Канівський автоперевізник поступово перебирає на себе функції кабміну

Як кажуть, не висохло ще перо після написання статті про зловживання на міських автобусних маршрутах (ВІКА №36, стаття “Говорили-балакали...”), як наш “автосервіс” знову “показав зуби” пасажирам...

Нагадаємо читачам, що в згаданій вище статті зокрема йшлося про те, що на деяких міських автобусних маршрутах кондуктори оплату за проїзд монетами номіналом 1 та 2 копійки не приймають, на що керівник підприємства-перевізника на прес-конференції у міського голови 3 вересня зокрема заявив: “Наведіть мені факти, коли це було, який був рейс і хто з кондукторів це вимагав. Якщо такі факти будуть, ми кондуктора звільнимо”.

Як не прикро, але на прохання керівника згаданого підприємства, ми змушені навести черговий подібний факт.

Отже, четвер, 20 вересня 2012 року. Від зупинки “Наша ряба” в напрямку Соборної площі о 7.10 ранку відправився автобус першого маршруту (номерні знаки цього автобуса — на фото). На зупинці “Училище” в автобус зайшло кілька пасажирів. Один з них оплачує проїзд — дає кондуктору одну гривню (сіро-зеленого кольору, а не найбільш поширену сьогодні жовто-синього) і 75 копійок. Кондукторка повертає чоловікові купюру  і заявляє, що такі купюри вона не приймає (купюра 2005 року випуску — на фото).

Пасажир їй відповів щось на зразок “не приймаєш — вези безплатно”. Кондукторка вирішила зробити “ні вашим, ні нашим”: купюру поклала пасажиру на коліно, а 75 копійок — у свою кондукторську сумочку, промовивши “білет я вам не дам”. Пасажир так і їхав до потрібної йому зупинки чи то платно, чи безплатно — він так і не зрозумів...

Якщо стається якась одинарна подія, її можна назвати випадком. Коли одна й та ж подія має звичку повторюватись — це вже називають системою. А конкретно взята система в конкретно взятому місті Каневі вже переростає в абсурд: перевізник сам уже вирішує, які гроші вважатити такими, що перебувають в обігу, а які — ні. Такий собі кабінет міністрів місцевого розливу...

Валерій РЕВА, газета ВІКА №39, вересень 2012