Ще у 60-70 роки минулого століття Канів не тільки був всесвітньою "Меккою" для шанувальників Українського Кобзаря, а і чудовим куротним містечком.
Уже із червня до Канева починали з'їжджатися, як тоді називали їх місцеві жителі "дачники". Вони наймали кімнатки у приватних будинках, хто на місяць, а дехто на десяток днів. Харчувалися у господарів. Це був суттєвий підробіток для канівчан.
На той час у Каневі існував чудовий міський дніпровський пляж, який був десь у районі теперішньої човнової станції. Правда тоді там було інше русло Дніпра. У тому ж місці була канівська річкова пристань у вигляді двоповерхового дебаркадера, на якому працював невеличкий буфет.
Перед цим дебаркадером зі сторони міста і був розташований міський пляж, захищений від стрімкої дніпровської течії широкою піщаною косою. На цій косі колись навіть знімали відомий на той час кінофільм про Велику Вітчизняну Війну "Іванове дитинство".
Пляж, довжиною більше сотні метрів, приваблював своїм чистим, білим рипучим піском і помірною глибиною.
Для міської влади цей пляж був досить важливим, бо там навіть було розміщено рятувальну станцію із щоденним чергуванням двох-трьох рятувальників-матросів на шлюпках і водолаза-рятівника та моториста, які чергували на великому дизельному рятувальному катері.
Кого тільки не було на тому пляжі- від мешканців Москви, Мурманська - до жителів нашої столиці. Деякі приїжджали сім'ями по кілька років підряд.
Вода у Дніпрі тоді була наскільки чистою і прозорою, що пляжники навіть втамовували свою спрагу прямо із ріки. Багато приїжджих прибували до Канева із лікувальною метою. Чисте, свіже дніпровське повітря, поєднані із унікальним кліматом допомагали профілактиці легеневих та інших хвороб. На пляжі ніхто не смітив, бо знали, що на наступний день прийдуть знову на це місце.
А тепер я повертаюсь до сьогодення.
Маючи такий чудовий біосферний заповідник, кілометрові намивні піщані береги та фантастичний клімат - гріх не використати такі можливості для розвитку екологічного туризму. Чим Канів гірший від Сочі, Ялти чи Балатону?
Звичайно непривабливою курортною структурою. Хіба тяжко віддати в оренду кілька стоень метрів Дніпра порядним бізнесменам, які тільки розпочали пробувати свої сили у цьому бізнесі? Але у першу чергу подбати про екологію і безпечність туристичник кемпінгів, пляжів. Привести їх у порядок, прочистити прибережні води від водоростей, подбати про людей. Нарешті відремонтувати готель на Чернечій Горі, а то соромно стає - до якрго стану довели цей заклад, в якому зупинялись і проживали тільки іноземці.
Я не кажу, боронь Боже, про те, щоб закрити вільний доступ до Дніпра жителям і гостям міста. Просто зобов'язати приватників у цій сфері туристичного бізнесу тримати платні і безоплатні пляжі. Дати широку рекламу в Мережу і засоби масової інформації. Ось тоді Канів знову перетвориться на курорт, який заповнять бажаючі отримати задоволення не тільки від відвідуваня світової Шевченківської духовної скарбниці, а і від чудових дніпровських пляжів і гостинності канівчан. Успіху!
чи, може, у сезон мало в Каневі "дачників" і "понаїхавших"(?)
а особливо "доставляє" останній абзац: "зобов'язати", "дати рекламу" -- наче каже якийсь "товариш із центра", палкий шанувальник держави, й "міцний господарник" (чи може бажаєте, щоб колективна державна морда свої волохаті кінцівки сміліше простягла у бік "туризму" з метою його "покращення"?)
не існує проблеми: кому треба "туризм" (тим паче еко-), той його тут знайде, а те. що не "по-європейськи", ну так то щож, в європах свого лайна вистачає (не кажучи вже про, "хай мене пакрасять", крим), до того ж, у нас є своя екзотика: файні українчеги, в яких унікальна каша в черепках
VLAD999, передача пляжів в приватні руки призведе до того, що на березі Дніпра не буде куди дітися від різного роду "наливайок". В розумінні наших бізнесменів "створити умови для відпочинку" означає поставити намети для продажу пива, а може і не тільки його. Приклад створення умов для "цивілізованого" відпочинку ми вже бачимо неподалік від 45-47 будинків по Г.Д. Пляжі повинні належати місту.
даремно ви, панове, затоптали автора.
Чудова думка, щоправда поверхнева. Міський пляж (тому і міський, що належить місту) є наслідком грамотного господарювання, стратегії розвитку якщо забажаєте. В любому випадку цим має займатися господар міста
Возможно, мне не хватает государственного мышления, но средства налогоплатильщиков, потраченые на вертолеьтный комплекс значительно эфективнее работали в направлении развития каневского туризма, если бы их бросили на очистку и обустройство набережной.
Так что, же государственной поддержки так не будет?
В Днепропетровске на Монастырском острове был организован частный пляж. Цена за вход 20грн. В цену входили издержки на уборку, аттракционы-резиновые спуски и лежаки под зонтами. Кафе за отдельную плату. Но прокричали некоторые НИЗЗЯ! и закрыли. А жаль - действительно на огромном пляже с чистейшим намытым песком, чистым без водорослей и битых бутылок можно было прекрасно отдохнуть. Это был конечно не Бердянский аквапарк, но было чудесно.
В Израиле местные власти благоустройство пляжей устраивают за свой счет, а потом раздают права на различные заведения. И людям бесплатный доступ к воде(в Днепропетровске-нет), и поступления в казну через налоги, и чистая территория, и трудоустройство. Аналогичная форма работы муниципальных пляжей и по Европе. Согласно Закона Украины о местном самоуправлении так можно сделать и Каневе. Но кто будет от власти заниматься? Болсуновы или Леонтьев? Говорят, готовь сани летом, а телегу зимой. Как раз этим вопросом и заняться горисполкому. Инициируйте.
Что было - того не вернуть.
Те, кто родился 25 лет назад, даже не представляют, какая красотища была в окрестностях Канева. Нетронутая природа, пещаные дюны, прозрачная вода и полно рыбы... Со всего Союза приезжали просто побыть с палаткой на берегу какого-либо залива на левом берегу, которых было множество. Сейчас все поделено, засрано и затоптано.
Чтобы представить новый уровень, желательно съездить хотя бы в Турцию или Египет и посмотреть, что пересичный может иметь за 100 долларов в день - перелет, пляж, развлечения, питание и выпивка по все-включено - и примерить это к украинским реалиям.
Щиро вдячний всім коментаторам за власну позицію. Це і є моя мета - розворушити цікавість до можливостей свого краю. Зізнаюся, що я корінний канівчанин, долею закинутий на край нашої держави. Здалеку приїжджаю щорічно відпочити на берегах Дніпра. І навіть після кількох років нам не набридло бувати тут. Хоча екологія все гірша і гірша. Проте вже не хочу ні Криму, ні Карпат (хоча там є свої привабливі сторони відпочинку), а так комфортно як у Каневі не було ніде.
На березі Дніпра вибираємо з дружиною чарівне містечко, кілька годин витрачаю на розчистку від водорослів власного пляжу шириною 3-5 метрів, зачистку території від сміття та каміння і відпочинок готовий.
Два, три дні і перетворюєшся в місцевого аборигена. А із канівською засмагою ніякий морський не позмагається. Пару місяців видно її силу.
А приватників нехай дійсно замінить комунальна служба. Та хіба ви повірите в це чудо!
Пощастило канівчанам на можливість жити в такому райському місці, тільки би міські владники, яких ви обираєте привели його до належного стану. І навчіться бувати на берегах дніпра, як у себе вдома (це відносно екології). От тільки ледь не забув - часом так страшно засмердить у всьому місті, що диїхати не хочеться! Невже не має управи на ці смердотні процеси?
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]