Поблизу Канева знайшли чотири скарби з коштовностями
Біля Канева на Княжій горі, де випадково знайшли стародавню кам'яну ікону, археологи виявили ще й чотири скарби з коштовностями.
Святий образ, створений в часи Київської Русі, планується викупити у власника і передати церкві.
– У минулому році до нас звернувся представник власника ікони, зробленої з каменю, в центрі якої зображена Божа Матір з немовлям, – розповів головний хранитель Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Григорій Полюшко. – Побачивши образ, я був здивований і заінтригований. Це справжній раритет: стародавніх кам'яних ікон з настільки великою кількістю персонажів – на ній їх чотирнадцять – немає в жодному музеї України.
– Представник власника повідомив, що ікону знайшли ще в 30-ті роки минулого століття недалеко від Канева на Княжій горі, на якій за часів Київської Русі знаходився прикордонне місто Родинь, – продовжує Григорій Полюшко. – Власник попросив через посередника провести експертизу, оскільки перш фахівці не досліджували знахідку. Я запросив одного з найбільших експертів з мистецтва Візантії, російського вченого Володимира Пуцко. Ми з ним дуже ретельно, з використанням мікроскопа, вивчили раритет. Наш висновок: це дійсно старовинна річ, виготовлена візантійськими майстрами, найімовірніше, в першій половині XIII століття, тобто незадовго до навали орд Батия. Матеріалознавча експертиза показала, що образ вирізаний із природного гіпсу. Такі ікони коштували дуже дорого, тому замовляли їх князі або багаті бояри. Напис на зворотній стороні ікони свідчить про те, що вона належала саме князю – згадується престол. Починається текст словами "Господи, допоможи рабу твоєму Василю". Князь отримав це ім'я при хрещенні. Але кликати його могли інакше. Так, знамениті володарі Володимир Хреститель і Володимир Мономах були хрещені як Василі. Цілком можливо, що ця ікона належала саме Мономаху.
З боків ікони знаходяться пази, за допомогою яких вона закріплювалася в рамці, адже цей образ використовувався як домашній або в походах. За відомостями нинішнього власника, ікону виявили із залишками рамки, прикрашеної золотом. Але потім золото продали. Поруч з образом також лежала зброя, схожа на булаву.
– Відомо, за яких обставин була зроблена знахідка?
– За інформацією власника, випадково – завдяки зсуву. Взагалі ж залишки старовинного Родина досліджували кілька археологічних експедицій, перша з яких була проведена ще в кінці XIX століття професором Біляшівським. Учені виявили там не тільки начиння і знаряддя праці, а й чотири скарби з коштовностями. Чому жителі закопали їх, зрозуміло – наближалися полчища монголо-татар. Городяни сподівалися потім викопати цінності, проте напевно всі загинули або були вивезені в рабство. Родин ворог спалив. Це літописне місто-фортеця так і не було відновлено.
– А чому гора, на якій він стоїть, називається Княжою?
– Цю назву запропонував хтось із істориків минулого століття, і вона прижилася.
Окремо слід сказати про матеріал, з якого зроблена ікона. Природний гіпс, або, як його ще називають, мармуровий алебастр, використовувався у Візантії для виготовлення речей, необхідних при дворі імператора – не тільки ікон, але і страв, чаш. Взагалі, найкращим для цих цілей вважався стеатит. На ньому відмінно вдавалося вирізати дрібні деталі рис обличчя, малюнків і складочок на одязі, волосся... Але стеатита не вистачало. Вироби з нього робили насамперед для двору в Царгороді. Тому замовлення князя русичів різьбяр виконав з близького до цього каменю за властивостями і цінності природного гіпсу. Автор показав в своїй роботі найвищий рівень майстерності.
– Тепер поставлено питання про те, щоб викупити ікону у нинішнього власника і на свято Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня) піднести її православної церкви, – повідомив нам представник власника, який попросив не називати його імені. Він також відмовився повідомити, кому належить раритет. – Ця ікона дивовижна, зокрема, тим, що, коли підносиш до неї руку, відчуваєш тепло. Його відчуваю не тільки я, але й інші люди.
– Ікону нещодавно показали митрополиту Української православної церкви Володимиру, – розповів архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр. – Справді, є ідея повернути її церкві й помістити в новому Храмі Воскресіння Господнього в Києві. Коли блаженніший взяв цей образ в руки, його обличчя освітилося посмішкою, і він сказав: "матiр Божа повертається в старовинному образi". Я вважаю, що це промисел Божий.
Блаженніший благословив створення комісії на чолі з ігуменею Серафимою. Належить всебічно вивчити ікону.
Створена також ініціативна група по збору коштів для викупу святого образу. Як кажуть опитані нами фахівці, йдеться про досить велику суму, але ніхто з них не наважився сказати, про яку саме.
4. У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти відсотків від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого
самоврядування.
-------------------------------------
Может, не сумму на выкуп иконы пора собирать, а передачу?
SKI, стаття стосується чинного Цивільного кодексу України, а як він регулює знахідки за минулого ладу, адже "...ікону знайшли ще в 30-ті роки минулого століття..."?
slavikf, мало что поменялось с прошлого века, разве что размер вознаграждения уменьшился, да утаившему клад не пришлось бы знакомиться с архангелом Михаилом в досрочном порядке...
В 30-е годы находка кладов регулировалась постановлением ЦИК и СНК СССР от 3 января 1930 г., а также в Положении о порядке учета и использования национализированного, конфискованного, выморочного и бесхозяйного имущества, утвержденным СНК СССР 17 апреля 1943 года :
Обнаружение клада. Кладом признаются зарытые в земле или скрытые иным способом деньги или ценные предметы, собственник которых не может быть установлен или в силу закона утратил на них право (ст. 148 ГК).
Клад поступает в собственность государства. Нашедший обязан сдать его местному финансовому органу. В случае невыполнения этой обязанности лицо несет уголовную ответственность по ст. 97 УК за присвоение найденного государственного имущества. Сдавший клад финансовому органу имеет право на получение вознаграждения в размере 25% стоимости сданных ценностей. Выплата вознаграждения не полагается, если раскопки или поиски ценностей входят в круг служебных обязанностей данного лица. К таким лицам, в частности, относятся граждане, ведущие археологические раскопки.
SKI, це ясно, але якщо той, хто знайшов скарб, не здав його 80 років тому, то: чи може нести відповідальність теперішній власник і, якщо може, то перед ким, адже правопорушення вчинено до укладення чинних законів та і держави взагалі?
slavikf, если учесть, что Украина в определенной мере явилась правоприемницей СССР.
К примеру, человек, осужденный за убийство по УК СССР в 1990 году вряд-ли мог рассчитывать на освобождение в связи с развалом Союза в 1991-м.
И, самое интересное, что срок давности по этому преступлению не вышел, т.к. при исчислении сроков, связанных с освобождением лица от уголовной ответственности, определяется момент окончания совершения преступления, с чем и связано начало исчисления срока давности.
А в нашем случае момент окончания преступления (сдача иконы государству) еще не наступил.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]