Трьома найбільшими проблемами підприємців продовжують залишатися оподаткування, дозволи та перевірки.

Лише 3% підприємців України ніколи не давали хабарі чиновникам. Хабарі, які протягом року осідають у кишенях держслужбовців, сягають 10% виторгу підприємства. Про це журналісти дізналися 13 жовтня, на засіданні Черкаського прес-клубу реформ, де їм презентували результати всеукраїнського дослідження "Чи покращилось бізнес-середовище в Україні в 2006 році?", здійсненого Міжнародною фінансовою корпорацією у рамках проекту “Розвиток підприємництва в Україні”.

За словами радника з юридичних питань Проекту IFC(Міжнародна фінансова корпорація) "Розвиток підприємництва в Україні" Санжара Ібрагімова, всеукраїнське опитування підприємців засвідчило, що умови для розвитку бізнесу в Україні не покращилися (61% опитаних), а 24% підприємців переконані, що погіршилися. Існуюча регуляторна система стримує розвиток підприємництва: вона складна для бізнесу, сприяє корупції і занадто витратна для держави.
На думку Санжара Ібрагімова, несприятливе ділове середовище в Україні породжує ряд факторів. Зокрема, система перевірок, що залишається тотальною: протягом 2006 року в Україні перевірятимуться 95% усіх підприємств - це значно більше, ніж у країнах ЄС і навіть у сусідніх країнах СНД (Узбекистан - 22%, Бєларусь - 66% підприємств). Середня кількість податкових перевірок на одне підприємство в 2006 році залишається на рівні 2004 року – близько 3,7 на рік.
Жорстке регулювання підприємницького середовища пригнічує конкурентоздатність українського бізнесу: у Рейтингу перспективної конкурентоздатності Світового економічного форуму Україна посідає 84 місце – це трохи вище, ніж у 2004 році, але усе ще позаду Пакистану, Молдови, Вірменії та Росії.
У 2006 році одержання всіх дозволів, необхідних для бізнесу, тривало вдвічі швидше, ніж у 2004. Це свідчить про те, що дозвільна реформа дала перші результати. Але існуюча регуляторна система продовжує стримувати розвиток підприємництва: вона складна для бізнесу, сприяє корупції і занадто витратна для держави. Із 5 жовтня цього року набули чинності усі положення закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Відтак, ряд міністерств мають узгодити «своє» законодавство з вимогами Закону «Про дозвільну систему...». Більшість дозволів в Україні видається Міністерством з надзвичайних ситуацій (пожежний нагляд та охорона праці), Міністерством охорони здоров’я (Санепідслужба), органами місцевого самоврядування, а також підприємствами-«природними монополіями» (Обленерго, Водоканал, Облгаз тощо). Але, із 50 очікуваних законопроектів органи державної влади (Санепідслужба МОЗ, Мінбуд, Мінюст та інші міністерства та відомства) направили на погодження Держпідприємництву лише чотири. За кількістю дозволів, що видаються підприємствам, Санепідемслужба є безумовним лідером. Проте СЕС і досі не затвердило у КМУ порядок видачі дозвільних документів, що є неприпустимим порушенням п. 2 ст. 4 Закону «Про дозвільну систему...».
Належна ж імплементація цього закону дозвільними відомствами дозволить впровадити систему управління ризиками та зменшити кількість підприємств, що повинні одержувати дозволи.
Санжар Ібрагімов відзначив, що "важливою умовою поліпшення ділового середовища буде прийняття закону про перевірки, що дозволить забезпечити прозорість процедури перевірок, підвищити їхню ефективність і, водночас, зменшити їхню кількість і тривалість, буде заохочувати підприємства виконувати вимоги законодавства".

За словами члена Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України, голови черкаської міської профспілки підприємців “Солідарність" Ольги Ракової, цьогоріч в Черкасах та у області загалом вперше не було створено робочої групи, яка б займалася аналізом ведення бізнесу і допомагала йому у розвитку. До того ж, міська влада не готова виконувати положення Закону "Про дозвільну систему". Найбільші проблеми, за словами Ольги Ракової, черкаські підприємці мають з пожежниками та санепідстанцією. Ольга Ракова розповіла, що профспілка довгий час "воювала" з пожежниками проти їхніх "грабіжницьких зборів". Остання перемога - скасування збору за дозвіл на введення в експлуатацію об’єкту – коли підприємець мав заплатити 3% від проектної вартості об’єкта, але під тиском профспілки підприємців, цю суму вдалося зменшити до 1%. За те, що пожежники прийдуть на об’єкт, який давно працює, і візуально оглянуть пломби, необхідно заплатити 1500 грн. Для відкриття магазину, що торгує вудками, також необхідний дозвіл санстанції – і там, за словами Ольги Ракової, навіть не приховують, що видача дозволу проходитиме формально. Ніхто не збирається виїздити на місце і оглядати приміщення та вудки, але за дозвіл потрібно заплатити. У міськвиконкомі на запит профспілки відповіли, що дозвіл санстанції на відкриття такого магазину не потрібен і подібна вимога незаконна. Але Ольга Ракова вважає, що отримала таку відповідь лише тому, що втрутилася профспілка. Ольга Ракова повідомила, що єдиний дозвільний офіс у Черкасах не створено й досі – і саме це могло б викорінити корупцію, оскільки, отримуючи різноманітні дозволи, підприємці не стикатимуться напряму з чиновниками, а їх рішення з приводу різноманітних дозволів прийматимуться колегіально.
Ольгу Ракову також хвилює можлива нова біда підприємців – можливість відміни єдиного податку для юридичних осіб, як передбачається проектом бюджету на 2007 рік. Це боляче вдарить по малих підприємствах, які зараз працюють на єдиному податку і не мусять сплачувати орендну плату за землю, де розташовані їх об’єкти. Це великі кошти - вже сьогодні багато підприємців заявляють, що не витримають цього тиску і будуть змушені закритися.

Черкаський прес-клуб реформ