З Програми ВО "Свобода" (чинної)
Програма захисту українців VI розділ...
VI. Історична справедливість. Тяглість державотворення та подолання наслідків окупації
1. Вказати у Конституції України, що правонаступність сучасної Української Держави була започаткована ще в Київській Русі, продовжена Галицько-Волинським князівством, Козацькою Республікою періоду Гетьманщини, Українською Народною Республікою, Західно-Українською Народною Республікою, Карпатською Україною та Українською Державою, відновленою Актом 30 червня 1941 року та що Незалежна Україна постала як наслідок понад трьохсотлітньої національно-визвольної боротьби українців.
2. Визнати факт окупації України большевицькою Росією 1918–91 рр., наслідком чого став безпрецедентний геноцид українців.
3. Добитися від Верховної Ради України, ООН, Європарламенту, парламентів країн світу визнання геноциду українців у ХХ ст., в результаті якого знищено 20,5 млн. українців, злочином проти людства (терор і пограбування мирного населення під час війни большевицької Росії проти УНР 1918–21 рр.; розкуркулення та насильницька колективізація; штучні голодомори 1921, 1932–33, 1947 років; кілька хвиль фізичного знищення української еліти у 1920–30–40 та 1970-х роках; фізичне знищення мирного населення у воєнний період; примусове вивезення українців на чужину; операція "Вісла"; мордування у в'язницях та знущання методами каральної психіатрії з українських патріотів аж до розпаду совєцької імперії; пограбування народного господарства, історичних та культурних цінностей; пограбування та нищення українських церков; переслідування за національною та релігійною ознаками; планомірне нищення української культури та мови, тотальна русифікація).
4. Відкрити всі архіви ВЧК-ҐПУ-НКВД-МҐБ-КҐБ, які зберігаються у Центральному архіві та обласних архівах Служби безпеки України.
5. Поновити кримінальну справу за фактом Голодомору 1932–33 рр., який визнано державою геноцидом українського народу, тобто злочином, до якого не застосовуються терміни давності. Здійснити публічний судовий процес над комунізмом. Добитись у судовому порядку заборони комуністичної ідеології як людиноненависницької і такої, що завдала невиправної шкоди українському народові.
6. Запровадити сувору кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору як геноциду української нації.
7. Ліквідувати і заборонити використання знущальних щодо українців імперсько-большевицьких символів, відзначень дат, пам'ятників та назв на честь катів України. Заборонити встановлення на території України будь-яких імперських пам'ятників та символів, які прославляють історію держав-окупантів.
8. Створити спеціальну слідчу структуру для розшуку злочинців, які нищили українську націю і після виявлення притягати їх до кримінальної відповідальності.
9. Вимагати від Москви офіційного визнання, вибачення та компенсації за геноцид українців. Добитися від Росії повернення заощаджень громадян України (83 млрд. крб. станом на 1991 р.). Наполягати на передачі Україні належної їй частки Алмазного фонду, золотих та валютних запасів, закордонного майна колишнього СССР.
10. Виплатити компенсації репресованим українцям та їхнім нащадкам у розмірах, відповідних до їхніх страждань.
11. Надати українцям Кубані, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини, що насильно виселені з рідних земель, статус депортованих з усіма соціальними ґарантіями.
12. Розробити та запровадити державну просвітницьку програму "Правда про геноцид українців". Запровадити окрему навчальну дисципліну "Історія геноциду українців у ХХ ст." в усіх навчальних закладах.
13. Визнати боротьбу, яку до кінця 50-х років проводила Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Українська Повстанська Армія (УПА), національно-визвольною боротьбою Українського народу. Визнати вояків УПА та підпільників ОУН учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України.
14. Надати ветеранам ОУН-УПА належні пільги і компенсувати недодані за роки Незалежності.
15. Скасувати спеціальні пенсії для прислужників совєцького режиму, керівників комуністичної партії, комсомолу та каральних органів СССР.
16. Розповсюджувати правду про Визвольну боротьбу українців у ХХ ст. засобами соціальної реклами, відкритих парламентських слухань, документальних та художніх фільмів, книговидання тощо. Запровадити спеціальний курс вивчення історії Визвольної боротьби українців у XX ст. в усіх навчальних закладах.
17. Заснувати Державний музей-меморіал української звитяги (Збройної боротьби Української Нації за Незалежність).
18. Відроджувати традиційні українські свята. Запровадити на державному рівні святкування у другу неділю травня традиційного для українців Дня Матері.
19. Оголосити 14 жовтня (св. Покрови – покровительки українського козацтва, день створення УПА) державним святом – Днем Української Зброї. Скасувати святкування 23 лютого – так званого "дня захисника вітчизни" (совєцької армії).
20. Сприяти поверненню в Україну національних, культурних, історичних та інших цінностей, вивезених за кордон у періоди окупації.
Програма ВО "Свобода" (чинна) Програма захисту українців |