Канівські туристичні можливості

Ще у 60-70 роки минулого століття Канів не тільки був всесвітньою "Меккою" для шанувальників Українського Кобзаря, а і чудовим куротним містечком.

Уже із червня  до Канева починали з'їжджатися, як тоді називали їх місцеві жителі "дачники". Вони наймали кімнатки у приватних будинках, хто на місяць, а дехто на десяток днів. Харчувалися у господарів. Це був суттєвий підробіток для канівчан.

На той час у Каневі існував чудовий міський дніпровський пляж, який був десь у районі теперішньої човнової станції. Правда тоді там було інше русло Дніпра.  У тому ж місці була канівська річкова пристань у вигляді двоповерхового дебаркадера, на якому працював невеличкий буфет.

Перед цим дебаркадером зі сторони міста і був розташований міський пляж, захищений від стрімкої дніпровської течії широкою піщаною косою. На цій косі колись навіть знімали відомий на той час кінофільм про Велику Вітчизняну Війну "Іванове дитинство".

Пляж, довжиною більше сотні метрів, приваблював своїм чистим, білим рипучим піском і помірною глибиною.

Для міської влади цей пляж був досить важливим, бо там навіть було розміщено рятувальну станцію із щоденним чергуванням двох-трьох рятувальників-матросів на шлюпках і водолаза-рятівника та моториста, які чергували на великому дизельному рятувальному катері.

Кого тільки не було на тому пляжі- від мешканців Москви, Мурманська - до жителів нашої столиці. Деякі приїжджали сім'ями по кілька років підряд. 

Вода у Дніпрі тоді була наскільки чистою і прозорою, що пляжники навіть втамовували свою спрагу прямо із ріки. Багато приїжджих прибували до Канева із лікувальною метою. Чисте, свіже дніпровське повітря, поєднані із унікальним кліматом допомагали профілактиці легеневих та інших хвороб.  На пляжі ніхто не смітив, бо знали, що на наступний день прийдуть знову на це місце.

А тепер я повертаюсь до сьогодення. 

Маючи такий чудовий біосферний заповідник, кілометрові намивні піщані береги та фантастичний клімат - гріх не використати такі можливості для розвитку  екологічного туризму. Чим Канів гірший від Сочі, Ялти чи Балатону?

Звичайно непривабливою курортною структурою. Хіба тяжко віддати в оренду кілька стоень метрів Дніпра порядним бізнесменам, які тільки розпочали пробувати свої сили у цьому  бізнесі? Але у першу чергу подбати про екологію і безпечність туристичник кемпінгів, пляжів. Привести  їх у порядок, прочистити прибережні води від водоростей, подбати про людей. Нарешті відремонтувати готель на Чернечій Горі, а то соромно стає - до якрго стану довели цей заклад, в якому зупинялись і проживали тільки іноземці.

Я не кажу, боронь Боже,  про те, щоб закрити вільний доступ до Дніпра жителям і гостям міста. Просто зобов'язати приватників у цій сфері туристичного бізнесу тримати платні і безоплатні пляжі. Дати широку рекламу в Мережу і засоби масової інформації. Ось тоді Канів знову перетвориться на курорт, який заповнять бажаючі отримати задоволення не тільки від відвідуваня  світової Шевченківської духовної скарбниці, а і від чудових дніпровських пляжів і гостинності канівчан. Успіху!