Венеціанська комісія розкритикувала законопроект про мови Ківалова і Колесніченка

Венеціанська комісія вважає, що в законопроекті про засади державної мовної політики недостатньо гарантій використання та захисту української мови.

“Одна зі слабких сторін нинішнього проекту – які гарантії для забезпечення належного рівня використання та захисту української, як державної мови. Тому Комісія вважає, що є ще що зробити для того, щоб забезпечити цей баланс не лише на папері, хоча й на папері ще потрібно змінити окремі речі, але й як це зробити на практиці”, — сказала представник Комісії.

“Залишається питання, наскільки, враховуючи специфічну ситуацію в Україні, достатніми є гарантії в нинішньому проекту закону для консолідації української мови, як єдиної державної, та щодо її ролі, яку вона має відігравати в українському суспільстві”, — зазначається у пункті 66 схвалених сьогодні висновків.

При цьому Комісія наголосила, що в цілому, представлений проект закону є кращим, ніж попередній проект закону про мови в Україні, висновки по якому були схвалені Комісією у березні цього року. Так, Комісія зазначила, що нинішній проект закон більше не приділяє спеціальної уваги російській мові, оскільки практично в усіх його положеннях посилання на цю мову замінені посиланнями на “регіональну мову та мову меншин”. Таке ставлення до російської мови, рівне, як і до інших регіональних мов або мов меншин, на думку Комісії, може бути сприятливим до інших регіональних мов в окремих областях публічного життя.

“Тим не менше є кілька сфер громадського життя, в яких російська за цим проект отримає рівень захисту відмінний від інших регіональних мов та мов меншин”, — сказала А.Т.Кіска.

Так, у висновках Комісії зазначається, що незважаючи на те, що відповідно до статті 10 Конституції України, українська є єдиною державною мовою, деякі статті проекту закону надають російській такий самий рівень захисту, як і українській. Це включає в себе, зокрема, оприлюднення актів центральних органів влади російською мовою.

Крім того, Комісія відзначила, що визнання лінгвістичної свободи засобів масової інформації, виходячи з ринкових оцінок, може привести до домінування російської мови.

Комісія звернула увагу на відсутність в проекті закону вимог до теле-, радіокомпаній щодо щоденної квоти на мовлення державною мовою.

“В цих положеннях можна побачити навіть зменшення ролі української мови”, — написано у висновках.

У документі також зазначається, що запропоноване у статті 20.7 проекту закону формулювання щодо того, що в усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин, запроваджує занадто чітке зобов’язання. На думку Комісії, слово “забезпечується” краще замінити на інше, яке б містило більше нюансів.

“На думку Комісії, захист російської мови та її використання як висловлення ідентичності членів українського суспільства, які вільно обрали таку лінгвістичну ідентифікацію – виправдана ціль. Венеціанська комісія разом з тим підкреслила ризик ставлення до російської на тому самому рівні що й до української, що може зменшити інтеграційну силу української мови та поставити під загрозу роль, яку українська має відігравати як єдина державна мова”, — написано у схваленому сьогодні документі.

“На папері це чудово, тепер є питання чи зможе Україна на практиці положення закону, чи є достатньо ресурсів фінансових, гуманітарних тощо щодо цього захисту”, — сказала представник Венеціанської комісії УНІАН.

У зв’язку з цим, Комісія знову закликала до чесного балансу між захистом прав меншин з одного боку та збереженням державної мови як засобу інтеграції в суспільстві, з іншого.
Як повідомлялося, народні депутати від Партії регіонів С.Ківалов і В.Колесніченко зареєстрували у Верховній Раді законопроект «Про засади державної мовної політики», який передбачає використання регіональних мов або мов меншин нарівні з державною.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що в разі прийняття законопроекту, російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України (з 27) - у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях , АР Крим і мм. Києві та Севастополі; кримсько-татарська — в АР Крим, угорська — в Закарпатській області, румунська — в Чернівецькій. Інші мови традиційних національних меншин України отримають захист у менших адміністративно-територіальних одиницях. За матеріалами: УНІАН