Вчора, 10 березня, з друзями відвідали могилу Великого Кобзаря. Людей як біля підніжжя гори, так і на самій горі не дуже багато. Але відчувається - прийшли ті хто дійсно шанує Тараса. Люди підходили до пам'ятника, клали квіти, якийсь час стояли в роздумах і йшли оглядати краєвид, що відкривається з гори, фотографуватися на згадку. Але мало хто поспішав до приміщення самого музею. А ті, хто все ж таки побував у ньому, мали розчарований вираз на обличчі.
Десь в обідню пору, на Тарасову могилу піднялись молоді люди, що приїхали двоповерховим автобусом з Черкас. В цей же час на могилі розпочалась панахида, яку відслужив священник УПЦ КП. Молодь приєдналась до тих, хто молився і на моє здивування, дуже добре знала молитви та церковні пісні. Все це разюче відрізнялося від того, що відбувалося 9 березня. Тут у всьому була душа, а не формальний підхід. |