Спасо - Преображенська церква, побудована у 1727 роцi на мiсцi старої, стояла бiля пiднiжжя гори Московки на правому березi Дунайця, там де тепер будинок банку. Вiдновлювалась двiчi: у 1791 та 1857 роках. Прихожан мала 1.520 душ, а орної та сiнокосної землi - понад 18 десятин. Проiснувала ця церква до 1939 року, тобто 212 рокiв.
Окремо слiд сказати про канiвськi церкви. У "Географiї" Бюшинга згадується про 40 канiвських церков. Мабуть, у переважнiй бiльшостi, це були невеликi дерев`янi будiвлi, що вiдносилися до стану домашнiх церков i до початку ХVIII ст. вони вже не збереглися. Крiм Успенського собору у мiстi на цей час залишилось лише двi церкви - Василiвська i Спаська, обидвi дерев`янi, стрункi, трьохбаннi, але дуже бiднi i старi, про що є згадка у вiзитi Канiвського деканату 1746 року.
На протилежному, лiвому, березi Дунайця (приблизно де тепер магазин "Ветеран") була ще одна церква - св. Василя. Час заснування Василiвської церкви невiдомий, але як зазначено в тому ж вiзитi Канiвського деканату за 1748 рiк, вже дуже стара i убога. Прихожан вона мала лише 400 душ. Знищила її пожежа 1817 року, пiсля якої залишилась тiльки дзвiнниця "на 4 - х слупах", яка була зруйнована до середини ХIХ ст.
Центральна частина мiста була чiтко розпланована, а головнi вулицi утворювали мiськi квартали правильних геометричних форм. Найширшою i, мабуть, найошатнiшою, бо назва говорить сама за себе, була вулиця Дворянська (нинi вулиця Федоренка). Майже паралельно до неї йшла Велика Богуславська (нинi - Ленiна), мiж ними - Нижня (тепер - Боєнка) i ще кiлька дрiбнiших провулкiв. I Дворянська i В.- Богуславська вели на площу з прекрасною назвою - Житня (нинi - Ленiна). З Житньої площi видно було кам`янi монастирськi примiщення, де мешкали монахи та дiяла базилiанська школа.
На старовиннiй картi i планi центральної частини мiста, складених у 1808 i 1827 роках (зберiгаються в Держархiвi Київської областi), видiляється ще кiлька великих упорядкованих i щiльно забудованих вулиць. Насамперед - Кляшторна (вiд польського "кляштор" - монастир), що починалася вiд Дворянської десь у районi сучасного училища культури, перетинала В. - Богуславську та вела до монастиря i далi по схилу гори (тепер також вулиця Ленiна). Ще нижче, майже паралельно до Кляшторної, розпочинаючись вiд Дворянської, також перетинала Ратушну площу i збiгала вниз по сучаснiй Воровського вулиця Королiвська. Її перетинали - Полтавська, Днiпровська, Середня.
Окраса парку - найдавнiша архiтектурна споруда мiста - собор, закладений 9 червня 1144 року князем Всеволодом Ольговичем в день i на честь його покровителя - св.Георгiя i названий Георгiївським. Близько 200 рокiв тому собор було переосвячено в день Успiння св.Богородицi, тодi i отримав вiн сучасну назву - Успенський.
Собор побудовано в кращих традицiях київсько-чернiгiвської будiвничої школи: це - хрестово-купольний шестистовпний храм, найближчих аналогiв якому за стилем i вiком залишилось на Українi лише три (у Києвi i Чернiговi). В ньому виявлено три аркасолi (заглиблення для княжих поховань), якi свiдчать про те, що "храм цей був усипальницею для мiсцевих князiв". В стiнах цього собору перед похованням на Чернечiй горi стояла домовина з прахом Т.Г.Шевченка.
В роки "войовничого атеїзму" бiльшовики перетворили собор на соляний склад, згодом вiн використовувався пiд примiщення музею народно-декоративного мистецтва, i лише напередоднi святкування тисячолiття хрещення Русi його було повернуто вiруючим, вiдновлено, освячено, i нинi знову звучать дзвони Успенiї. Нiби про канiвський собор йдеться у прекрасному вiршi поета Вадима Шефнера:
Как песня храм струится в высоту... Он рвётся в высь торжественен и строен, Певучей силой камень окрылён. Для бога он иль не для бога строен, Но человеком был воздвигнут он... И ты стоишь на каменном пороге, И за людей душа твоя горда. Приходят боги и уходят боги, Но человек бессмертен навсегда.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]