24 грудня – Святвечір, а 25 – Різдво Христове за Григоріанським та Новоюліанським календарями

За переказами, цього дня Діва Марія народила Ісуса Христа. У Вифлеємі, у яслах, з’явився на світ Син Божий. Звістку про народження Божого Сина пастухам принесли ангели. Пізніше прийшли волхви-мудреці зі Сходу, які про появу Месії знали з легенд. Дорогу до міста їм вказала яскрава зірка. За вченням Церкви, народження Ісуса Христа відкрило можливість для спасіння душі та вічного життя для кожного християнина.

25 грудня Різдво святкує Римо-Католицька Церква, більшість протестантських Церков, а також частина православних — включаючи Константинопольську (крім Афону), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Польську, Албанську, Грецьку.

Різдво в ніч з 6 на 7 січня зустрінуть чотири православні Церкви – Російська (у тому числі і Київська Митрополія), Єрусалимська, Сербська і Грузинська, афонські монастирі, а також католики східного обряду і деякі протестанти, що дотримуються Юліанського календаря.

У ніч із 24 на 25 грудня в римо-католицьких храмах України відбуваються урочисті богослужіння. Головна церемонія проходить у Ватиканському соборі Святого Петра. Цю службу, яку транслюють телевізійні канали світу, очолює Папа Римський Бенедикт XVI.

Папа Бенедикт XVI о півдні з лоджії фасадного боку базиліки святого Петра у Ватикані за традицією звертається з різдвяним посланням до всіх віруючих та всіх людей доброї волі світу. Привітання звучить 65-ма мовами, серед яких й українською.

На площі святого Петра завжди присутня численна українська громада. Папа уділяє традиційне Апостольське благословення "Urbi et Orbi", що у перекладі означає «містові, тобто Риму, і всьому світові».

А 24 грудня католики латинської традиції та інші християни, які керуються Григоріанським та Новоюліанським календарями, мають Святу Вечерю. Святий вечір — це власне останній день чотиритижневого посту, який передує Різдву.

Ввечері 24 грудня, коли загоряється перша зірка, що колись вказала дорогу мудрецям до новонародженого дитяти, родини збираються за святковим столом. Перед початком трапези читається уривок з Євангелія, співається перша колядка, потім усі переломлюють різдвяний хліб — облатку, що символізує радість свята, яке наближається. Облатки освячуються в храмах під час посту перед Різдвом.

На скатертину обіднього столу іноді кладуть декілька джгутів сіна — як нагадування про Вифлеємські ясла. Крім куті, на столі обов’язково стоять 12 пісних страв. В кінці Святвечора традиційно співають колядки та йдуть до храму на святкову різдвяну Месу.

Про римо-католицькі традиції святкування Різдва читайте у матеріалі «Ми ділимось облаткою, як поляки, залишаємо вільне місце за столом, як євреї на пасхальному седері, в нас стали традиційними вертепи і театралізовані різдвяні дійства середньовічної Італії, в нас загостювала німецька ялинка…»