Не дочекавшись працівників ритуальної служби КП «Місто», синові разом із знайомими довелося не лише опускати труну з матір’ю в могилу, а й засипати її землею

За християнськими канонами, діти не можуть засипати могилу, де покояться батьки
Покійницю хоронили у неділю, в Поминальний день, коли на Центральному кладовищі були сотні людей. Автор цих рядків йшов мимо кладовища. Коли дійшов до ритуального пантеону, підійшов знайомий канівчанин і запитав, чи не знає редакція, які розкопки ведуться на кладовищі і в такий день. Я відповів, що не чув про розкопки. Той чоловік показав очима, де кілька інших чоловік з лопатами щось і справді робили. Ми підійшли ближче. Нас впізнав один з тих, хто стояв біля тих, які копали землю і попросив підійти ближче. Я похитав головою, мовляв не можу підійти. Мені дали зрозуміти, що наливати не будуть. Я на кілька метрів підійшов ближче. Мені пропонували за фотографувати те, що тут діється. Я зрозумів, що хоронять покійника і відмовився робити будь-які фотографії. Не той випадок.
Тоді мені розповіли, що це й справді похорони, але особливі. І один з тих, що з лопатою, син матері, яку щойно він захоронив. А для чого тут потрібен кореспондент, не можу второпати. Мені розповіли, що син заздалегідь подбав, щоб похорони пройшли спокійно, без пригод. Звернувся в ритуальну службу КП «Місто», оплатив послуги. І на перших порах ніби все було гаразд. Працівники ритуальної служби викопали вчасно могилу. З ними домовилися, що вони зроблять і все інше, в тім числі і за сиплять могилу землею. Учасники похоронної процесії, більше години чекали біля викопаної могили ритуальників. Потім чоловіки, які були в похоронній процесії, якось самі опустили гроб у могилу. Знову півгодини почекали. А коли зрозуміли, що ритуальників сьогодні не дочекатися, взялися засипати могилу землею. Чоловіків було не багато, тому синові покійниці довелося взяти в руки лопату, що за канонами нашої церкви не можна. А що йому бідоласі залишалося робити.
Наш кор.   http://chaskaniv.wordpress.com/