Перечитую неймовірно прекрасний твір Василя Звягінцева "Одисей покидає Ітаку", написаний ще за часів СРСР.
І хоч книга яскраво характеризує автора як творця альтернативної історії, є в ній багато справжнього, а використані засоби дозволяють по-іншому подивитися на життя.
Дійшов до чергового потужного моменту, де згадується наша історія. Хочу поділитися глибиною думки, тож всім борцям за справу Сталіна присвячується:
...К апрелю 1941 года жизнь в лагерях уже устоялась, вошла в некие обыденные, регулярные рамки. Беспорядочное оживление, суета и неразбериха предыдущих годов сменилась угрюмым покоем, и не только во внешних проявлениях жизни, но и в душах людей.
Все приговоренные к высшей мере давно расстреляны, слабые — умерли на этапах, замерзли в наскоро сколоченных холодных бараках, не выдержали смертельной тоски, непосильной работы, цинги и тифа. Писавшие апелляции или личные письма Сталину — либо освобождены, либо потеряли последнюю надежду.
Все прочие как-то свыклись с обрушившимся на них. Как-никак, а жить-то все равно надо. И тянули, и тянули лагерную тягомотную житуху — в меру сил и характера. Одни впали в глубокую депрессию, ни во что больше не веря и ни на что не надеясь. Другие, напротив, собрали волю в кулак, припомнив — вот уж довелось — еще и дореволюционный опыт. Третьи сумели и там найти удобные, теплые, хлебные места. А в общем и целом — жизнь текла.
Хотя, конечно, какая это жизнь для человека, отдавшего все борьбе за освобождение рабочего класса и всего угнетенного человечества, за дело Ленина-Сталина, успевшего увидеть за минувшую четверть века и мрак царизма, и две войны, две революции, дожившего до Конституции победившего социализма?!
И вот тут-то — после ромбов в петлицах, орденов, служебных ЗИСов и "паккардов", квартир на улице Горького и Дворцовой набережной, после славы, власти, всенародного признания — арест, тюрьма, допросы, безумные обвинения, ужасное чувство отчаяния и бессилия, когда невозможно ничего доказать, объяснить, опровергнуть...
А еще чуть раньше — состояние, когда вдруг начинаешь понимать, что в стране, партии происходит явно не то, когда при всей преданности и убежденности ощущаешь... нет, не неверие или протест, а пока только — сомнение. Затем — да и то не у всех, лишь у наиболее самостоятельно мыслящих — внезапное и страшное прозрение: то, что случилось с сотнями других, может случиться и с тобой.
Oleksa,
ну на зоне хорошо только Брэйвику :)
Повторяю еще раз - это история! Если рассматривать Сталина или тот строй как сферического коня в вакууме - будут одни недостатки! Рассматривать нужно все независимо и в контексте! Это уже история - хорошо было там или плохо - в историческом разрезе такой вопрос не стоит! Наша с вами задача как потомков, сохранить то что было построено нашими предками и создавать свое, новое! Строить Украину! Не так ли? Лично я хочу видеть Украину без коррупции, криминала!
Той,хто добровільно віддавав награбоване,відбував покарання і на волю з чистою совістю,якщо виживав.Хто відмовлявся називати закордонні рахунки в надії ще пожити потім-отримував усього 10 років без права переписки.Під час індустріалізації кляті буржуї розбещували свідомість керівних комуністів.Сьогодні відкати владою узаконені і покарання їм не світить,Сталіна в найближчий час не передбачається.
Женщина написала на страничке Азарова в фейсбуке:
Natalia Pereviazko
"Я живу в г.Черассах и работаю охранником в фирме "Партнер". Наши отношения с работодателем ничем не отличаются от раба с господином! Сейчас я понимаю причину октябрьской революции. Всех надо п###### скотов! господи ппрости мня грешного!"
17 мин. назад возле Черкассы
Славік, шо ти з ним церемонишся... він тобі мінус впевненно вліпив і не кається... а якби ти Славко тому Ллякові встрівся в 37-му - він би тебе швидко к стєнкє паставіл...
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]