Дивні виборчі перегони 2012

Нарешті завершується ця млява і дивна виборча кампанія до найвищого законодавчого органу України.

А почалася вона практично із ранніх стартів перекупленої і перейменованої Української соціал-демократичної партії ( у недалекому минулому її засновник і успішний лідер Онопенко В.В - керманич найвищої гілки судової влади в державі)  "послідовницею" Юлії Тимошенко, молодою політкенею "Батьківщини" Наталією Королевською. Люди, які трохи орієнтувалися в сучасному політичному середовищі дивувалися появі із нізвідки шалених коштів, витрачених на "біг-мордову" бойову рекламу привабливої завнішності нового власника (я свідомо це підкреслюю - власника) партії, яка була носієм (шкода, що тільки у програмних документах та рекламних матеріалах) такої привабливої та поширеної у цивілізованих європейських країнах ідеології , як соціал-демократія .

Цей фальшстарт привів до прогнозованого багатьма політологами результату - і, клонована під себе, партія Кролевської впала на фініші, так і не добравши омріяного 5-ти відсоткового бар'єру, повторивши долю "озимого покоління" Богословської та Хорошковського. 

Щиро подивували український електорат два новачка у майбутній Верховній Раді - партії "Удар" і "Свобода".  Отримали друге дихання комуністи, які проштовхалися через "регіональні" бар'єри" до досить неочікуваного для них результату, потроївши свої відсотки.  

А тепер щодо відношення нас, простих громадян, до цієї, як дехто оцінює "найбруднішої" виборчої кампанії".

Карт-бланш цим дивним виборчим перегонам дали ПР і, як не дивно - "щирі опозиціонери", які дружно проголосували за нове виборче законодавство, яке дозволило запровадження "мажоритарки". Як прогнозували знавці вибочого законодавства, ще призвело до масової фальсифікації і майбутнього перекуповування депутатів на користь основних власників  політичного ресурсу в Україні. 

У багатьох склалося враження, що прийняттям цього законодавчого акту, відбулася така собі "утаємничена вечеря", на якій було узгоджено консервацію політичної ситуації в Україні, в обмін на такі привабливі "коштовні і прибуткові" мандати для перших керівників опозиційних сил. Щоб не сплутали карти, деякі "харизматики" від політики - їх було заздалегідь ізольовано від участі у виборчих перегонах, обмеживши їх тюремнмии гратами. Завдяки цим діям були розв'язані руки багатьом партійним бюрократам, які отримали доступ до виборчої казни та політичних ресурсів об'єднаних опозиціонерів. 

І що ж українці отримали у підсумку цих політичних реверансів.

А в реаліях - переконлива перемога чинної влади (якщо порахувати ПР-івських мажоритарників і майбутніх "тушок"), та ще й вірних її соратників (ревних борців із олігархатом) комуністів, то більшість у Раді сьомого скликання  для "об'єднальників", навіть і з "ударівцями", стає назавжди недосяжною. 

Свободівці, при виконанні свої подразнюючої ролі" ще більше згуртують прихильників ПР і КПУ, які твердо будуть віддавати свої голоси за "покращення життя вже сьогодні" і примару існування майбутнього Союзу "братніх народів" під егодою путінізованого "руського міру", аби тільки "страшні бандерівці" не закликали вчити їх українсської мови і не перешкоджали любити не рідну країну, а сусідську державу. 

Партія "Удар" завдяки своїй неоднорідності, отримавши "золоту картку", мабуть буде виконувати роль, аналогічну їхній фракції у Київській міській раді. Хіба що, злякавшись отримати потужного правого хука від пана Віталія,  будуть слухняно натискати кнопки по його помаху могутньої руки. Проте дії цієї фракції будуть непередбачливі і суперечливі. По багатьох питаннях, як прогнозують багато політологів, депутати "ударівці" будуть віддавати свої голоси за законодавчі акти владної більшості.

ЦІ вибори знову засвідчили, що на фоні потужних фальсифікацій, які уже міцно укорінилися у сфері виборчого процесу, зміна існуючої влади стає нереальною, а лише, на жаль,  надовго законсервованою. І ніякий 2004 вже не повториться, яким так упевнено лякають на всіх перехрестях так звані "опозиціонери", які тільки три роки тому були неуспішною владою. Люди вже зрозуміли, що практично всі політичні  сили є ( одні відкрито, інші таємно) бізнес-проектами, що намагаються відгризти, або захистити свої надбання чи інвестиції в Україні. Вдало прикриваючись своїми ідеологічними гаслами і програмами вони лише хочуть стабілізувати свої фінансові пріоритети, у тому числі і в числених офшорних зонах. 

Та що там говорити, вже не одні реальні лідери нації наголошували - народ завдяки створеним політичним маніпуляціям і прямим махінацім (на зразок нейролінгвістичного програмування особистості) позбавили вибору проголосувати за українську ідею. Українці  вже голосуть проти, щоб не  голосувати за когось.

Практично всі діючі політики вже побували при владі і доказали свою немпроможність створити умови для поступального демократичного розвитку держави Україна. А існуючий, мохом порослий "совецький" політичний бомонд (не еліта, бо вона безкорисливо дбає про благополочяя свого народу) і далі заганяє Україну у прірву деспотії та крайньої бідності, яка так вигідна кільком олігархічним кланам.

Ось тому практично вибирати ні з чого.

Так що, шановні українції, мабуть допоки не зміниться кілька поколінь, які не знають совкову психологію, не чекайте на зміни у нашій державі. Не дарма святий Мойсей водив по пустелі євреїв сорок років, допоки не вимерли прихильники ідолопоклонників, а молоді не увірували у існування Господне.