своїх барв – це першоджерело всього живого на Землі, це символ початку. Прапор був ще і тим символом, який під свої кольори мав стягнути людей в тяжкі часи в одне місце, наприклад збір війська на полі бою. Звідси ще одне його означення стяг, те що стягує. Коли починалсися чорні дні і години війни для нашого народу, не раз ми чули ; “і почорніли води, і кровью налилося сонце.....”, отоді й мінялися наші жовто-блакитні кольори, піднімався червоно-чорний стяг. Що ж собою являє український герб – Тризуб, таке неординарне зображення. За одними твердженнями в ньому вбачають аналогію з тризубцем античного Посейдона, бога морів, за іншими – зброю індуського бога Вішну, чи певну родову руну князів та ще безліч версій його походження. На мій погляд насправді все набагато простіше і величніше. Насамперед спробуємо внести одну поправку: саме слово Тризуб не є власною назвою цього - одного з трьох найдавніших символів планети. Історія нашого народу має значно глибше коріння, так як і частина його духовного чи релігійного життя. На жаль в 988 році, після хрещення Русі, будь які згадки про наше минуле було втрачено, за виключенням одного, що на цій території жили грубі неотесані варвари і вели грішний спосіб життя. Не будемо обговорювати цілі і задачі духовенства того часу на яких народ покладав справу писати нашу історію. Але ось, що цікаво, Візантійські священники, описуючи життя та уклад слов’ян, вказують на те, що слов’яни народ поганський і живуть не за законами великої імперії і Богоподібного Базилевса, а поклоняються рікам та лісам, але на відміну від інших народів знають і розуміють єдиного Бога, як творця Всесвіту та всього живого, якого РОДОМ величають. Як говорять дохристиянських міфи та легенди, Світ було створено єдиним творцем в подобі СОКОЛА, ім'я якому РОД, (народив Сокіл-Род, Яйце-Райце землю і заселив її). Ми добре знаємо Великодні свята з писанками та крашанками, і всі ми до цього часу прямо чи опосередковано згадуємо РОДА, в українській мові існують такі головні слова РОДина, наРОДження, приРОДА, РІДний та безліч інших. І таким чином детальніше вивчаючи зображення нашого герба, легко помітити його схожість з птахом, два крила, хвіст, овальний корпус тіла (яйце в середині) – це і є те стилістичне зображення сокола у класичному своєму леті. Те саме зображення єдиного творця всього Всесвіту, якого знали наші пращури за багато тисячоліть до біблійного пророка. Зображення яке відображає три божественні сутності, відомі всьому світові, одна з власних назв РОДА в переказах Велесової книги – Траян, Трисуття, всім відома Свята Трійця. Отже наший герб і прапор, це і є зображення єдиного БОГА, до якого так намагаються дійти всі народи. І відтворений він на кольорах початку життя - жовтому і блакитному. Не думаю, що в такому трактуванні державної геральдики є якась крамола, ми маємо найдавнішу і можливо наймогутнішу символіку в цілому світі, не побоюсь цих слів – першоджерело основи буття. Важливим є і той факт, що Род мав своє місто на Землі, це славнозвісний літописний Родень, який був розташований на Княжій горі біля Канева, це тут, поруч на Чернечій горі ховали ми своїх гетьманів, а пізніше і заповів спочити навічно в Україні Великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко. Щиро бажаю відчути всім людям України, а особливо канівчанам гордість за свою землю, свій народ, та належність до нього, символами якого є світ з початку часів і сам творець. СЛАВА УКРАЇНІ!