Немає слів

Кажуть, що сьогодні до нашого міста приїздив пан губернатор. Чи приїздив він, чи ні, але сумні наслідки його намірів я відчула, мабуть, як ніхто інший.

Захворіла донька і я повезла її до лікарні, залучивши до цього місцеве таксі. На підйомі від бані, перед поворотом до лікарні, машину зупинив молодик в формі працівника ДПС та жестом смугастої палички наказав розвернути авто та прямувати в зворотньому напрямку.

Таксист, знизавши плечима, зупинив машину та запропонував мені вийти. Попросивши  водія зачекати, я підійшла до служивого та висловила свій протест проти його дій, на що він відповів щось на кшталт - "Тут має проїхати кортеж губернатора, тож в'їзд непричетним до цього таінства на територію лікарні заборонено. Це наказ генерала". Не вплинули на даішника ні доводи про дощ надворі ні мала хвора дитина на руках. Мусіла відпустити таксі та добиратися з дитиною до лікарні пішки по калюжкам.

З цього всього виникає питання: Чому інтереси одного високопосадовця з манією величі стоять поверх здоров'я дитини?

Мабуть і інші люди теж відчули незручності від цього візиту.