На левом берегу Днепра в заливе "Кривое Озеро" состоялся первый сезон "Индейского лагеря "Делавары". Поздравляем всех организаторов и участников этого события с его успешным проведением.
Все, кто участвовал в этом проекте имели возможность посетить различные мастер-классы, связанные с культорой североамериканских индейцев, также психологические тренинги и тренинги верховой езды, управления байдаркой, стрельбы из лука. В следующем сезоне формат лагеря "Делавары" организаторы планируют расширить новой концепцией семейного психологического лагеря активного отдыха.
Присоединиться к одноимённой группе и просмотреть фотоотчёт проведённого мероприятия можно по ссылке: http://vk.com/public34148783
Вот не пойму: краснокожих называют краснокожими и они этим гордятся. Белых называют белыми - они не против. Так отчего же черные обижаются, когда их называют черными или нигерами? Стесняются того, что они черные?
Да? Тогда "белый" должно асоциироваться с "окупант", "эксплуататор", а "краснокожый" - "дикий" или "отсталый".
Скорее, дело в том, то все гордятся своими предками и происхождением, кроме нигеров.
до речі, цікавий хвакт - чорномазих коли їх називаєш неграми це є образливим, а цілу країну Чорногорію називати Монтенегро(Montenegro) є в порядку речей...
хохо, черные не обижаются, когда их называют черными. Обижаются на ниггеров, хотя сами себя меж собой с удовольствием называют.
А по поводу "культуры североамериканских индейцев" - долго смеялся.
Білий є білий, чорний є чорний, червоношкірий - червоношкірий, а українець, носій первісної світової (хліборобської) цивілізації, - хто він? Чому ми вдаряємося у різні культури, коли маємо власну таку, з якої вийшли всі інші? Чи не краще вивчати світові культури на прикладі своєї, приводячи ту чи іншу паралель? Адже тільки пізнавши себе, ми краще можемо пізнати й інших.
Так, табір закінчився, але почуття залишились. Не все було гладко. Кілька тренингів так і не було проведено по "технічним" причинам, але взагалом все було дуже добре - , це і взаєморозуміння, і спілкування з природою, і нові знання, і нові емоції, і ще багато чого іншого. Як наслідок всього цього - це пісня, яка народилася біля вогнища:
1. Скликає друзів табір Делаварів.
Зі всіх кінців вони летять сюди.
Тут індіанський дух панує і вражає,
І сильними всіх робить назавжди.
Пр. Навіки слава воїнам великим.
Їх подвиги - це зорі у ночі.
Дух Маніту їх заселив у вирій
Залишив нам їх світло на путі.
2. Жорстоке нас будення поглинає,
Що ніколи взглянути до гори.
Клич бойовий у серці не минає,
Тож в табір Делаварів поспіши.
Пр.
3. Тут пройдешь справжньою ти воїна тропою,
Навшисья вправно їздить на коні.
Дух воїнів залишиться з тобою
І друзів нескінченнії краї.
Пр.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]