Як уже повідомлялось (ВІКА №14, квітень 2012), зараз постало питання про те, що деякі найбільші місцеві підприємства мають платити податки не в міський, а в районний бюджет, що ставить місто в дуже скрутне становище. Прокоментувати цю ситуацію я попросив голову Канівської райдержадміністрації Олексія Миколайовича Гику та Канівського міського голову Віктора Володимировича Ніколенка.
— Олексію Миколайовичу, до сьогоднішнього дня два великих підприємства — “Наша Ряба” та “Верес” — більшу частину податків платили до районного бюджету і близько 6 мільйонів гривень — до міського. Ким було прийнято рішення, що ці підприємства мають платити всі податки до районного бюджету?
— Таке рішення не прийняте. Миронівська птахофабрика перераховує податки в бюджет міста, а землями користується районними, приносить збитки району, а податки перераховує місту. В місті в офісі працює три людини, а всі інші — на землях району. Разом з тим 75% мешканців міста і лише 25% мешканців району обслуговуються районною лікарнею, при цьому місто у фінансуванні лікарні практично зовсім не бере участі. В минулому році вони (місто, - авт.) лише 18 тисяч гривень перерахували на утримання лікарні. Я вважаю, що це неправильно. Неодноразово я звертався до мера і до депутатів, але реакції від них ніякої не почув. У лікарні хворих людей на руках носили на третій поверх, бо вийшов з ладу ліфт. Коли прийшов в лікарню новий ліфт, я звернувся: давайте цей ліфт змонтуємо разом. Але місто відмовилось у фінансуванні цих робіт. Нам довелося вла-сними силами демонтувати старий і встановити новий ліфт...
— Ідея про те, що ці підприємства замість міського бюджету мають перераховувати податки в районний— Ваша чи районних депутатів?
— Депутати підняли це питання. Хоча життя підказувало, що ці податки мають сплачуватись у районний бюджет.
— Який дефіцит районного бюджету на поточний рік?
— На цей рік дефіцит районного бюджету — майже 6 мільйонів гривень. — Виходить, що при вирішенні питання сплати податків цими двома підприємствами у повному обсязі до районного бюджету, бюджет району буде бездефіцитним?
— Якщо ми використаємо це питання і сьогодні у нас уже іде перевиконання деяких показників, думаю, всі питання закриємо власними силами.
— Добра половина депутатів районної ради — мешканці міста Канева. Живуть вони в місті, їх діти і внуки відвідують міські дитсадки, навчаються в міських школах, разом з тим ці депутати приймають рішення перевести чималі надходження з міського бюджету до районного. Чи не обернеться це рішення тим, що завтра ці ж школи і дитсадки недоотримають фінансування на нормальне харчування дітей, на ремонт навчальних закладів? Адже прийняте районними депутатами рішення призведе до дефіциту міського бюджету майже в 14 мільйонів гривень. Як, на Вашу думку, виглядає етична сторона прийнятого депутатами рішення?
— Господар турбується за свою ділянку роботи. Ми місто не оббираємо, має перемогти справедливість: працюєш ти на землях району — плати в район.
— А як з моральної точки зору тепер виглядатиме той факт, що міськими дорогами “Наша Ряба” постійно перевозить курей, розбиваючи ці дороги і “нагороджуючи” мешканців міста смородом від цих рефрижераторів? То хоч якась була фінансова компенсація за це місту...
— Щодо ремонту доріг район, як і місто, звертається до державних інстанцій стосовно виділення коштів. Власні кошти ми не маємо права використовувати на ремонт доріг державного значення. А вулиця Леніна, якою ходять машини, про які ви говорите, — дорога державного значення і її ремонт фінансується з державного бюджету.
— Повернемось знову до моральної сторони прийнятого рішення. Від роботи “Укршампіньйона” і “Нашої Ряби” сморід поширюється містом і цим повітрям дихають міські мешканці і діти працівників, які працюють на цих підприємствах. Чи не вважаєте Ви, що район тепер у цих людей забере цю останню “копійку моральної компенсації”?
— А де ж були депутати попередніх скликань, які давали згоду на будівництво цих підприємств?
— А їх хтось про це питав?
— Попередні депутати говорять, що ми давали згоду, що ми їх сюди привели, що це їх заслуга. На сесії про це говорив Фесенко, що “Наша Ряба” побудована за часів, коли керівниками були Фесенко, Пилипенко, Плисюк... Це перше. По-друге, між тим, як раніше очищалось повітря на цих підприємствах і зараз — це дві великі різниці. Найновіші технології, які зараз є у світі, задіяні на “Нашій Рябі” і на “Вересі”. І запахи зараз не ті, що були раніше.
— В минулому році газета ВІКА опублікувала фото і статтю про те, що за півтора кілометра від заводу Магніт на полі було вивантажено близько півтори сотні вантажівок перегною, запахами від якого місто “насолоджувалось” близько тижня. Як бачимо, надсучасні фільтри, про які Ви говорите, сьогодні не вирішують всю проблему.
— Це було не в минулому році, а 28 червня 2010 року, я саме прийшов сюди працювати і працював другий день.
— Ні, це було 9 вересня 2011 року, про що свідчить публікацію у газеті ВІКА №37 за вересень 2011 року.
— Ще раз повторюю — це було 28 червня 2010 року. Мені подзвонив Василь Васильович (Коломієць, - авт.), ми зібрали всіх підприємців, запросили “Верес”. Вони цю купу перегною накрили грунтом і він перестав поширювати запахи. Це ж не постійно. Але для того, щоб мати врожаї і поповнення бюджету як району, так і міста іноді треба чимось пожертвувати. Ми зараз ставимо питання, що якщо вивозиться на поля перегній, він має відразу загортатися землею.
— Чи можна розуміти Ваші слова, що від вивезення пе-регною на поля місто більше не буде страждати від смороду?
— Розумієте, зараз вони перегній вивозять, зразу його пригортають і не дають можливості поширюватись запаху. За цим ми постійно ведемо контроль.
— Зараз уже проходять перереєстрацію “Наша Ряба” і “Верес”, відповідно до якої розпочнеться відрахування податків від їх роботи до районного бюджету?
— Перереєстрація не ведеться. Про “Верес” мова не йшла і ми нікому листів не писали. Ми писали тільки по Миронівській птахофабриці. А по “Вересу” ми питання не піднімали. Там, у “Вереса”, якісь структурні зміни проходять — це інша справа, до них ми з листом з цього приводу не звертались.
Після розмови з головою райдержадміністрації я звернувся до міського голови Віктора Ніколенка з проханням прокоментувати ситуацію.
— Вікторе Володимировичу, Ваша думка стосовно зміни умов поповнення районного і міського бюджету?
— Неприємно констатувати той факт, що те, що колись було досягнуто нашими попередниками, зараз не зрозуміло чому ламається. Від перекладання грошей з однієї кишені в іншу їх більше не стане. Чомусь Канівщина не названа Пекарівським районом, а Канівським. Тому основа основ — Канів. Тим більше, що районний депутатський корпус — це майже всі мешканці міста Канева. Будь-який керівник силових структур, керівник районного рівня, який приїжджає сюди на роботу, — вони всі хочуть отримати житло в Каневі, а не за його межами. Та й працюють вони в місті. Наші попередники поділили свого часу ці бюджетні надходження, вони тоді досягли компромісу, і ми всі в рамках цього компромісу прожили майже 10 років. І я не думаю, що якби зараз місто почало щось витягувати з районного бюджету, то воно від цього стало б багатшим. Тому ми стараємося шукати грошей за межами Канівщини. Ми навіть ніколи й не подумали б переманити якусь організацію з району в місто. Коли я взнав, що в нас забирають ряд організацій, від яких поповнювався міський бюджет, це викликало в мене неабияке здивування. Дефіцит бюджету по школах у нас і так був близько 8 мільйонів гривень. Тепер ми матимемо до цих 8 мільйонів ще майже 6 мільйонів, а це серйозний удар по місту.
Якщо це відбудеться, ми, звичайно, будемо думати, як це компенсувати. Звичайно, після цього ці підприємства будуть під нашою пильною увагою. Тому, що жити тут, смітити тут і не платити зовсім нічого... А діти їхні в наші садочки і школи ходять, їздять всі вони нашими дорогами, п’ють канівську воду, яка, до речі, коштує значно дорожче, чим та ціна, за якою ми її продаємо споживачам. Звідки брати кошти на покриття цієї різниці? По-друге, візьмемо ту ж районну лікарню. Район другий рік від міста нічого не просить, сам все робить. Фактично ж лікарня утримується за державні кошти. І те, що місто робило всі роки для лікарні — і “швидкі допомоги”, і ремонти — ні в якій мірі не повинно налаштовувати район проти міста. Якщо для району лікарня є тягарем — нехай передадуть нам і ми будемо нею займатися.
— Поясніть, будь ласка, Ваші слова щодо “більш пильної уваги до цих підприємств”.
— Це викиди в каналізацію, це забор води, це сміттєзвалища, це й перевезення міськими дорогами машинами курей з неприємними для городян запахами... Я думаю, ми все це врахуємо.
— Як Ви можете врахувати факт перевезення вулицями міста смердючих курей?
— Якщо станеться повний перехід цих підприємств у район, нам нічого не залишиться, як заборонити їм возити курей містом. Держава недофінансовує ремонт вулиці Леніна, якою ходять вантажівки цих підприємств, як і ремонт інших доріг, а все це лягає на плечі міста. Я сподіваюсь, що ні керівники держави, ні керівники області не допустять, щоб Канів зі своїми розбитими дорогами залишався в такому гнітючому стані.
— Чи не планується розгляд на сесії питання зменшення міського бюджету в ракурсі цих подій?
— Міські депутати вже піднімають це питання і, скоріш за все, воно буде розглядатись на найближчій сесії. До мене підходили ряд депутатів і вимагали запросити на сесію власників цих підприємств. І я думаю, що вони правильно ставлять питання...
Валерій РЕВА, газета ВІКА №16, квітень 2012 |