Поважати себе, не поважаючи інших, — це хамство. Не поважати себе, поважаючи інших, — це незрілість. Не поважати себе, не поважаючи інших, — це цинізм. Поважати себе, поважаючи інших,—це гідність.
(Равіль Алєєв)
Коли ми перестаємо поважати людей, ми починаємо деградувати. Ця деградація має властивість прогресувати, коли ми ще й ображаємо людей, особливо значно старших за себе...
Історію, яка трапилась з пенсіонеркою в Каневі, хтось може назвати показовою для нашого сьогодення. Не буду сперечатися — можливо, так і є. Нехай читач сам визначиться...
30 січня цього року, як відомо, на вулиці було не дуже затишно — близько 20 градусів морозу. Пенсіонерка Тамара Григорівна, яка мешкає по вулиці Героїв Дніпра, близько десятої години ранку пішла до “хитрого” ринку аби купити квіти і поїхати на вулицю Бузницького, щоб об 11.30 потрапити на похорон знайомої людини. В такий лютий мороз стояти з квітами на зупинці, чекаючи автобуса, самі розумієте — справа невдячна. Підійшов автобус, який прямував до музею Шевченка. Жінка вирішила не морозитись та й квіти не заморозити, сіла в автобус з наміром поїхати в сторону музею, щоб потім цим же автобусом повернутись на Бузницького. Оплативши проїзд, пенсіонерка поїхала. На кінцевій зупинці пасажири з автобуса вийшли, а Тамара Григорівна залишилась в салоні. “Чого сидиш? — крикнув водій,— Це кінцева зупинка, виходь!” (Дуже “ввічливо” при обслуговуванні пасажира!) Жінка відповіла, що їй потрібно їхати на Бузницького — в зворотну сторону. Для водія це не був аргумент — він зайшов у салон, взяв пенсіонерку за рукав і потяг до дверей, виштовхнув на вулицю, при цьому “характеризуючи” жінку не надто цензурними словами. Зі сторони музею в цей час йшли дві жінки і бачили це приниження пенсіонерки...
Коли я ознайомився із заявою Тамари Григорівни, написаною нею на ім’я керівника підприємства-перевізника, а також з відповіддю останнього, мене, чесно кажучи, дуже здивувало, що в своїй відповіді начальник водія-грубіяна не вибачився перед людиною похилого віку. Натомість зазначив у відповіді, що “... на виконанні міських маршрутів загального користування в м.Каневі здійснюється напруга на водіїв та кондукторів підприємства з боку населення. В зв’язку з цим водій, котрий працював 30.01.12 на автобусі по міському маршруту загального користування в м.Каневі №2, не витримавши даної напруги, звільнився з посади водія за власним бажанням”. Все. Ні вибачте, будь ласка, Тамаро Григорівно, за поведінку мого підлеглого, ні обіцянки, що подібний інцидент більше не повториться — в листі немає...
Аналізуючи цю пригоду, я заглянув у Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, яким має керуватися перевізник. В цьому документі я не знайшов вимог про те, що пасажир повинен виходити з автобуса на кінцевій зупинці і оплачувати поїздку у зворотному напрямку. Зате там є інші чіткі вимоги. Наприклад, пункт 147.14 Правил зазначає: “Водій автобуса зобов’язаний чемно поводитись з пасажирами”, п.149.5 — “Водію автобуса забороняється відмовляти пасажирам в обслуговуванні, крім передбачених законодавством та цими Правилами випадків”. У Правилах чомусь немає вимог до водія, що він повинен ображати пасажира, тим більше жінку, значно старшу за нього. Немає й вимог, що водій повинен тягнути пасажира за рукав до виходу і виштовхувати його з автобуса. На жаль, Правила не тлумачать, що означає словосполучення “перенапружені водії і кондуктори” і чого від них можна чекати пасажиру...
Чи не деградуємо ми, люди добрі?!.. Чому не вважаємо за потрібне, навіть перебуваючи в процесі деградації, вибачитись перед людиною, яку ми образили? Вибачитись публічно, якщо людину образили публічно!
Это просто яркое проявление отношения друг к другу. Может мы так терпимы когда рассталкиваем локтями других, в том числе женщин и пожилых людей, что бы сесть маршрутку. Мы готовы загрысть любого кто нам в этом помешает. Мы не терпим даже чужого мнения. Попробйте ляпнуть что-нибудь в защиту той же бабки, Вас кто-нибудь поддержит? Или мы научили своих и чужих детей, что нужно уступать место старшим и они уступают? Все общество прогнивает и этому поступку потому и не дано соответствующую оценку. Подумаешь, такое у нас на каждом шагу.
Пам"ятається, в недалекі часи за неповагу до будь-кого, можна було поплатитися робочим місцем. А зараз - зайди в любий кабінет держустанови і не дай Боже щось не так сказати, або запитати - почуєш про себе таке, що й не знав. А ,не доведи Господи, потурбуєш "панів", коли вини п"ють каву ( в робочий час!) Це просто жах! Мені здається що все це хамство йде зверху.Якби на своєму місці був наш мер, то недопустив би, щоб служби, які знаходяться в його підпорядкуванні по хамськи відносилися до своїх обов"язків. Отож з усього видно - риба гниє з голови.
кхе-кхе, так-таки-так...
а от маленького Вітю теж не було кому вчити поважати людей та й, якщо чесно, йому самому не було коли вчитися - він саме тоді шапки крав... от і виросло з шапкокрада таке собі велике ХАМло...
Сьогодні вранці, 30 березня, біля Національної філармонії на Європейській площі в Києві помер чоловік.Про це Ukranews повідомило джерело в філармонії.
Зі слів співрозмовника, чоловік їхав в машині разом зі своїм водієм, коли йому стало погано. Водій заїхав у двір філармонії, звідки для хворого викликали "швидку". Проте лікарі приїхали зі значною затримкою - на той час чоловік вже помер.
Після приїзду медики пояснили, що могли приїхати раніше, проте були змушені стояти в заторі через проїзд кортежу Президента Віктора Януковича.
У листопаді минулого року Верховна Рада відмовилася заборонити перекриття доріг під час проїзду кортежів чиновників.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]