Перекроювання "реформаторами" карти України під сталінські стандарти – це зло!

"Черкащина – унікальна область, створена 1954 року. Тепер її можуть розтягнути!" – такими словами головний комуніст країни, нардеп Петро Симоненко промалював днями для нашого краю "веселі" перспективи нового законопроекту, який визрів у надрах Верховної Ради.

Причому, не обов’язково це розтягування означатиме "повернення" земель Київщині, Кіровоградщині чи Полтавщині, з яких область була сформована. "Реформатори" готуються протягнути зміни, після яких "обличчя" України на картах буде схоже на сучасне не більше, аніж обличчя бабці, що молодиться, "до і після" спілкування з косметологом. Причому, враховуючи як ті ж "реформатори" відзначилися найгіршим чином, приймаючи податковий, мовний та інші закони-напівфабрикати, не доводиться очікувати, що у справі "підтяжок" меж областей, районів і сільських рад вони виявляться майстерними хірургами. Швидше за все, буде як у тому анекдоті, коли лікаря підміняє електрик…

Законопроект "Про об’єднання територіальних громад" має замінити левову долю пунктів діючого закону "Про місцеве самоврядування в Україні". Після нього чимало сільських голів, які нині вірою й правдою служать кожному повелінню колег з "головної Ради" країни, самі можуть опинитися за бортом політики і влади. Та головне – від адміністративно-територіальної реформи можуть постраждати громади, від імені яких їм нині ще дозволено говорити. Після "об’єднань і укрупнень" районів від нинішніх 490 районів в Україні залишиться всього 150.

Затятий любитель "світлого комуністичного минулого", Симоненко цього разу наголошує: з такими "реформами" країна впевнено рухається в "темне майбутнє", коли сільським жителям доведеться добиратися за 80 кілометрів до лікарні чи будь-якої іншої районної установи. Не втішає його й те, що "бригада регіональних реаніматологів" пропонує операцію, згідно якої переважна кількість нових громад буде створена фактично у межах районів УРСР часів Сталіна. Комуніст переконаний, що у соціалістичному минулому варто наслідувати краще, а не гірше, бо адмінреформа 1954-60 років була абсолютно вдалою. І не нинішнім би "спеціалістам" перекроювати те, що тоді було зроблено. Наголошуючи на цьому, Петро Симоненко пожартував: "Це раніше люди йшли за порадою і допомогою до РАЙвиконкомів, а тепер потрапляють в АДміністрації!"

Парламентські "законотворці" готові погратися з кількістю сільських рад, районів і областей в Україні. Власне, вони продовжують крутитися навколо задумки ще часів президентства Кучми. Симоненко попутно згадує "незлим, тихим словом" 1999 рік – на його думку, виборців тоді "ліхо развєла" так звана Канівська четвірка кандидатів, спочатку розколовши лівий електорат, а потім згуртувавши правий перед загрозою повернення влади комуністів. Називаючи ті вибори фальсифікованими, Симоненко стверджує: колоти чи об’єднувати на якийсь час під свої інтереси людей кучмині специ вміли, а ось адміністративно-територіальна реформа, яку вони задумали, але не реалізували, "не лізе ні в які ворота". До теми її реалізації поверталися і в часи Ющенка. Але вождь українських комуністів переконаний, що справжніми замовниками цієї реформи постійно був закордон – Міжнародний валютний фонд. І якщо Кучма вважав за необхідне з нинішніх 27 регіонів (24 області, АР Крим, Київ і Севастополь) залишити 9, то так само й зараз підкреслюється, що з 27 регіонів 23 дотаційні, і Черкащини у переліку "самодостатніх" немає. Як вчинять з районами Черкащини у разі реалізації реформи – в деталях наразі невідомо. Кулуарність цього процесу підтверджує, зокрема й те, що дане питання не виносилося навіть на розгляд "Асоціації міст України", про що "Прес-Центру" повідомив міський голова Черкас Сергій Одарич. Замість сучасних двадцяти, на картах різних проектантів залишаються то всього два укрупнені "мегарайони в стилі повітів" – Черкаський і Уманський, то до них добавляються ще два – з центрами у Золотоноші і Ладижинці. Достеменно відомо, що у разі прийняття законопроекту "Про об’єднання територіальних громад" середня чисельність сільської громади складатиме 9 тисяч чоловік. Тобто, замість двох-трьох сіл, як зараз, сільська рада об’єднуватиме в середньому 16 сіл! Уявляєте відстані між цими селами і центром, куди треба буде їхати за якоюсь довідкою чи консультацією? Якою буде якість медичного обслуговування і час, затрачений на отримання тієї довідки? З нинішніх 31 тисячі територіальних громад стане всього 1,8 тисяч. Зрозуміло, що села, які втратять статус центрів сільських рад, почнуть щезати такими ж темпами, як і нинішні найдрібніші і найстаріші за складом населення.

Петро Симоненко попереджає, що єдиним аргументом "покращення вже сьогодні" від такої реформи влада завчено називатиме "економію коштів" на управлінців. І застерігає, що вірити в це не можна: "Не зважаючи на обманливі кількісні показники скорочення державних структур, в бюджеті 2012 року на них закладено 2 мільярди 550 мільйонів гривень, тоді як 2011 року ці витрати складали 2 млрд. 440 млн. гривень. Тобто, фінансування органів влади тільки збільшується…"

Підготував: Андрій КРАВЕЦЬ
Джерело: Прес-Центр